КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2009 № 11/35
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Сироткіна С. О. – представник за довіреністю № 01/1133 від 10.12.2008 року
від відповідача -Худенко А . Я. – представник за довіреністю № 140 від 17.02.2009 року
від третьої особи 1: не з’явились
від третьої особи 2: не з’явились
від третьої особи 3: не з’явились
від прокуратури: Карпенко Н. М. старший прокурор відділу прокуратури м. Києва – посвідчення № 17 від 18.01.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного університету "Києво-Могилянська академія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2009
у справі № 11/35 (суддя
за позовом Національного університету "Києво-Могилянська академія"
до Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва
третя особа позивача Державна організація "Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам"яток історії, культури і заповідних територій" Київська міська державна адміністрація
третя особа відповідача Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про усунення перешкод
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено про усунення перешкод у користуванні позивачем приміщеннями будівлі Проскурні Братського монастиря за охоронно-орендним договором № 95/93 від 20.05.1993 шляхом виселення відповідача з цих приміщень.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року у справі № 11/35, повний текст якого підписаний 25.06.2009 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що спірне приміщення є комунальною власністю, і на праві оперативного управління закріплене за відповідачем, а отже, відповідач правомірно користується та перебуває у будівлі харчоблоку літ. В (історична назва - корпус настоятеля та Проскурня Братського монастиря) за адресою: м. Київ вул. Г. Сковороди, 2.
Крім того, як зазначено судом, позивачем при зверненні до суду пропущено встановлений ст. 71 Цивільного кодексу УРСР строк позовної давності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а саме, відсутність документів, які підтверджують передачу відповідачеві корпусу настоятеля.
Ухвалою від 22.07.2009 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С. А., судді Калатай Н. Ф., Ропій Л. М. апеляційну скаргу Національного університету „Києва – Могилянська академія” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/1 від 04.09.2009 справу № 11/35 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н. Ф., Синиці О. Ф.
07.09.2009 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду від третьої особи 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 11/35 в зв’язку з тим, що представник третьої особи 2 перебуває у відпустці.
В судовому засіданні представники позивача та відповідача залишили вирішення вказаного клопотання на розсуд суду. Старший прокурор відділу прокуратури м. Києва вказане клопотання підтримав.
07.09.2009 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 11/35 до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 8/414 за позовом Національного університету „Києва – Могилянська академія” до Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним наказу № 41 від 04.02.2005 року „Про закріплення майна за Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва” в частині пунктів 1, 5 додатку до наказу.
Старший прокурор відділу прокуратури м. Києва підтримує вказане клопотання. Представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання заперечує.
Колегія суддів, заслухавши думку представників сторін та прокурати м. Києва та порадившись на місці, ухвалила повернутись до вирішення вказаних клопотань після заслуховування сторін по суті спору.
Представник позивача надає пояснення по справі, апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Старший прокурор відділу прокуратури м. Києва надає пояснення по справі, апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Представник відповідача надає пояснення по справі, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року у справі № 11/35 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення та наголошує на пропущення позивачем строку позовної давності.
В задоволенні клопотання третьої особи 2 про відкладення розгляду справи та клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 11/35 до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 8/414 колегією суддів відмовлено з підстав, що викладені у тексті постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури м. Києва, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів „Про затвердження меж державного історико-архітектурного заповідника „Стародавній Київ” та заходи по забезпеченню його діяльності” № 976 від 10.10.1988 проскурню по вул. Г. Сковороди, 2, що перебувала на балансі лікарні № 15 включено до державного історико-архітектурного заповідника „Стародавній Київ” (Додаток № 2 до рішення) (т. 1 а. с. 69-86).
20.05.1993 року Державний історико-культурний заповідник „Стародавній Київ”, правонаступником якого, згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1421 від 15.09.1997 року „Про вдосконалення системи управління у справі реконструкції та реставрації, охорони і збереження пам’яток історико – культурної спадщини та заповідних територій міста”, є Державна організація „Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій” та Національний університет „Києво-Могилянська академія” уклали Охоронно-орендний договір на використання пам’ятки історії та культури Проскурня Братського монастиря вул. Г. Сковороди, 2 № 95/93 (далі Договір) (т. 1 а. с. 18-22).
