Справа № 2-А-1120/09
ПОСТАНОВА
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
3 вересня 2009 року Суддя Ровеньківського міського суду Луганської області Шумченко Л.В. , розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про визнання неправомірними дій, -
ВСТАНОВИВ:
П озивач звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про зобов'язання здійснити, нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з червня 2008 р. по 31.12.2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 % мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п. п. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” вважає неможливе їх застосування з 01.01.2008 року.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, просила розглядати справу без участі представника. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просила суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання ; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році з червня підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 684,2 грн. (481 грн. х 30% - 481 грн. х 10 % + 482 грн. х 3 х 30 % - 482 х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 грн. х 3 х 10 % ).
Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у загальній сумі 684,2 грн.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного
суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на
цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає, що позивач пропустила строк позовної давності з поважної причини, оскільки їй не було відомо про порушення її прав.
Крім того, представник відповідача не наполягає на застосуванні строку позовної давності, і тому суд не має законних підстав для застосування строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 1 червня 2008 по 31 грудня 2008 року у сумі 684,2 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Л.В. Шумченко