АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12564/16-пГоловуючий у 1-й інстанції - Позняк В.М.

Провадження № 33/789/136/16 Доповідач - Декайло П.В.

Категорія - ч.1 ст.1732 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 р. м. Тернопіль

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Декайло П.В., з участю захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 листопада 2016 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку м. Тернополя, вул. Мостова Бічна, 6/9, зареєстровану в ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, і на неї накладено адміністративне стягнення у виді 30 год. громадських робіт.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Як зазначено в даній постанові, 26 жовтня 2016 року о 13 год. 18 хв. ОСОБА_1, в м. Тернополі по вул. Київська, 11а/64, вчинила відносно сина ОСОБА_3 скандал, під час якого ображала його нецензурною лайкою, виганяла з квартири, чинила психологічне насильство та моральний тиск, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1732 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову від 08 листопада 2016 року скасувати, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що вина ОСОБА_1 базується виключно на усних та письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_3 і в матеріалах справи відсутні будь-які інші об’єктивні докази, які б підтверджували протиправність поведінки ОСОБА_1

На його думку, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 без заперечень підписала протокол про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2016 року Серія АА №007095, чим фактично підтвердила свою протиправну поведінку, не відповідає дійсності, адже ОСОБА_1 лише підписалась про отримання нею примірника даного протоколу.

Не взяв до уваги суд першої інстанції і те, що ОСОБА_3 також був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1732 КУпАП.

Вважає, що при кваліфікації дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.1732 КУпАП суд першої інстанції так і не вирішив у вчиненні яких конкретних дій полягала протиправність її поведінки.

Окрім того, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 працює за кордоном, має на утриманні двох непрацездатних батьків, за її життя ОСОБА_3 зі своєю неповнолітньою дитиною був забезпечений житлом в квартирі, що належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, де і стався конфлікт.

Заслухавши захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляційну скаргу і просить її задовольнити, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до переконання, що вона підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Так, згідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом .

У відповідності до ч.1 ст.1732 КУпАП вчинення насильства в сім’ї – це умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого .

Отже, вказаною статтею передбачена адміністративна відповідальність за насильство в сім’ї, яке виявляється в трьох видах: фізичне, психологічне, економічне.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2016 року Серія АА №007095 та оскаржуваної постанови суду від 08 листопада 2016 року, насильство в сім’ї ОСОБА_1 відносно її сина ОСОБА_3 виражається у вчиненні на нього психологічного та морального тиску, тобто вчинення психологічного насильства.

За змістом ч.1 ст.1732 КУпАП психологічне насильство в сім’ї – це насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Ні в зазначеному протоколі, ні в оскаржуваній постанові суду дії ОСОБА_1 не пов’язуються з можливістю настання або з наступленням шкоди психічному здоров’ю потерпілого ОСОБА_3, що є обов’язковою умовою настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею і на що підставно звертає увагу захисник ОСОБА_2 в апеляційній скарзі.

Згідно до оскаржуваної постанови суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП доводиться:

- даними, зафіксованими в протоколі про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2016 року Серія АА №007095;

- висновком про результати розгляду звернення ОСОБА_3 від 31 жовтня 2016 року;

- заявою ОСОБА_3 від 31 жовтня 2016 року на адресу начальника ТВП ГУНП в Тернопільській області;

- показаннями ОСОБА_3, даними ним в судовому засіданні.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши вказані джерела доказів суд апеляційної інстанції приходить до таких висновків.

Протокол про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2016 року Серія АА №007095 складався не на місці вчинення правопорушення і особа, яка його складала, безпосередньо за його вчиненням не спостерігала.

В даному протоколі вказано, що ОСОБА_1 вчинила відносно сина ОСОБА_3 скандал, під час якого ображала його нецензурною лайкою, виганяла з квартири, чинила психологічне насильство та моральний тиск (а.с.1).

Згідно до витягу з АРМ – 102 та долученого до нього рапорту інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Тернополі ДПП рядового поліції ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернувся в поліцію, так як його матір ОСОБА_1 вчиняє скандал (а.с. 3, 4).

Вказані документи були складені на підставі пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Із наявної у матеріалах справи заяви ОСОБА_3 від 31 жовтня 2016 року на адресу начальника ТВП ГУНП в Тернопільській області слідує, що 26 жовтня 2016 року в м. Тернополі по вул. Київська, 11а/64 мав місце конфлікт, під час якого ОСОБА_1 виганяла його та його малолітнього сина ОСОБА_5 з квартири, обзивала їх нецензурними словами і погрожувала позбавити його сина батьків, а також здійснювала психологічний та моральний тиск (а.с.10).

Однак, у висновку про результати розгляду звернення ОСОБА_3 від 31 жовтня 2016 року нічого не вказано про те, що ОСОБА_1 погрожувала позбавити онука батьків, і що вона чинила на свого сина та онука психологічний та моральний тиск (а.с.2).

Окрім того, у витягу із АРМ – 102 та в рапорті поліцейського вказало лише про скандал, який вчиняє ОСОБА_1, і не має жодних даних про те, що остання виганяла ОСОБА_3 та його малолітнього сина ОСОБА_5 з квартири, погрожувала і обзивала їх нецензурними словами, чинила психологічний та моральний тиск, як про це зазначено у заяві ОСОБА_3

З огляду на те, що працівники поліції, які складали висновок, витяг, рапорт та протокол про адміністративне правопорушення не були очевидцями конфлікту, то зроблені в цих документах записи мали б відповідати заяві ОСОБА_3

Отже, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2016 року Серія АА №007095, висновку про результати розгляду звернення ОСОБА_3 від 31 жовтня 2016 року, витягу з АРМ – 102 та в рапорті працівника поліції дані містять неточності та домисли, які нічим не підтверджені, а тому вони не можуть бути належними і допустимими доказами в даній справі.

Виходячи із пояснення ОСОБА_3 та доводів ОСОБА_1, між ними 26 жовтня 2016 року виникла безпосередня конфліктна взаємодія (з’ясування стосунків), про що ОСОБА_3 заявив у поліцію.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 стверджувала про те, що в процесі вказаної конфліктної ситуації жодного насильства стосовно свого сина ОСОБА_3 не вчиняла, а скандал розпочав її син, якого також притягнули до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1732 КУпАП.

Ці доводи суд першої інстанції так і не спростував.

Зважаючи на наведені обставини, вважаю, що суд першої інстанції не довів, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1732 КУпАП, а тому в її діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова суду від 08 листопада 2016 року підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а провадження в справі закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, чим повністю задовольняється апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245, 251, 252, 280, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.1732 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити в зв’язку з відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6