КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2009 № 05-5-4/23507
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Калинюк Ю.Ю., довіреність від 10.03.2009 року № 0869-ЮРС
від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.06.2009
у справі № 05-5-4/23507 (суддя
за позовом Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"
до ВАТ комерційний банк "Надра"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 21671 євро 05 євроцентів
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року у справі № 05-5-4/23507 повернуто позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” (далі по тексту – позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” (далі по тексту – відповідач) про стягнення 21 671 євро 05 євроцентів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України).
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою (вх. № 02-4.1/4287 від 07.07.2009 року) до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду.
Вважає, що судом порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.09.2009 року о 10 год. 55 хв.
В судове засідання 08.09.2009 року з’явився представник позивача, уповноважений представник відповідача в судове засідання без поважних причин не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” про стягнення 21 671 євро 05 євроцентів.
Позивачем в якості доказів сплати державного мита до позовної заяви було додано копію платіжного доручення № 8 від 01.06.2009 року на суму 9 997,79 євро.
При цьому, позивач зазначив, що останнім пред’явлено 15 позовних заяв до відповідача в Господарський суд міста Києва, а оригінал платіжного доручення № 8 від 01.06.2009 року про сплату державного мита на суму 9 997,79 євро, в тому числі 216,71 євро за подання даного позову, додано до позовної заяви № 1984-ЮРС від 01.06.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановлених порядку.
Місцевий господарський суд зазначив, що додана позивачем до позовної заяви копія платіжного доручення про сплату державного мита від 01.06.2009 року № 8 не є належним доказом сплати державного мита, оскільки платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі, а ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.
На підставі зазначеного вище висновку, місцевий господарський суд повернув позивачу позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 5.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у випадках, коли господарським судом розглядається декілька справ за позовними заявами одного і того ж позивача, останній має право сплатити державне мито за їх розгляд одним платіжним документом, який долучається господарським судом до однієї зі справ. У решті справ робиться відмітка про суму державного мита, сплаченого за розгляд справи та зазначається номер справи, в якій знаходиться платіжний документ.
Таким чином, аналізуючи викладене вище, посилання позивача на сплату державного мита за одним платіжним дорученням за розгляд декількох справ можливе за умови порушення провадження у справі, в якій знаходиться оригінал такого платіжного доручення із зазначенням номеру цієї справи в інших справах за позовними заявами одного й того ж позивача.
Натомість, як вбачається з позовних матеріалів, позивач, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” зазначив, що оригінал платіжного доручення № 8 від 01.06.2009 року додано до позовної заяви № 1984-ЮРС від 01.06.2009 року.
Згідно до п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Виходячи з цього, господарським судам у вирішенні згаданих питань слід керуватись, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” зі змінами і доповненнями (далі – Декрет) та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15 (далі – Інструкція ).
Крім того, у п. 5.1 вказаного вище Роз’яснення передбачено, що платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами процесуального права, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду міста Києва 16.06.2009 року у справі № 05-5-4/23507 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” без задоволення.
2. Матеріали справи № 05-5-4/23507 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
11.09.09 (відправлено)