Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 319/1734/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Мальований В.О.

Провадження № 22-ц/778/5005/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_1

суддів:ОСОБА_2

ОСОБА_3

секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа Комиш-Зорянська селищна рада Куйбишевського району Запорізької області про усунення перешкод у використанні земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 19 липня 2013 року належить квартира АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_5 є власником квартири № 10 у вказаному будинку.

Зазначав, що відповідач на земельній ділянці, яка фактично знаходиться у спільному користуванні мешканців багатоквартирного будинку, без його згоди та згоди інших співвласників багатоквартирного будинку встановила огорожу, утворивши два палісадника, розмежовані доріжкою, що веде до спільного проходу в будинок, а також спорудила дві вигрібні ями з порушенням чинних будівельних і санітарних норм, що унеможливлює вільно володіти та користуватися власністю.

Посилаючись на наведене та на те, що на вимоги привести земельну ділянку до первісного стану, відповідач не реагує, позивач, із урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов’язати ОСОБА_5 ліквідувати встановлену на прилеглій до квартир № 9 та № 10 по вул. Вокзальній, 10 у смт Комиш-Зоря Куйбишевського району Запорізької області огорожу шляхом її демонтажу (розбирання, зняття металевих конструкцій та опор з місця встановлення), ліквідувати споруджені дві каналізаційні вигрібні ями, забезпечити вільний доступ до проходу та проїзду до будинку.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року позов задоволено. Усунуто перешкоди, які обмежують використання ОСОБА_6 земельної ділянки багатоквартирного житлового будинку та прибуткової території за адресою: вул. Вокзальна, 10 у  смт. Комиш-Зоря, Куйбишевського району, Запорізької області. Зобов’язано ОСОБА_5 ліквідувати встановлену нею огорожу, розташовану на прилеглій до квартир № 9 та № 10 в будинку № 10 по вул. Вокзальній у смт Комиш-Зоря Куйбишевського району Запорізької області земельній ділянці, шляхом демонтажу (розбирання, зняття металевих конструкцій та опор з місця встановлення), а також ліквідувати споруджені нею дві каналізаційні вигрібні ями, розташовані на прилеглій до квартир № 9 та № 10 в будинку № 10 по вул. Вокзальній у смт Комиш-Зоря Куйбишевського району Запорізької області земельній ділянці, шляхом їх засипання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 19 липня 2013 року належить квартира № 9 в одноповерховому житловому будинку № 10 по вул. Вокзальній у  смт. Комиш-Зоря, Куйбишевського району, Запорізької області.

Власником квартири № 10 у вказаному будинку є ОСОБА_5

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку № 10 по вул. Вокзальній у смт. Комиш-Зоря, Куйбишевського району, Запорізької області не створювалось, земельна ділянка у власність або користування співвласникам у встановленому законом порядку не передавалась та знаходиться у комунальній власності Комиш-Зорянської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області.

Також встановлено, що ОСОБА_5 без будь-яких дозвільних документів встановила огорожу на частині прибудинкової земельної ділянки загального користування, утворивши два палісадника, які розмежовуються доріжкою, що веде до спільного входу до квартир № 9 та № 10, а також спорудила дві вигрібні ями на відстані 2,2 м та 5,3 м.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст. ст. 317, 319, 391 ЦК України, виходив із того, що ОСОБА_6 позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку за її призначенням, оскільки своїми діями відповідач перешкоджає вільному доступу, проходу та проїзду до належної йому квартири.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, статтею 40 ЗК України передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва передаються у власність за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або на підставі цивільно-правових угод.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 42 ЗК України).

При цьому під прибудинковою територією слід розуміти встановлену за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельну ділянку багатоквартирної несадибної житлової забудови, необхідну для розміщення й обслуговування жилого будинку та пов'язаних із ним господарських і технічних будівель і споруд, тобто нею є територія під жилим будинком, проїзди та тротуари, озеленені ділянки та ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів жителів будинку, для господарських цілей та інші території, пов'язані з утриманням і експлуатацією будинку.

Виходячи з аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм ст. 42 ЗК України слід дійти висновку, що у разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить у житловий комплекс, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласниківбудинку, створеному відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (підпункт «д» п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2005 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Нормами земельного законодавства не передбачена можливість передачі у власність чи користування окремих співвласників багатоквартирних будинків земельної ділянки (на якій розташований багатоквартирний жилий будинок) або її частини.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом попередньої інстанції, земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок № 10 по вул. Вокзальній у смт. Комиш-Зоря, Куйбишевського району, Запорізької області, є комунальною власністю Комиш-Зорянської селищної ради, оскільки вказана земельна ділянка не передавалася у користування власників квартир. Крім того, власниками квартир вказаного будинку об’єднання співвласників багатоквартирного будинку не створювалося (а. с. 11).

Таким чином, системний аналіз наведеного вище дозволяє дійти висновку про те, що у встановленому законом порядку спірна земельна ділянка не передавалась у власність чи користування співвласникам квартир, в тому числі позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає, що об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

На вказані обставини, зокрема на те, що позов подано неналежною особою, яка не є власником чи користувачем спірної земельної ділянки та такою, що не уповноважувалася представляти інтереси селищної ради в суді, суд попередньої інстанції увагу не звернув, не з’ясував, у чому саме полягає порушення прав позивача, оскільки у останнього не виникло право власності на земельну ділянку з огляду на те, що така знаходиться у комунальній власності Комиш-Зорянської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області.

Таким чином, рішення суду попередньої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові особі, права якої у даних правовідносинах відповідачем не порушені.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа Комиш-Зорянська селищна рада Куйбишевського району Запорізької області про усунення перешкод у використанні земельної ділянки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: