23.12.2016

ЄУН 389/2247/15-К

провадження 1-кп/389/147/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2016 року Колегія суддів Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Проценко О.М.

суддів Берднікової Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Тумановій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам’янка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015120000000138 від 30 березня 2015 року, стосовно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, особа без громадянства, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює не офіційно, співмешкає, утриманці відсутні, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 04 липня 2012 року Знам’янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.304, ч.1 ст.162, ч.2 ст.125, ч.1 ст.129 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Полтава від 12 червня 2014 року, звільнений від відбування покарання на підставі ст.2 ЗУ « Про амністію»;

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України,

за участю: прокурора Знам’янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3, потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, двох або більше осіб, з метою приховати інший злочин, за наступних обставин.

ОСОБА_2, з 2009 року, проживав разом із своєю співмешканкою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та її сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 та донькою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, в с. Цибулеве Знам'янського району, Кіровоградської області.

29 березня 2015 року, у вечірній час доби, ОСОБА_2, знаходячись за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_8, вживав спиртні напої з ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Під час розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 виникла сварка з приводу інтимних стосунків, які підтримував ОСОБА_2 з іншою жінкою та свідком яких був ОСОБА_9

В ході сварки, ОСОБА_2, будучи обуреним звинуваченнями з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо його розпусних дій, вчинив бійку з останніми, внаслідок чого ОСОБА_8, приблизно о 01.00 години 30 березня 2015 року, вибігла з будинку з метою повідомити міліцію про протиправні дії ОСОБА_2

В свою чергу, ОСОБА_2 вирішив розшукати ОСОБА_8 та, вважаючи, що остання знаходиться за місцем тимчасового проживання її колишнього чоловіка ОСОБА_11 по вул.Богдана Хмельницького,67 с. Цибулеве Знам’янського району Кіровоградської області, пішов до вищевказаного домоволодіння, озброївшись при цьому розкладним ножем.

30 березня 2015 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2, проявляючи агресію, викликану станом алкогольного сп'яніння та звинуваченнями ОСОБА_9, прийшов до домоволодіння №67 по вул.Богдана Хмельницького, с.Цибулеве, Знам'янського району, Кіровоградської області, за місцем тимчасового проживання ОСОБА_12. В цей час в будинку за вказаною адресою знаходились його господар ОСОБА_13 та ОСОБА_11

За невстановлених слідством обставин ОСОБА_2 потрапив до приміщення будинку, де став шукати свою співмешканку, на ґрунті чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 вирішив вчинити вбивство ОСОБА_12 з мотивів особистої неприязні до останнього. Так, ОСОБА_2, виконуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_12, обравши знаряддям вчинення злочину ніж, який він приніс з собою, діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та бажаючи настання злочинного результату у вигляді смерті ОСОБА_12, лезом ножа наніс потерпілому ОСОБА_11 один удар в область грудної клітини, три удари по передній поверхні шиї та, знайденою у приміщенні будинку дерев'яною палицею, наніс один удар по тулубу, тим самим ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_11, згідно висновку судомо-медичної експертизи №69 від 31 березня 2015 року та 12 травня 2015 року, тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран шиї та грудної клітки, які відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя під час утворення.

Смерть потерпілого ОСОБА_11 настала від колото-різаних пошкоджень судин шиї з масивною зовнішньою кровотечею.

В цей час, від шуму, прокинувся та підвівся з ліжка ОСОБА_13, який відпочивав у сусідній кімнаті, ставши таким чином свідком вбивства його знайомого ОСОБА_11 Зрозумівши вказаний факт, у ОСОБА_2 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_13 з метою приховати вбивство ОСОБА_11 для уникнення кримінальної відповідальності. З метою свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя останнього, ОСОБА_2, в свою чергу, з метою недопущення опору з боку ОСОБА_13, за допомогою коромисла, знайденого в приміщенні будинку, наніс один удар по голові останнього. Однак ОСОБА_13 від заподіяного удару не впав. Продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх суспільно-небезпечний характер, ОСОБА_2, проявляючи агресію, посилену станом алкогольного сп’яніння, діючи умисно та цілеспрямовано з метою досягнення злочинного результату у вигляді смерті ОСОБА_13, скориставшись принесеним з собою ножем, лезом ножа наніс потерпілому ОСОБА_13 чотири порізи по обличчю, від яких ОСОБА_13 намагався захиститись, прикривши обличчя руками. Внаслідок чого, ОСОБА_2 наніс лезом ножа поріз по тильній поверхні четвертого пальця правої кісті. Після чого, ОСОБА_2, лезом ножа, наніс один удар по шиї, чотири удари в область грудної клітки та один удар в область черевної порожнини, тим самим ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_13, згідно висновку судомо-медичної експертизи №68 від 31 березня 2015 року та 04 червня 2015 року, тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани тім'яної ділянки голови; трьох різаних ран обличчя; 7 колото-різаних ран шиї, грудної клітки та живота, три з яких проникали в порожнини тіла з пошкодженням внутрішніх органів, які за тяжкістю в сукупності відносять до категорії тяжких, як небезпечних для життя під час утворення.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_13 впав на підлогу та перестав здійснювати рухи. Смерть потерпілого ОСОБА_13 настала від тупої травми голови з розвитком субарахноїдального крововиливу головного мозку, колото-різаних пошкоджень шиї, грудної клітки та живота з пошкодженням внутрішніх органів, м'язів та судин шиї, хряща гортані, лівої легені, серця та товстого кішківника, з масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечею.

ОСОБА_2, вважаючи свої дії достатніми для позбавлення життя ОСОБА_13 та ОСОБА_12, з місця вчинення злочину втік. Знаряддя вчинення злочину, а саме ніж та дерев'яну палицю, ОСОБА_2 забрав із собою та залишив за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_8.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України визнав частково, надав суду показання, відповідно до яких, 29 березня 2015 року, у вечірній час доби, він, знаходячись за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_9, разом зі співмешканкою та її сином, з якими проживав, вживав спиртні напої. У них з співмешканкою виникла сварка, оскільки вона його приревнувала, внаслідок виниклої сварки, він, обвинувачений, вдарив її і вона вибігла з хати. Потім він пішов шукати ОСОБА_8, зустрів ОСОБА_13, який запросив його до себе до дому по вул.Богдана Хмельницького,67 в с. Цибулеве Знам’янського району Кіровоградської області, щоб випити спиртного та помиритися, на що він погодився. Він, ОСОБА_13 та ОСОБА_8, який там теж був, вживали спиртне, а потім ОСОБА_7 почав висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою та висувати претензії, з приводу того, що він, обвинувачений, є громадянином ОСОБА_14 і проживає незаконно в Україні і, під час виниклої сварки, перший вдарив його коромислом по голові, внаслідок чого, він, обвинувачений, змушений був захищатися, тож захищався ножем, який схопив зі столу та дерев’яною палицею, яку знайшов в будинку. Декілька раз вдарив ОСОБА_11 ножем в шию та грудну клітку, також ударив його дерев’яною палицею. ОСОБА_13 він також декілька раз вдарив ножем в область шиї, грудної клітки, а вже після того, як ОСОБА_7 та ОСОБА_11 припинили відносно нього активні фізичні дії, він пішов до себе до дому, залишивши останніх в будинку, при цьому ОСОБА_11 та ОСОБА_13 були живі і, по те, що останні можуть померти, він навіть не міг собі уявити.

Прийшовши до дому, він, обвинувачений, змив з голови кров, помив ніж і ліг відпочивати, перед цим розповів співмешканці про те, що побився з ОСОБА_13 та ОСОБА_11..

Вину визнає частково, оскільки наміру на вбивство ОСОБА_13 та ОСОБА_11 він не мав, однак визнає, що потерпілі померли внаслідок його дій, жалкує, що настали такі тяжкі наслідки, просить вибачення у родичів потерпілих.

Цивільний позов ОСОБА_13 про стягнення матеріальної шкоди визнає повністю, в частині відшкодування моральної шкоди - не визнає через відсутність таких значних для нього коштів.

В скоєному розкаюється.

Не дивлячись на часткове визнання свої вини в скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, вина обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого пп.1,9 ч.2 ст.115 КК України встановлена судом і підтверджується показами потерпілих, свідків, а також дослідженими матеріалами кримінального правопорушення.

Допитаний під час судового розгляду в якості потерпілого ОСОБА_4 надав суду показання, відповідно до яких ОСОБА_11 його двоюрідний брат. ОСОБА_11 постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_10, хоча за різними адресами, бо власного житла не мав, інколи виїжджав з вказаного села. Останній раз, в березні 2015 року, він приїхав в с.Цибулеве та оселився у ОСОБА_13, з яким перебував у дружніх відносинах. Він з братом перебував у дружніх стосунках, спілкувався, брат був хорошою, доброю, смиренною і не конфліктною людиною, розповідав йому про своє життя, що не проживає з сім’єю, однак відносини залишись нормальні, сплачував аліменти, підтримував відносини. Також брат розказував, що, як і більшість жителів с.Цибулеве, побоювався ОСОБА_2, оскільки останній вів непорядний образ життя, часто ліз до всіх битися.

Допитаний під час судового розгляду в якості потерпілого ОСОБА_5 надав суду показання, відповідно до яких у нього велика родина, ОСОБА_13 його менший брат, який, з сім’єю, проживав в Івано-Франківській області, однак восени та взимку приїздив на батьківщину провідати родичів та проживав ІНФОРМАЦІЯ_11. Вказаний будинок, неофіційно, у ОСОБА_15, придбав «Козацький патріотичний рух України», в якому брав участь брат. Також брат писав вірші, грав на музичних інструментах, майстрував музичні інструменти, збирав антикварні речі, взагалі був громадським діячем. Вони підтримували тісний зв’язок, зустрічались, постійно телефонували один одному. Останній раз він приїжджав до брата провідати 28 березня 2015 року, вони побули на кладовищі, як раз були «гробки», нічого незвичного в його поведінці не побачив, планів у нього ніяких не було, він не казав, що чекає гостей, сказав, що після «гробків» поїде до дітей в Івано-Франківськ. Ввечері 28 та 29 березня 2015 року він дзвонив брату, однак слухавку він не брав, це його схвилювало, оскільки брат міг не брати слухавку, однак потім завжди передзвонював. З ОСОБА_11 брат перебував у дружніх відносинах. Брат про відносини з ОСОБА_2 йому не розповідав. Тільки після смерті брата, від жителів села Цибулеве та його сестри ОСОБА_8, він дізнався, що, за життя, брат заступався за ОСОБА_8 та її доньку, коли їх бив ОСОБА_2, після цього ОСОБА_2 погрожував брату вбивством, а потім і вбив його.

