Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року справа №820/2379/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Компанієць І.Д., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі № 820/2379/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новоайдарського відділення ОСОБА_3 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, ОСОБА_3 об’єднаної державної податкової служби Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції у Луганській області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до відповідачів, з урахування уточнених позовних вимог, про визнання незаконними дії ОСОБА_3 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо складання вимоги № Ф-20 від 17.03.2014, у зв’язку із відсутністю у останньої відповідного обсягу повноважень; скасування державної реєстрації ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, як таку, що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с.80-85).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 замінено ОСОБА_3 об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів України у Луганській області на належного відповідача ОСОБА_3 об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби України (т.1 а.с. 121, 122).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду 1 інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом при постановленні рішення не було застосовано Конституцію України, постанову було винесено з порушенням гарантій, встановлених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Вважає, що не встановлено наявність відповідних повноважень у особи з назвою Новоайдарське відділення ОСОБА_3 ОДПІ, її належної реєстрації. Крім того, на думку позивача, вимога пред’явлена без доказу самого факту реєстрації громадянки України ОСОБА_2, як платника пенсійного внеску відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що могло привести до взяття її на облік після 01.01.2011 як платника єдиного внеску.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, позивач – ОСОБА_2, зареєстрована як фізична особа-підприємець 31.10.2005 Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області за № 23710000000000251 та перебуває на обліку як платник податків у Новоайдарському відділенні ОСОБА_3 ОДПІ з 02.11.2005 за № 95. З 01.01.2012 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку, зареєстрований платником єдиного внеску (т. 1 а.с. 103).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ(далі - Закон № 2464-VІ в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Таким чином, у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 позивачс є платником єдиного внеску.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2464 взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1,4,5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Частиною другою статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

В силу частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Із пункту другого розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 вбачається, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 Про прибутковий податок з громадян, нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Положеннями частини 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок у розмірі 34,7% від суми, що визначається такими платниками самостійно, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (Пункт 3 частини 1 статті 7 та частиною 11 статті 8 Закону № 2464).

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1622/24154, вимога про сплату боргу формується на підставі даних з карток особових рахунків платників.

Згідно даних картки особового рахунку позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 13723,48 грн. (т.1 а.с. 101-102, 104-105).

На підставі даних картки особового рахунку платника ОСОБА_2 Новоайдарським відділенням ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято оскаржувану вимогу про сплату боргу № Ф-20 від 17.03.2014 року.

Що стосується доводів апелянта про відсутність відповідних повноважень у особи з назвою ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області на винесення вимоги слід зазначити.

Відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 № 141/2013, Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено юридичні особи – територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком, де, зокрема міститься Головне управління Міндоходів у Луганській області та ОСОБА_3 ОДПІ Головного управління Міндоходів до складу якої входить Новоайдарське відділення (т.1 а.с. 108-109).

Таким чином, Новоайдарським відділенням ОСОБА_3 ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області було правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20 від 17.03.2014 на суму заборгованості 13723,48 грн., яку направлено на адресу позивача 21.03.2014 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано позивачем особисто 22.04.2014 (т.1 а.с.106).

Доводи позивача щодо неналежної реєстрації відповідача у якості юридичної особи суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області зареєстрована у якості юридичної особи 07.06.2013 за номером 1 377 102 0000 000900, що підтверджено випискою з ЄДР серії ААВ № 790778. (т.1 а.с.107).

Будь-яких доказів, які б свідчили про наявність порушень прав позивача з боку відповідачів при створенні та реєстрації ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області позивачем не надано ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстраційна служба, як відповідач по справі, жодним чином не порушила будь-які права позивача.

ОСОБА_3 ОДПІ, як територіальний орган Міністерства доходів і зборів України діє, як орган державної влади у здійсненні владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень в межах своїх повноважень, у тому числі і під час винесення оскаржуваної вимоги про стягнення боргу (недоїмки) № Ф-20 від 17.03.2014.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Враховуючи встановлені по справі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду 1 інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції і підстави для скасування постанови відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, , 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі № 820/2379/15 - залишити без змін.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_5