Відповідно до п. 1 Договору заповідник здає, а Національний університет „Києво-Могилянська академія” приймає у безоплатне безстрокове користування будівлю пам’ятки Проскурня Братського монастиря вул. Г. Сковороди, 2 (далі спірне приміщення).
Пунктом 2 Договору визначено, що спірне приміщення здається за актом технічного огляду підписується сторонами і становить одне ціле з цим Договором.
20.05.1993 року на виконання умов Договору Державний історико-культурний заповідник „Стародавній Київ” та позивачем підписали Акт технічного огляду історичної пам’ятки при передачі її в оренду (користування) (т. 1 а. с 23), проте до спірного приміщення не вселився.
Позивач звернувся до суду з позовом щодо виселення з спірного приміщення, яке передано в користування позивачу за Договором, відповідача, який, на думку позивача, не має права перебувати в спірному приміщенні.
При цьому, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог позивач посилається на Договір та Наказ Головного управління майном Київської міської державної адміністрації № 101 від 31.12.1999 року „Про закріплення майна за Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій”.
Дійсно, п. 5 розділу ІІ Додатку 2 до Наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації № 101 від 31.12.1999 року „Про закріплення майна за Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій” за Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій закріплено комплекс Братського монастиря (трапез. Церква, сонячний годинник, проскурня, поварня з келіями, корпус настоятеля, келії) на праві оперативного управління (т. 2 а. с. 44-46).
Проте, наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 112 від 23.04.2009 року „Про внесення змін до наказу від 31.12.1999 № 101” до 5 розділу ІІ Додатку 2 до Наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації від 31.12.1999 № 101 зміни внесено та вилучено у графі 2 слова „проскурня, корпус настоятеля, келії” (т. 2 а. с. 7).
Станом на момент розгляду справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом вказаний наказ є чинним.
При цьому, за твердженням відповідача, „харчоблок літера В”, який було передано відповідачу в оперативне управління, має історичну назву „корпус настоятеля та проскурня Братського монастиря”.
Позивач в апеляційній скарзі проти вказаного факту заперечує та зазначає, що судом першої інстанції в рішення помилково встановлено, що під назвою „харчоблок” обліковуються дві будівлі пам’яток архітектури, а саме „Корпус настоятеля” та „Проскурня Братського монастиря”.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем суду не надано.
Крім того, як слідує з доданої до матеріалів справи копії Паспорту пам’ятки „Ансамбль братського монастиря” (т. 2 а. с. 24-26), під цифрами 7 (корпус настоятеля) та 8 (проскурня) фактично знаходиться одна будівля, яка згідно кадастрового плану земельної ділянки (т. 1 а. с. 128) , в подальшому йменується як харчоблок.
З огляду на викладені вище обставини, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведеності того факту, що під назвою „харчоблок” обліковуються дві будівлі пам’яток архітектури, а саме „Корпус настоятеля” та „Проскурня Братського монастиря”.
Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення сесії Київської Ради від 15.01.2002 № 227/1661 "Про ліквідацію територіальних медичних об'єднань м. Києва" харчоблок (літера В) по вул. Г. Сковороди, 2 передано на баланс Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва за Актом прийняття-передачі майна, основних засобів, матеріальних цінностей Клінічної лікарні № 15 по вул. Г. Сковороди, 2 станом на 01.07.2002 року (т. 1 а. с. 133).
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.05.2002 р. № 1066 „Про затвердження Статуту Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва” у 2002 році було створено Клінічну лікарню № 15 Подільського району м. Києва.
Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва № 41 від 04.02.2005 року „Про закріплення майна за Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва” харчоблок за адресою вул. Г. Сковороди, 2 закріплено за Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва на праві оперативного управління (п. 1 додатку до наказу) (т. 1 а. с. 37-40)..
Станом на момент розгляду справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом вказаний наказ є чинним.
Згідно листа Головного управління комунальної власності м. Києва № 042/15/6-334 від 25.01.2007 року будівлі за адресою: вул. Г. Сковороди, 2 дві адміністративні будівлі, патологоанатомічний корпус, хірургічний корпус та харчоблок належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, враховуються на балансі Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва та закріплені за нею на праві оперативного управління (т. 1 а. с. 36).
На замовлення відповідача була проведена експертна оцінка нежитлових будівель лікарні №15, літери "В", "Д", "Е", розташованих за адресою: м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд 2, за результатами якої 21.11.2006 року складено відповідний звіт (т. 1 а. с. 137-160).
Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, плану встановлених меж земельної ділянки Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва та Експлікації угідь будівля 1 –харчоблок знаходиться в межах земельної ділянки, закріпленої за Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва (т. 1 а. с. 127-130).
26.06.2006 року Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” був виданий Клінічній лікарні № 15 Подільського району м. Києва оціночний акт на будівлю літера В (історична назва корпус настоятеля та проскурня Братського монастиря) за адресою вул. Г.Сковороди, 2, використання будинку за призначенням - харчоблок, рік забудови XVII століття (т. 1 а. с. 135).
Отже, в Комунальному підприємстві “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” приміщення за літерою В по вул. Г. Сковороди, 2 обліковується як харчоблок за Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва.
Згідно ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини
Статтею 6 Закону України "Про столицю України –місто-герой Київ" визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста, як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.
Частиною. 1 ст. 29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, в тому числі і управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Отже, органи місцевого самоврядування мають право здійснювати управління в межах, визначених законодавством, майном, що належить до комунальної власності, в тому числі і шляхом прийняття відповідних рішень.
Оскільки спірне приміщення є комунальною власністю і на праві оперативного управління закріплене за відповідачем, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності перебування відповідач у спірному приміщення, і відповідно, відсутності підстав щодо задоволення позовних вимог позивача про виселення відповідача з вказаного приміщення.
Також, колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог з посиланням на доведеність відповідачем наявності законних підстав для перебування його у спірному приміщення
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду міста Києва суду у справі №11/35 від 15.06.2009 року відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на Національний університет „Києва – Могилянська академія”.
Щодо клопотання третьої особи 2 про відкладення розгляду справи, слід зазначити наступне.
У вказаному клопотанні третя особа 2 просить відкласти розгляд справи посилаючись на те, що її представник перебуває у відпустці. На доказ викладених у клопотанні обставин до останнього додано копію наказу № 263-к від 28.08.2009 року згідно якого Нечипорук Н. О. головному спеціалісту юридичного відділу надається невикористана частина щорічної відпустки (18 календарних днів) з 01.09.2009 року по 18.09.2009 року.
Проте, третьою особою 2 не надано доказів, що головний спеціаліст юридичного відділу Нечипорук Н. О. є єдиним повноважним представником третьої особи 2 в судових засіданнях.
Більш того, до вказаного клопотання додано копію довіреності, № 042/1/7-7713 від 06.11.2007 року, якою третя особа 2 уповноважує провідного спеціаліста юридичного відділу Грищенко Н. В. представляти свої інтереси в усіх судових установах.
Отже, третя особа 2 має принаймні ще одного, крім Нечипорук Н. О., повноважного представника.
Також слід зазначити, що ухвалу про призначення апеляційної скарги до розгляду та проведення судового засіданні саме 07.09.2009 року третя особа 2 отримала 28.07.2009 року (повідомлення про вручення поштового відправлення №0996954), а отже, мала майже 1,5 місяця для направлення повноважного представника у вказане судове засідання.
З огляду на вищевикладені обставини, клопотання третьої особи 2 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 11/35 до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 8/414 слід зазначити наступне.
Предметом спору у цій справі є виселення відповідача зі спірного приміщення з посиланням на умови Договору № 95/93 від 20.05.1993 року.
Предметом спору у справі № 8/414 є визнання нечинним та скасування наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 112 від 23.04.2009 року „Про внесення змін до наказу від 31.12.1999 № 101”.
У випадку, якщо суд апеляційної інстанції погодиться на зупинення провадження у справі, до вирішення іншим судом справи № 8/414, це фактично буде прийняття колегією суддів зміни підстав позову у цій справі, на що суд апеляційної інстанції за правилами розділу ХІІ ГПК України повноваженнями не наділений.
До того ж, факт оскарження наказу № 112 вже існував під час розгляду справ судом першої інстанції, до якого позивач не звертався з аналогічним клопотанням.
За таких обставин, клопотання позивача про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 8/414 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Національного університету „Києва – Могилянська академія” на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2009 у справі №11/35 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2009 у справі №11/35 залишити без змін.
3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 11/35.
Головуючий суддя
Судді
14.09.09 (відправлено)