Допитана під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_8 надала суду показання, відповідно до яких, з 2009 року вона проживає з співмешканцем ОСОБА_2 та двома своїми дітьми. ОСОБА_2 утримував і її, і дітей, гроші не вимагав. Знає, що раніше ОСОБА_2 був судимий за те, що спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_13. 29 березня 2015 року вона, її син та ОСОБА_2 спільно вживали спритні напої. Між нею та ОСОБА_2 розпочалась сварка, оскільки їй, від сина, стало відомо про взаємовідносини ОСОБА_2 з іншою жінкою. В ході сварки ОСОБА_2 кинувся бити її та сина. Сина він тричі вдарив кулаком правої руки в ліву сторону обличчя, а потім вдарив її двічі долонею правої руки в ліву сторону обличчя. Приблизно о 01.00 годині 30 березня 2015 року вона вибігла з подвір’я до сусідки ОСОБА_16, щоб викликати міліцію, нічого не вийшло, тож вона побігла в центр села с.Цибулеве до ОСОБА_17, щоб звідти викликати міліцію. Десь о 03.00 годині вона повернулась до дому, однак в будинок не знайшла, бо боялась і сиділа в кущах навпроти подвір’я. Весь цей час син залишався в будинку. Десь о 04.00 годині, коли син вийшов на вулицю, вона крикнула, щоб син йшов до неї, а він їй відповів, щоб не заходила в будинок. Однак вона в будинок зайшла і побачила, що ОСОБА_2 миє в мисці на кухні голову від крові, на голові у нього був рубець, також кров була на руках та одежі ОСОБА_2. На її запитання ОСОБА_2 сказав, що побився з ОСОБА_13 та ОСОБА_11, при цьому додав, що не знає, вбив він їх чи ні. Як вона зрозуміла, ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_13 та ОСОБА_11, оскільки вважав, що вона у них ховається.

Допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_18 надав суду показання, відповідно до яких 30 березня 2015 року він, працівниками міліції, був запрошений в якості понятого про проведенні огляду домоволодінь по вул.Б.Хмельницького,67 та вул.Комсомольська,2 в с.Цибулеве Знам’янського району Кіровоградської області, зауважень по огляду у нього немає. ОСОБА_2 він не знає. Знає, що ОСОБА_13 постійно в с.Цибулеве не проживав, приїздив на 2-3 місяці погостювати. ОСОБА_11 попросився пожити у ОСОБА_13, на що той погодився, бо йому треба було їздити до Києва, він оформлював пенсію, а потрібно було, щоб за будинком хтось приглядав. І ОСОБА_13 і ОСОБА_11 може охарактеризувати з позитивного сторони.

Допитана під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_19 надала суду показання, відповідно до яких 28 березня 2015 року у неї з ОСОБА_2 виник конфлікт, оскільки останній з сином вирубував дерева за її городом, на що вона йому зробила зауваження. Після її зауваження, ОСОБА_2 однією рукою схопив її за одежу спереду, а іншою рукою приставив до її горла ножовку, якою пилив дерева. Все це побачила донька ОСОБА_8 та відштовхнула ОСОБА_2 від неї, а коли прийшов її чоловік, то ОСОБА_2 вже втік, тож на цьому конфлікт вичерпався.

30 березня 2015 року, приблизно о 07 годині, до неї до дому прибіг її син ОСОБА_20, він був дуже схвильований, кричав про вбивство. Дав їй телефон, в якому черговий міліції, розповів про те, що її син повідомив міліцію, що на їх вулиці когось вбили. Працівнику міліції вона пообіцяла передзвонити. Відразу подумала, що ОСОБА_2 вчинив вбивство, бо на вулиці більше ніхто на таке не здатен, крім того, напередодні він кидався на неї. Також їй відомо про те, що ОСОБА_2 весь час носив ножа з собою, люди скаржились, що він ножа використовує не за призначенням, а погрожує ним.

Коли зайшла до будинку, то побачила, що ОСОБА_13 в одній кімнаті, а ОСОБА_11 в іншій кімнаті, вона, як медик, попробувала пульс, однак пульсу не було, та й по зовнішнім ознакам було зрозуміло, що вони обоє мертві, тож викликала міліцію. Також, 30 березня 2015 року вона, працівниками міліції, була запрошена в якості понятого про проведенні огляду домоволодінь по вул.Б.Хмельницького,67 та вул.Комсомольська,2 в с.Цибулеве Знам’янського району Кіровоградської області, зауважень у неї немає.

Допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_9 надав суду показання, відповідно до яких він проживає з матір’ю ОСОБА_8, сестрою ОСОБА_10 та вітчимом ОСОБА_2. З вітчимом проживає десь з 2011 року. 29 березня 2015 року, починаючи з 20.30 години, він, мати та вітчим, вдома, вживали горілку. Коли випили одну пляшку, він пішов за іншою, а коли повернувся, то мати та ОСОБА_2 сварились. Приводом до сварки стало те, що він сказав матері, що бачив як ОСОБА_2 цілувався з іншою жінкою. В якийсь момент ОСОБА_2 вдарив його три рази кулаком по обличчю, а матір вдарив два рази кулаком також в обличчя. Після чого, вже 30 березня 2015 року, десь о 01.00 годині, мати побігла викликати міліцію, а він залишився вдома. Вони з ОСОБА_2 поговорили і він сказав, що піде шукати матір і пішов, а він ліг спати. Чи брав він з собою ніж - не бачив. Прокинувся від того, що почув, що прийшов ОСОБА_2, на годиннику було 04.00. Вийшов на вулицю, де мати його кликала і, разом з матір’ю, зайшов у будинок та побачив ОСОБА_2, який стояв на кухні перед мискою з водою. ОСОБА_2 був весь у крові, а саме кров була на руках, на куртці з середини, також кров була на голові і на голові був рубець, довжиною десь 5 см. В руках у ОСОБА_2 був ніж сріблястого кольору, довжиною 15-20 см, який теж був у крові. ОСОБА_2 сів у мисці митися і розповів, що вбив ОСОБА_13, а ОСОБА_11 начебто підрізав. Сказав, що пішов до них, бо вважав, що там знаходиться його мати ОСОБА_8 і саме тому пішов їх різати. Потім ОСОБА_2 почав ображати його та матір, вдарив по разу і, з ножем, пішов спати в свою кімнату, потім приїхала міліція. В стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 схильний до насильства, лізе битися. З батьком ОСОБА_11 він спілкувався дуже рідко, мати з ним взагалі не спілкувалась.

Допитана під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_21 надала суду показання, відповідно до яких вона співмешкає з ОСОБА_22, 30 березня 2015 року, приблизно о 0.15 години, до неї прийшла ОСОБА_8 зі своїм сином ОСОБА_9 і повідомили, що ОСОБА_2 вчинив вдома сварку, виганяє їх з дому, попросили телефон, щоб подзвонити до міліції. Телефон вона дала, однак додзвонитися до міліції вони не змогли, тож телефон віддали і пішли в невідомому напрямку.

Допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_22 надав суду показання, відповідно до яких співмешкає з ОСОБА_21, в ніч на 30 березня 2015 року був на роботі, коли повернувся до дому, то жінка ОСОБА_21 розповіла йому, що вночі до них приходила ОСОБА_8 з сином, щоб з її мобільного телефону викликати міліцію, оскільки її співмешканець ОСОБА_2 вчинив з нею сварку та вигнав з дому.

Допитана під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_23 надала суду показання, відповідно до яких, 30 березня 2015 року, приблизно о 02 годині, коли вона знаходилась вдома, до неї до дому прийшла ОСОБА_8 і сказала, що її співмешканець ОСОБА_2 наніс їй тілесні ушкодження та вигнав з дому, кидався з ножем на її сина ОСОБА_9 та намагався його зарізати, попросила телефон, щоб викликати міліцію, телефон вона їй дала і ОСОБА_8, десь о 02.30 годині викликала міліцію, однак міліція не приїхала. Після чого, приблизно о 03.00 годині, ОСОБА_8 пішла до себе до дому. Приблизно о 09.00 годині того ж дня, вона подзвонила доньці ОСОБА_8 і, з телефонної розмови дізналась, що ОСОБА_2 вчинив вбивство ОСОБА_13 та ОСОБА_11. ОСОБА_2, в стані алкогольного сп’яніння, неврівноважена особа з нестабільною психікою, кидався на людей з ножем, про що їй відомо від жителів села Цибулеве.

Допитана під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_24 надала суду показання, відповідно до яких, за 1,5 дні до вбивства, до неї в гості приїжджав ОСОБА_13, скаржився їй на те, що ОСОБА_2 провокує його, зокрема проходить повз його домоволодіння з ножем, сокирою, при зустрічах погрожував вбивством.

Допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_25 надав суду показання, відповідно до яких 29 березня 2015 року знаходився вдома, десь о 20-21 годині до нього приходив ОСОБА_2 і просив пляшку горілки, пляшку ємністю 0,5 літра він йому дав і ОСОБА_2 пішов. З ким ОСОБА_2 вживав спиртне - він не знає. Вранці наступного дня, 30 березня 2015 року, від жителів села Цибулеве дізнався, що ОСОБА_2 вбив ОСОБА_13 та ОСОБА_11. Від жінки ОСОБА_2 знає, що останній завжди носив з собою ножа, однак сам він ножа у обвинуваченого не бачив. Тісних відносин з ОСОБА_2 не підтримував, тож охарактеризувати його не може.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України підтверджується також дослідженими матеріалами кримінального провадження, а саме: витягом з кримінального провадження №12015120000000138 від 30 березня 2015 року, згідно якого від ОСОБА_20 надійшло повідомлення про виявлення ним 30 березня 2015 року о 07.45 годині трупів ОСОБА_13 та ОСОБА_26 з ножовими пораненнями (т.1 а.с.1); постановою про уточнення анкетних даних (т.1 а.с.11), згідно якої у даному кримінальному провадженні, у всіх процесуальних документах та у всіх висновках судових експертиз, правильними слід вважати анкетні дані підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; постановою про уточнення анкетних даних (т.1 а.с.13), згідно якої у даному кримінальному провадженні у всіх процесуальних документах правильними слід вважати анкетні дані потерпілого ОСОБА_26- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12; копією з журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення (т.1 а.с.18-24), згідно якого ОСОБА_27 неодноразово, протягом 2012-2015 років, зверталась з міліцію щодо неправомірної поведінки ОСОБА_2, зокрема, востаннє 30 березня 2015 року о 02.10 годині, повідомила про те, що її співмешканець ОСОБА_2 вчинив з нею сварку; протоколом огляду місця події від 30 березня 2015 року по вул. Б.Хмельницького,63 с.Цибулеве Знам’янського району Кіровоградської області (т.1 а.с.25-41), згідно якого, за вказаною адресою, було виявлено трупи ОСОБА_13 та ОСОБА_26 з ножовими пораненнями; актом застосування службового собаки від 30 березня 2015 року (т.1 а.с.42), згідно якого собака, по сліду, дійшов з вул.Б.Хмельницького,67 с.Цибулеве до подвір’я будинку №2 по вул.Комсомольській в с.Цибулеве, де проживає обвинувачений; протоколом огляду місця події від 30 березня 2015 року по вул.Комсомольській,2 в с.Цибулеве (т.1 а.с.45-57), згідно якого виявлено та вилучено: спортивну куртку, тільняшку, чоловічі брюки, фрагмент тканини, спортивну кофту, ніж, куртку з вішалки, галоші, фрагмент листового металу з вхідної калітки, ручку з накладкою з вхідних дверей будинку, мобільний телефон «Самсунг», мастику держаку з штикової лопати; протоколом огляду трупа ОСОБА_26 від 31 березня 2015 року (т.1 а.с.79-80); висновком експерта №101 від 12 травня 2015 року (т.1 а.с.90-95), висновком експерта №555 від 14 квітня 2015 року (т.1 а.с.98); висновком експерта №1177 від 06 квітня 2015 року(т.1 а.с.97); висновком експерта №69 від 12 травня 2015 року (т.1 а.с.84-85) та додатково до вказаного висновку (т.1 а.с.99-101), згідно яких: при судово-медичному огляді трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаних ран шиї та грудної клітки, які виникли від дії плоского колюче-ріжучого предмету з однобічною заточкою клинка з обухом П-подібної форми, товщиною 1-2 мм, шириною близько 20,5 мм; всі тілесні ушкодження на тілі потерпілого прижиттєві; смерть ОСОБА_26 настала 29 березня 2015 року близько 24-ї години та стала наслідком колото-різаних пошкоджень судин з масивною зовнішньою кровотечею; після отриманих пошкоджень ОСОБА_26 не міг здійснювати активні дії; найбільш вірогідне взаємо розташування нападаючого та потерпілого, під час утворення тілесних ушкоджень, обличчям до обличчя чи близьке до такого; індивідуальні ознаки травмуючи в пошкодженні не відобразились; тілесних ушкоджень, характерних для боротьби та самооборони не виявлено; всі колото-різані поранення виникли від дії одного предмету, який мав колючі-ріжучі властивості; даних, які б свідчили про значну силу нанесення ударів – немає; признаків переміщення трупу - немає; вказані тілесні ушкодження утворились від дії предмету, який мав колюче-ріжучі властивості та не менш як від 4 травматичних впливів, за давністю утворення могли утворитись у строк, указаний в постанові про призначення експертизи, та за тяжкістю, в сукупності, відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя під час утворення, в крові трупа виявлено етанол в кількості 2,87 г/дм, що відносно живих осіб відноситься до сильного ступеня алкогольної інтоксикації, смерть ОСОБА_26 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями та явилась наслідком колото-різаного пошкодження судин шиї з масивною зовнішньою кровотечею; висновком експерта №262 від 02 квітня 2015 року (т.1 а.с.87-88), якою встановлено групу крові ОСОБА_26; протоколом огляду трупа ОСОБА_13 (т.1 а.с.123-125); висновком експерта №68 від 30 квітня 2015 року, та додатково до вказаного висновку (т.1 а.с.143-145) згідно яких: у трупа ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани тім'яної ділянки голови; трьох різаних ран обличчя; 7 колото-різаних ран шиї, грудної клітки та живота, три з яких проникали в порожнини тіла з пошкодженням внутрішніх органів, виникли прижиттєво, чи в один час в швидкій послідовності один за другим; посмертних пошкоджень не виявлено; тілесних ушкоджень, характерних для боротьби, самооброни або падіння з висоти власного росту – не виявлено; утворення тілесних ушкоджень від дії власних рук - виключається; індивідуальні ознаки травмуючи предметів в пошкодженнях не відобразились; тілесне ушкодження у вигляді забійної рани голови утворилось від дії тупого твердого предмета з подовженою ударною поверхнею, яким могла бути палка; колюче-різані поранення на тілі виникли від дії предмету, який мав колючо-ріжучі властивості предмету з однобічною заточкою клинка з обухом П-подібної форми, товщиною клинка 1-2 мм., шириною близько 21 мм.; колото-різані пошкодження утворились вірогідніше всього від 1 колюче-ріжучого предмету; поранення наносились з різною силою; найбільш вірогідне розташування потерпілого та нападаючого, під час утворення тілесних ушкоджень, обличчям до обличчя та близьке до такого; смерть ОСОБА_13 настала 29 березня 2015 року близько 24-ї години через деякий час після отримання тілесних ушкоджень, після отримання ушкоджень, потерпілий не міг скоювати активні дії, переміщатися, звати на допомогу; при знаків переміщення трупу не виявлено; тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_13 відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя під час утворення, в крові трупа виявлений етанол в кількості 3,26 г/дм куб, що відносно живих осіб належить до ступеню тяжкого отруєння алкоголем, при якому можливе настання смерті; смерть ОСОБА_13 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями та явилась наслідком тупої травми голови з розвитком субарахноїдального крововиливу головного мозку, колото-різаних пошкоджень шиї, грудної клітки та живота з пошкодженням внутрішніх органів, м'язів та судин шиї, хряща гортані, лівої легені, серця та товстого кішківника, з масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечею; висновком експерта №263 від 02 квітня 2015 року (т.1 а.с.131-132), яким встановлено групу крові трупа ОСОБА_13; висновком експерта №99 від 08 травня 2015 року (т.1 а.с.134-139); протоколом пред’явлення для впізнання за фотознімками (т.1 а.с.179-180,181), згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнав ніж, як такий, що належить ОСОБА_28; протоколом огляду предметів від 24 червня 2015 року (т.1 а.с.208-217); висновком експерта №328 від 14 квітня 2016 року (т.1 а.с.222-223), якою встановлено групу крові ОСОБА_26; висновком експерта №329 від 14 квітня 2015 року (т.1 а.с.226-227), якою встановлено групу крові ОСОБА_13; висновком експерта №326 від 14 квітня 2015 року (т.1 а.с.234-235), якою встановлено групу крові ОСОБА_28; висновком експерта №357 від 26 травня 2015 року (т.1 а.с.244-248), згідно якого: в піднігтьовому вмісті зрізів нігтів з обох рук ОСОБА_28 виявлено кров та клітини з ядрами; генетичні ознаки крові та клітин піднігтьового змісту зрізів нігтів з правої руки ОСОБА_28 збігаються з генетичними ознаками зразка крові самого ОСОБА_28 і не збігаються з генетичними ознаками крові потерпілого ОСОБА_26 та потерпілого ОСОБА_13; генетичні ознаки крові та клітин піднігтьового змісту зрізів нігтів з лівої руки ОСОБА_28 є змішаними, збігаються з генетичними ознаками зразка крові самого ОСОБА_28 та потерпілого ОСОБА_26, і не містять генетичних ознак крові потерпілого ОСОБА_13; висновком експерта №360 від 26 травня 2015 року (т.2 а.с.6-9), згідно якого походження клітин піднігтьового вмісту зрізів нігтів з обох рук потерпілого ОСОБА_26 від підозрюваного ОСОБА_28 та потерпілого ОСОБА_13 – виключається; висновком експерта №356 від 26 травня 2015 року (т.2 а.