Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
№ 33/0690/316/11
Постанова
Іменем України
20 вересня 2011 року. м. Житомир.
Суддя апеляційного суду Житомирської області Ткач С.О., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олевського районного суду від 01 серпня 2011 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, жонатого, на утриманні 3 дітей, встановив:
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 23 червня 2011 року о 21 год. ЗО хв. намагався перетнути державний кордон України з документом - паспортом, у якому була відсутня фотокартка про досягнення віку. За вчинене правопорушення йому судом призначений адміністративний штраф у сумі 1700 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду. Мотивує тим, що він не був повідомлений про час розгляду справи судом. На його думку, висновок суду суперечить фактичним обставинам справи, так як він кордон перетинав не пішки, а в автобусі і мав документи з достовірними даними і в належному стані. При накладенні штрафу не було враховано його особу, наявність на утриманні 3 дітей.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи № 3 - 711 Олевського районного суду вважаю, що апеляція підлягає частковому задоволенню, постанова суду зміні з наступних підстав.
Як видно з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 23 червня 2011 року о 21 годині 30 хв., на державному кордоні в пункті пропуску М.Копищанський Олевського району був затриманий при спробі перетину кордону з паспортом, що містив недостовірні відомості про особу, так як у ньому була відсутня друга фотокартка.
Даний факт зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПнРУ № 04300 від 23 червня 2011 року підписаному порушником, де він вину визнав.
Інспектором прикордонної служби ОСОБА_1 були роз’яснені його права і обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що також стверджується підписом правопорушника (а. с. 3).
Тому, доводи ОСОБА_1 про відсутність складу правопорушення, є надуманими.
При перевірці доводів ОСОБА_1 про порушення його права на захист встановлено, що він письмово зобов’язувався з’явитися до суду 30 червня 2011 року, однак не прийшов (а. с. 6). Справа була перепризначена на 01 серпня 2011 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, що стверджується розпискою у поштовому повідомленні (а. с. 10).
Однак він знехтував повідомленням, до суду не з’явився і не заявляв клопотання про відкладення розгляду справи. Тому, справа розглянута за відсутності ОСОБА_1, що не суперечить вимогам КУпАП.
Що стосується питання про накладення стягнення, то суд допустився помилки.
Згідно із ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суддя повинен враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Розглядаючи адміністративний протокол щодо ОСОБА_1, суд зазначених вимог закону належним чином не дотримався.
Приймаючи рішення не врахував дані про особу порушника, що у справі відсутні дані, які його негативно характеризують, наявність сім’ї і 3 малолітніх дітей на утриманні, що він вперше притягується де відповідальності.
За наведених обставин, враховуючи особу ОСОБА_1 та його сімейний стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, постанова суду підлягає зміні у частині накладеного стягнення з його пом’якшенням.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушень:-
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Олевського районного суду від 01 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 в частині накладеного стягнення, змінити.
Призначити ОСОБА_1 стягнення за ст. 204-1 ч. 1 КУпАП у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: