ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

15.09.2009р.                                                                                     Справа  № 14/55

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Металстандарт», м. Львів

до Приватного підприємства  «Конструкція-М», м. Ужгород

про стягнення боргу у  загальній сумі 105525, 67грн. (в тому числі у сумі                               102143, 58 грн.  основного боргу, у сумі 2976, 25 грн. нарахованої пені та у сумі 405, 84 грн. - 3% річних),

                                                     Суддя                         В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Іваночко М.В. –представник за дов. від 06.10.2008р.  

від відповідача: Петрунь М.М. –представник за дов. від 09.09.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металстандарт», м. Львів (далі - позивач) звернулося до господарського суду з  позовом  до Приватного підприємства  «Конструкція-М», м. Ужгород  (далі - відповідач) про стягнення боргу у  загальній сумі 105525, 67грн. (в тому числі у сумі                               102143, 58 грн.  основного боргу, у сумі 2976, 25 грн. нарахованої пені та у сумі 405, 84 грн. - 3% річних).

Представником позивача додатково долучено до матеріалів справи платіжні доручення № 9 від 14.08.2009р., як доказ у підтвердження доплати державного мита у сумі 0, 25 грн. та № 46 від 08.09.2009р., як доказ у підтвердження доплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

          Представником позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримано в повному обсязі, посилаючись на їх підтвердження  долученими до справи доказовими матеріалами.

          Представником відповідача позовні вимоги визнано в повному обсязі та подано до матеріалів справи письмову заяву від 15.09.2009р. про відстрочку виконання рішення суду по даній справі до 20.11.2009р. з підстав наявності важкого фінансового становища підприємства. Дану заяву погоджено представником позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          17.09.2008р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено  Договір №0000123 (далі –Договір, а.с.9-10), відповідно до якого продавець зобов’язався передати покупцеві товар, а покупець прийняти і оплатити його вартість на умовах даного договору (п. 1 та п. 3 договору).

          На виконання умов вищезазначеного Договору, продавцем (позивачем) було передано покупцеві  (відповідачеві) товар за видатковою накладною № РН-0000183 від 26.11.2008р. на суму 2700 грн. з ПДВ, за видатковою накладною № РН-0000184 від 27.11.2008р. на суму 19836, 47 грн. з ПДВ, за видатковою накладною № РН-0000193 від 12.12.2008р. на суму 80946, 85 грн. з ПДВ та який було отримано представником відповідача на підставі довіреності серії ЯОЮ № 842692 від 26.11.2008р. та довіреності ЯОЮ № 842694 від 10.12.2008р. (а.с. 13-17).

          Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар, яка складає суму 102143, 58 грн., що також було узгоджено сторонами на підставі протоколу від 16.04.2009р. та акту звірки взаємних розрахунків станом на 16.04.2009р. (а.с. 11-12).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших вимог,  що  звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Оскільки, як було зазначено вище,  відповідач не оплатив в повному обсязі вартість отриманого  товару, тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 102143, 58 грн. основного  боргу,  є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами та підтверджено відповідачем на підставі підписаного 16.04.2009р. у двосторонньому порядку акту звірки взаємних розрахунків та визнано представником відповідача, а тому позов в даній частині  підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку вищезазначеної заборгованості.

          Підпунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну або не повну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми неоплати (недоплати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобов»язання щодо оплати.

          Отже, з урахуванням вищезазначеного, є також правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 2976,25грн. пені, розрахованої, з урахуванням вимог 258 ЦК України, ст. 232 ГК України та вимог   Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань"  на підставі  розрахунку долученого до позовної заяви  (а.с.8), у зв”язку з чим позовні вимоги у даній частині позову також підлягають до задоволення та відповідно сума  2976, 25грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку.

Частиною 2 ст.625 ГК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З урахуванням вищезазначеного, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми  405, 84грн. - 3% річних   на підставі  розрахунку долученого до позовної заяви  (а.с.8), а тому позовні  вимоги в даній частині позову  також підлягають до задоволення та відповідно  сума  405, 84грн. - 3% річних  підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку.     

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача у повному обсязі відшкодування  на користь  позивача понесених витрат  по оплаті держмита в розмірі 1055, 25 грн.  та в розмірі 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 83 ГПК України заява представника відповідача від 15.09.2009р. про відстрочку виконання рішення суду, погоджена представником позивача, підлягає судом до задоволення та відповідно суд відстрочує виконання даного рішення суду в повному обсязі до 20.11.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України,  ст.ст.  258, 526 та  625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 77, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Конструкція-М»,                        /м. Ужгород, вул. Огарьова, 4, ідентифікаційний код 34489670, р/р 26001060166866 в КБ Приватбанк м. Ужгород, МФО 312378/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металстандарт», /м. Львів вул. Водогінна, 2, а/с 27, ідентифікаційний код 25235193, р/р 26001301000399 в ЛФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 385316/ заборгованість у  загальній сумі 105525, 67грн. (в тому числі у сумі  102143, 58грн. -  основного боргу, у сумі 2976, 25грн. - нарахованої пені,  у сумі 405, 84грн. - 3% річних), суму 1055, 25грн.  витрат по сплаченому  держмиту та  суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відстрочити виконання рішення до 20.11.2009р.

Видати наказ з 20.11.2009р.          

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                    В.І. Карпинець