с.15-18), згідно якого походження клітин піднігтьового вмісту зрізів нігтів з обох рук потерпілого ОСОБА_13 від потерпілого ОСОБА_26 – виключається; висновком експерта №362 від 25 травня 2015 року (т.2 а.с.24-27), згідно якої на лезі та руків’ї ножа, вилученого за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_28, знайдено кров людини, клітини з ядрами, генетичні ознаки яких, є змішаними і містять генетичні ознаки ОСОБА_28 та потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_26; висновком експерта №299 від 04 травня 2015 року (т.2 а.с.30-32), згідно якого кров на рушнику підлоги кухні за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_28, може походити від обвинуваченого ОСОБА_28, але при цьому не виключається можливість домішки в них крові потерпілих ОСОБА_26 та (або) потерпілого ОСОБА_13; висновком експерта №443 від 25 травня 2015 року (т.2 а.с.38-41), згідно якого генетичні ознаки крові у вирізках з рушника, вилученого з підлоги в кухні за адресою вул.Б.Хмельницького,67 с.Цибулеве Знам’янський район Кіровоградська область, є змішаними, містять генетичні ознаки підозрюваного ОСОБА_28, потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_13; висновком експерта №361 від 26 травня 2015 року (т.2 а.с.47-50), згідно якого у вирізці з фрагменту мотузки, виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини, генетичні ознаки яких є змішаними, містять генетичні ознаки підозрюваного ОСОБА_28 та потерпілого ОСОБА_26, генетичних ознак потерпілого ОСОБА_13 не містять; висновком експерта №358 від 26 травня 2015 року (т.2 а.с.56-60), згідно якого у змиві з дерев’яного фрагменту виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками крові потерпілого ОСОБА_26 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_28 та ОСОБА_13; висновком експерта №355 від 22 травня 2015 року (т.2 а.с.66-70), згідно якого генетичні ознаки крові та клітин на трьох фрагментах дерев’яних палиць збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_13 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_28 та ОСОБА_26; висновком експерта №359 від 25 травня 2015 року (т.2 а.с.76-79), згідно якого на дверних ручках знайдено кров людини, клітини з ядрами, генетичні ознаки крові та клітин містять генетичні ознаки підозрюваного ОСОБА_28 та потерпілого ОСОБА_26, не містять ознак потерпілого ОСОБА_13; висновком експерта №298 від 04 травня 2015 року (т.2 а.с.117-119), згідно якого на металевій конфорці з печі знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_26, від підозрюваного ОСОБА_28 та потерпілого ОСОБА_13 вона походити не може; висновком експерта №300 від 04 травня 2015 року (т.2 а.с.122-124), згідно якого на фрагменті руберойду з підлоги кухні, знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_26, від підозрюваного ОСОБА_28 та потерпілого ОСОБА_13 вона походити не може; висновком експерта №301 від 04 травня 2015 року (т.2 а.с.127-129), згідно якого на дверних ручках з місця події, знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_13, при цьому не виключається можливість домішки крові потерпілого ОСОБА_26, від підозрюваного ОСОБА_28 вона походити не може; висновком експерта №302 від 04 травня 2015 року (т.2 а.с.132-134), згідно якого в зіскобі речовини бурого кольору з порогу домоволодіння, де проживав обвинувачений ОСОБА_2, знайдена кров людини, зробити категоричний висновок про групову належність крові не є можливим, оскільки для дослідження не доставлено контроль предмета-носія речовини бурого кольору з порогу, однак, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то кров на об’єкті може належати потерпілому ОСОБА_13, але при цьому не виключається можливість домішки крові потерпілого ОСОБА_26, кров на вказаному об’єкті походити від підозрюваного ОСОБА_28 не може; висновком експерта №303від 04 травня 2015 року (т.2 а.с.137-139), згідно якого в зіскобі речовини бурого кольору з підлоги веранди домоволодіння, де проживав обвинувачений ОСОБА_2, знайдена кров людини, зробити категоричний висновок про групову належність крові не є можливим, оскільки для дослідження не доставлено контроль предмета-носія речовини бурого кольору з підлоги, однак, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то кров на об’єкті може належати потерпілому ОСОБА_13, але при цьому не виключається можливість домішки крові потерпілого ОСОБА_26, кров на вказаному об’єкті походити від підозрюваного ОСОБА_28 не може; висновком експерта №305 від 04 травня 2015 року (т.2 а.с.146-148), згідно якого на фрагменті тканини з підодіяльника з ліжка в кімнаті знайдено кров людини, яка може походити від підозрюваного ОСОБА_28, але при цьому не виключається можливість домішки крові потерпілого ОСОБА_26 та (або) потерпілого ОСОБА_13; висновком експерта №307 від 08 травня 2015 року (т.2 а.с.156-158), згідно якого на джемпері (в постанові спортивна кофта) знайдено кров людини, яка може походити від підозрюваного ОСОБА_28, але при цьому не виключається можливість домішки крові потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_13; висновком експерта №308 від 08 травня 2015 року (т.2 а.с.161-163), згідно якого на чоловічих брюках знайдено кров людини, яка може походити від підозрюваного ОСОБА_28, але при цьому не виключається можливість домішки крові потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_13; висновком експерта №309 від 08 травня 2015 року (т.2 а.с.166-168), згідно якого на джемпері (тільняшка) знайдено кров людини, яка може походити від підозрюваного ОСОБА_28, але при цьому не виключається можливість домішки крові потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_13; висновком експерта №310 від 08 травня 2015 року (т.2 а.с.171-172), згідно якого на ручці з внутрішньої сторони вхідних дверей знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_26, від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_28 кров в цьому об’єкті походити не може; висновком експерта №311 від 08 травня 2015 року (т.2 а.с.175-177), згідно якого на спортивній куртці знайдено кров людини, яка: в об’єктах 1,3 може походити від потерпілого ОСОБА_26, а від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_28 походити не може; в об’єктах 4,5,7,8 може походити від підозрюваного ОСОБА_28, при цьому не виключається можливість домішки крові потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_13; висновком експерта №312 від 08 травня 2015 року (т.2 а.с.181-183), згідно якого на джинсових брюках знайдено кров людини, яка: в об’єкті 2 може походити від підозрюваного ОСОБА_28, при цьому не виключається можливість домішки крові потерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_13; в об’єктах 1,3-8 може походити від потерпілого ОСОБА_26, від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_28 походити не може; висновком експерта №313 від 08 травня 2015 року (т.2 а.с.187-189), згідно якого на куртці, джемпері, джинсових брюках, вилучених при огляді трупа ОСОБА_13, знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_13, при цьому не виключається можливість домішки в указаних об’єктах крові потерпілого ОСОБА_26, від підозрюваного ОСОБА_28 кров в цих об’єктах походити не може; висновком експерта №94 від 04 червня 2015 року (т.2 а.с.193-194), згідно якого на клинку ножа саморобного виготовлення, виявлені слабкі сліди крові, видова приналежність яких не визначена, в зв’язку з недостатньою-низькою концентрацією видового білка крові, необхідного для даного виду дослідження, у змиві з ручки вказаного ножа, слідів крові не виявлено; експертизи №66 від 08 квітня 2015 року та №65 від 08 квітня 2015 року (т.2 а.с.225,227) свідчать про те, що тілесних ушкоджень у ОСОБА_27 та ОСОБА_29 не виявлено; протоколом пред’явлення для впізнання від 24 червня 2015 року (т.2 а.с.236-239), згідно якого свідок ОСОБА_30 впізнав підозрюваного ОСОБА_28 як свого рідного брата ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2; висновком експерта №363 від 30 березня 2015 року (т.3 а.с.67-68), яким встановлено наявність у ОСОБА_28 тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії легких, які викликали короткочасний розлад здоров’я, частина з яких могла утворитись в термін близько 1 доби до моменту огляду; згідно заключення спеціальної медичної комісії по наркологічним оглядам №156 від 30 квітня 2015 року (т.3 а.с.70), ОСОБА_2 страждає психічно поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, потребує лікування, яке йому не протипоказано; згідно висновку судово-психіатричного експерта №250 від 03 квітня 2015 року (т.3 а.с.74-76), ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення і на даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, проте вказані психічні розлади не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості, тому у відношення до інкримінуємого діяння є осудним, підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України, застосування заходів медичного характеру не потребує, в стані фізіологічного афекту не знаходився.

Наведені докази не викликають сумніву, є достовірними, належними та допустимими, зібрані в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази по даному кримінальному провадженню, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведеною, а його дії вірно кваліфіковані за п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України за ознаками: умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, двох або більше осіб, з метою приховати інший злочин.

Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого про те, що він захищався від дій потерпілих, не мав наміру їх вбивати, оскільки ці доводи повністю спростовуються дослідженими доказами та розцінюються судом як спосіб захисту. В даному випадку ОСОБА_2 наносив потерпілим удари ножем, із значною силою у життєво важливі органи, тобто мав намір саме позбавити життя ОСОБА_26 та ОСОБА_13, крім того, колегія суддів враховує і ту обставину, що як при проведенні досудового розслідування, так і під час судового розгляду, не добуто будь-яких даних про те, що дії потерпілих загрожували життю обвинуваченого.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», в пункті 22 зазначено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з’ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Враховуючи знаряддя злочину, кількість характер та локалізацію тілесних ушкоджень завданих обвинуваченим в життєво важливі органи потерпілих, неприязні стосунки, які були між обвинуваченим та потерпілими, колегія суддів не приймає до уваги невизнання обвинуваченим своєї вини саме у вчиненні вбивства, вважаючи таку позицію обвинуваченого, способом уникнути відповідальності за вчинений злочин.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 колегія cуддів враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке закон класифікує як особливо тяжкий злочин, особу ОСОБА_2, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суспільно-корисною працею не займається, за місцем проживання характеризується негативно.

До обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_2, колегія суддів відносить часткове визнання своєї вини, щире каяття в скоєному.

