Справа 1-  43   /2007 p.

ПОСТАНОВА

ІМ "ЯМ    УКРАЇНИ

22 лютого    2007 року       Ніжинський міськрайонний суд в складі:

Головуючого - судді СКАЛОЗУБА О.М.

При секретарі - БОЙКО В.І.,ПОЛЄТАВКІНІЙ М.О.

З участю прокурора - ЄВДОКИМЕНКО О.М.

Адвокатів -ОСОБА_1,ОСОБА_2

Пред. цивільного відповідача ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині кримінальну справу по обвинуваченню    ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця М.Запоріжжя , українця громадянина України,освіта вища,працює ІНФОРМАЦІЯ_2 Чернігівського ОДП ДАК "Хліб України ",не одруженого ,має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_3,раніше не судимого,військовозобов'язаного,зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 проживає за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого ,    -за ст.286 ч.2   КК України,-

встановив:

Підсудний ОСОБА_4 обвинувачується в тому ,що 13 січня 2005 року деруючи автомобілем марки ЗАЗ Дейво Ланос д.н. НОМЕР_1,рухався по об'їзній дорозі м.Ніжин Чернігівської області в напрямку м.Чернігів. Приблизно 0 18 год 30 хв. неподалік очисних споруд   скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5,який стояв на проїзжій частині дороги з велосипедом. В результаті ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження від яких в цей же день помер .

Дії ОСОБА_4 ,які виразилися в порушенні ПДР України ,що стало причиною даної ДТП ,і спричинили смерть ОСОБА_5 органами досудового слідства кваліфіковані за ст.286 ч.2 КК України.

В судовому засіданні адвокат підсудного подав заяву від ОСОБА_4 в якій підсудний на підставі п. Д ст. 1 Закону України "Про Амнстію" в зв'язку з 60 річницею Перемоги у ВВв просить звільнити його від кримінальної відповідальності, оскільки він скоїв злочин з необережності,за який Законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі,а він є учасником бойових дій,про що свідчить видане йому посвідчення.Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд ,а також накладений арешт на частину квартири АДРЕСА_3 скасувати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 підтвердив зазначене в заяві   своє клопотання ,просить звільнити його від кримінальної відповідальності по амністії.Підписку про невиїзд і арешт на майно просить скасувати.В ході досудового слідства ним не було пред'явлено посвідчення учасника бойових дій ,так як він раніше не знав ,що наявність такого документу є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності по амністії.

Прокурор не заперечує проти застосування щодо підсудного ОСОБА_4   ст. 1 п. Д Закону України "Про амністію " і звільнення його від кримінальної відповідальності, так як підсудний подав до суду про це заяву і не заперечує проти застосування до нього амністії.

В зв'язку з тим ,що потерпілою заявлений цивільний позов про відшодування матеріальної та моральної шкоди і з метою забезпечення позову ,який вона може подати в порядку цивільного судочинства,накладений арешт на частину квартири не знімати.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_2 заперечує проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності по амністії ,так як підсудний не визнав своєї вини ,крім того в Законі України "Про Амністію " зазначено ,що амністія застосовується протягом трьох місяців з дня опублікування.На той період ,коли діяв Закон України "Про амністію " 2005 року підсудний мав можливість заявити клопотання перед слідчими органами про застосування до нього даного Закону.

Представник цивільного відповідача підтримала клопотання підсудного і просить застосувати до нього Закон України "Про Амністію " 2005 року.

Суд ,розглянувши заяву підсудного , думку адвоката ОСОБА_2 ,який заперечує проти задоволення клопотання підсудного ОСОБА_4 ,думку прокурора ,який не заперечує проти застосування Закону України "Про амністію " представника цивільного відповідача , вважає ,що заява підлягає задоволенню із слідуючих підстав : відповідно до ст. 1 п.Д Закону України "Про Амністію " від 31.05.2005 року №2591-1У підлягають звільненню від покарання особи за злочини, вчинені з необереджності ,за які Законом передбачено покарання,менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше 10 років і які ветеранами війни-учасниками бойових дій .Санкція ст. 286 ч.2 КК України передбачає покарання  у вигляді позбавлення волі на строк від З до 8 років і є злочином ,вчиненим з необережності.

Згідно посвідчення   НОМЕР_2 від 20.10.1998 року, виданого в/ч А 4561 ,ОСОБА_4 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

В переліку злочинів ,за які відповідно до ст.7 даного Закону амністія не застосовується , відсутня ст.286 ч.2 КК України.

Відповідно до ст.9 даного Закону  підсудний не заперечує проти застосування до нього амністії і підтвердив свою згоду в судовому засіданні.

Клопотання підсудного ОСОБА_4 і адвоката ОСОБА_1 про зняття арешту на частину кварти АДРЕСА_3,суд вважає безпідставним і таким ,що не підлягає задоволенню , так як позивачкою заявлено позовні вимоги до підсудного і з метою їх забезпечення при розгляді в порядку цивільного судочинства , при подачі регресного позову, накладений арешт   буде заходом до забезпечення цивільного позову.

Клопотання адвоката потерпілих ОСОБА_2 про неможливість застосування до підсудного Закону України "Про амністію " з наведених  ним підстав ,суд вважає необгрунтованими і такими ,що протирічать зазначеному Закону. Ст.9 зазначеного Закону вказує,що для застосування даного Закону повинна бути згода підсудного .Визнання ,чи не визнання підсудним вини Законом не передбачено.

Таким чином , суд вважає,що підсудний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності по амністії ,а справа - закриттю.

Заявлений потерпілою ОСОБА_6 і збільшений нею цивільний позов про відшкодування з ДАК "Хліб України " м.Чернігів матеріальної шкоди на суму 11024,16 грн. ,50 000 гривень моральної шкоди , 1500 гривень за послуги адвоката залишити без розгляду і рекомендувати їй звернутися з зазначеним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Обрану стосовно підсудного міру запобіжного заходу підписку про невиїзд з постійного місця проживання скасувати.

В задоволені клопотання про зняття накладеного арешту на частину кв.АДРЕСА_3 - відмовити.

Керуючись ст.6 ч. 1 п.4 ,282 ч. 1   КПК Укрїни,ст. 1 п.Д ,9,10 ,12 Закону України "Про Амністію " від 31.05.2005 року №2591-1У ,введеного в дію 23 червня 2005 року.

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4  звільнити від кримінальної відповідальності ,передбаченої ст. 286 ч.2 КК України , по амністії на підставі ст.1 п.Д  Закону України "Про Амністію " від 31.05.2005 року №2591~1У ,введеного в дію 23 червня 2005 року.

Обрану міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд скасувати.

Заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на суму 11024,16 коп., моральної шкоди - 50000 гривень , за послуги адвоката -1500 гривень залишити без розгляду роз'яснивши потерпілій її право звернутися до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

В задоволенні клопотання про скасування арешту на частину кварти АДРЕСА_3 - відмовити.

Речовий доказ - пошкоджений велосипед,що належав ОСОБА_5   повернути потерпіли ОСОБА_6

Провадження по справі закрити.

Постановажоже бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи  діб через Ніжинський міськрайонний суд з дня її проголошенім .