До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, колегія суддів відносить скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, з урахуванням того, що ОСОБА_2 будучи раніше судимим, звільненим від відбуття покарання на підставі ст.2 ЗУ «Про амністію», належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став і знову скоїв умисний, закінчений злочин, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства і можливості застосування до обвинуваченого положення ст.ст.69,75 КК України не вбачає, що на думку колегії суддів, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_2, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень зі сторони обвинуваченого.

Разом з тим, вирішуючи питання про можливість призначення ОСОБА_2 максимального покарання, як пропонує сторона обвинувачення та потерпілі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.50,65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.64 КК України, довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Як вбачається з роз’яснень Верховного Суду України, щодо правильного і однакового застосування вказаної норми, які містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи», довічне позбавлення волі призначається лише у випадках спеціально передбачених КК України і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Призначення цього покарання повинно мотивуватись у вироку з обов’язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року встановлено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), Суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Враховуючи вищевикладене, відсутність обґрунтування прокурора щодо призначення обвинуваченому саме довічного позбавлення волі, колегія суддів, виходячи із конкретних обставин даного кримінального провадження, а також звертаючи увагу на правові позиції Верховного Суду України, які містяться в ухвалах від 26 червня 2007 та 19 січня 2010 року, які відповідно до ст.458 КПК України є обов’язковою для всіх судів, приходить до висновку, що не має необхідності в призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі.

При цьому колегія суддів враховує, що під час досудового розслідування і судового розгляду обвинувачений частково визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому злочині, тяжкість злочину та те, що настання смерті потерпілих є ознакою складу злочину, вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, але в максимальному розмірі.

На думку колегії суддів, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим так і іншими особами та буде відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Ч.2 ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка його заподіяла, при наявності вини вказаної особи.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_2 в частині стягнення 7425 грн. 65 коп., в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, з урахуванням встановлення вини обвинуваченого та наданих доказів (т.1 а.с.154-156), які підтверджують суму заподіяної матеріальної шкоди, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі.

Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_2 в частині стягнення 1000000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, колегія суддів, виходячи із встановлених обставин кримінального провадження, моральних страждань пов'язаних з душевним болем у зв'язку із втратою рідної людини, порушенням нормального життєвого ритму потерпілого, а також враховуючи майновий стан обвинуваченого, приходить до висновку про те, що позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 300000 грн., що відповідає вимогам розумності та справедливості.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судових молекулярно-генетичної, дактилоскопічної, експертизи волокон та волокнистих матеріалів, трасологічної експертиз, в загальній сумі 32401 грн. 56 коп., суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Також, у зв’язку з набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII, суд вважає необхідним зарахувати, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, строк попереднього ув’язнення, застосованого до ОСОБА_2 в межах даного кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Наступне зарахування за цими правилами строку попереднього ув’язнення до набрання вироком законної сили здійснюється місцевим судом в межах територіальної юрисдикції якого буде виконуватись вирок або апеляційним судом в разі оскарження вироку та постановлення нового чи залишення вироку без змін або у випадку його зміни.

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_2 визнати винним у пред’явленому обвинуваченні за п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України і призначити покарання у виді 15 (п’ятнадцяти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 – тримання під вартою – залишити без змін, строк відбування покарання відраховувати з 30 березня 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, до строку позбавлення волі ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув’язнення, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, за період з 30 березня 2015 року по день набрання законної сили даним вироком суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 7425 грн. 65 коп., моральної шкоди - 300000 грн., а всього стягнути 307425 (триста сім тисяч чотириста двадцять п’ять) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 32401 грн. 56 коп. (тридцять дві тисяч чотириста одну) грн. 56 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: рушник з речовиною бурого кольору з підлоги кухні; фрагмент мотузки з речовиною бурого кольору з рами вхідних дверей; три фрагменти коромисла з речовиною бурого кольору; металеву конфорку з речовиною бурого кольору; фрагмент руберойду з речовиною бурого кольору з підлоги кухні; ручка дверна між верандою та кухнею з речовиною бурого кольору; куртка чорного кольору з речовиною бурого кольору; два фрагменти мікрооб’єктів схожих на тканину з речовиною бурого кольору; ручка з внутрішньої сторони вхідних дверей з речовиною бурого кольору; 6 лпс. зі слідами рук; ніж з руків’ям коричневого кольору з лавки залу; ніж з руків’ям блакитного кольору з лавки залу; дугу від кріплення вхідних дверей; вміст кишень трупу з кухні; фрагмент листового металу з речовиною бурого кольору; гумові калоші чорного кольору; фрагмент держака від лопати з речовиною бурого кольору; дві ручки з накладкою з вхідних дверей з речовиною бурого кольору; штани камуфльовані; фрагмент тканини з підодіяльника ліжка; куртку зеленого кольору; спортивну кофту; брюки з речовиною бурого кольору; тільняшку, куртку спортивну з капюшоном з речовиною бурого кольору; розкладний ніж з речовиною бурого кольору; мобільний телефон «Самсунг»; зразки піднігтьового вмісту ОСОБА_28; зразки піднігтьового змісту потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_11; куртку сіро-зеленого кольору; світер темно сірого кольору; тільняшку; брюки спортивні темно-синього кольору; брюки джинсові; шкарпетки чорного кольору; сорочку вельветову темного кольору; куртку червоного кольору; світер сірого кольору; сорочку білого кольору; футболку чорного кольору; брюки джинсові синього кольору; шкарпетки чорного кольору; ботинки чорного кольору (т.1 а.с.216-218), які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів та майна Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений, до апеляційного суду Кіровоградської області, шляхом подачі апеляційної скарги, через Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

            Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді

ОСОБА_31 ОСОБА_32 ОСОБА_1