Голо
Голову Головуючий у 1інстанції суддя Тарасенко І.М.
Суддя доповідач - Радіонова ОО.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 вересня 2009 року справа № 2а-4663/09/0570
у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Радіонової О.О.
суддів: при секретарі судового засідання |
Юрченко В.П. Шаптала Н.К. Кондрашовій Н.М. |
за участю представників: |
|
від позивача: |
не з»явився, повідомлений належним чином |
від відповідача: |
не з»явився, повідомлений належним чином |
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Горлівського міського управління Головного Управління МВС України в Донецькій області |
на постанову Донецького окружного адміністративного суду |
|
від |
25 травня 2009 року |
по адміністративній справі |
№ 2а-4663/09/0570 (суддя Тарасенко І.М.) |
за позовом |
ОСОБА_1 .Горлівка |
до |
Горлівського міського управління Головного Управління МВС України в Донецькій області |
про |
визнання дій незаконними та зобов'язання виплатити грошову компенсацію за речове майно у розмірі 6189,76 грн. та грошову компенсацію за невикористану відпустку у сумі 2762,50 грн. |
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільнення на пенсію по вислузі років; грошової компенсації замість покладених предметів форменного обмундирування; грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку та стягнення з відповідача одноразової грошової допомоги при звільнення на пенсію по вислузі років у сумі 12440.20 грн., грошової компенсації замість покладених предметів форменного обмундирування; у сумі 6189,76 грн.; грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у сумі 2762,50 грн., а також моральну шкоду у сумі 5000 грн.
В процесі розгляду справи позивач свої вимоги уточнила (а.с.37) та просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації замість покладених предметів форменного обмундирування; грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку та зобов»язання відповідача сплатити на користь позивача грошову компенсаціїю замість покладених предметів форменного обмундирування у сумі 6189,76 грн. та грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у сумі 2762,50 грн.
Ухвалою суду від 30 квітня 2009р. (а.с.34) замінено неналежного відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на належного - Горлівське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Донецькій області.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року (арк. справи 46-49) позовні вимоги були задоволені частково, внаслідок чого визнано дії Горлівського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість покладених предметів форменного обмундирування, а також грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку -протиправними та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість покладених предметів форменного обмундирування у сумі 6189,76 грн., а також грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у сумі 2762,50 грн., а разом 8952,26 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі (арк. справи 52-54) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні вимог позивача, з огляду на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, в тому числі й, у зв'язку з пропуском процесуального строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Позивач надіслала суду заяву від 02.09.2009р,, в якій просила справу розглянути без її участі, яка судом задоволена на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень до неї, встановила наступне.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ передбачено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей складається з цього Закону, інших актів законодавства України, а також військових статутів Збройних Сил України.
Позивач - ОСОБА_1 згідно довідки відповідача від 12.11.20008р. № 13/15376 (а.с.11) є підполковником міліції, яка проходила службу в Горлівському міському управління на посаді заступника начальника районного відділу - начальнику слідчого відділення Калінінського РВ Горлівського ГУ; вислуга років останньої складає календарна - 19р.01м.15 дн., пільгова - 20р.05м.28 дн. ( довідка від 12.11.2008р. № 13/15375 ( а.с.10). Позивач звільнена з органів внутрішніх справ 07.05.2008р. згідно наказу ГУМВС області № 260 о/с від 15.05.2008р. Позивачу призначена пенсія за вислугу років (а.с.14).
Згідно довідці відповідача від 08.12.2008р. № 15/16750 (а.с.16) заборгованість з виплати компенсації замість форменого обмундирування перед позивачем відсутня.
З довідки відповідача від 12.11.2008р. № 15/15370 (а.с.12) вбачається, що згідно до Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справи України, затвердженого постановою КМУ № 114 від 29.07.1991р. особам начальницького складу у році звільнення повиненна бути надана відпустка. Виплати компенсації за невикористану відпустку у році звільнення нормативними документами МВС не передбачено.
Статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" від 30 червня 1999 року N 783-XIV визначено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком. Відповідач стверджував, що в 2008 році фінансування підрозділів ОВС України провадиться лише на 50-55 відсотків від потреби (а.с.26-27), позивачу при звільненні була нарахована вихідна допомога у розмірі 13 121,88 грн., що підтверджено довідкою від 08.12.2008р № 15/16749 (а.с.17).
Суд першої інстанції, як на підставу задоволення позовних вимог посилався на:
? статтю 16 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII, якою передбачено, що працівники міліції мають єдиний формений одяг,
? пункт 71 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114, за яким особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством;
? пункт 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114, за яким особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справи, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства,
- Положення про забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України та форми обліку речового майна, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1489 від 5 грудня 2003 року, згідно якого особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються в запас чи відставку з правом носіння форми одягу, видається належне на день звільнення обмундирування чи виплачується грошова компенсація за нього .
Судом першої інстанції підставою задоволення позову в частині стягнення грошової компенсації замість недоотриманого форменого одягу у розмірі 6 189,76 грн. був зазначений саме пункт 71 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114, який в редакції на дату виникнення спірних відносин передбачає, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, крім осіб середнього і старшого начальницького складу міліції, які бездоганно прослужили в органах внутрішніх справи, Збройних Силах СРСР і органах Комітету державної безпеки СРСР 20 і більше років (у пільговому обчисленні), а тим, які мають особливі заслуги, незалежно від вислуги років, при звільнення в запас або відставку наказами начальників, які здійснюють звільнення, може надаватися право носіння встановленої форми одягу. Цими ж начальника можуть бути позбавлені цього права особи, засуджені за вчинення злочину, або такі, що вчинили проступки та дії, які дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Крім цього, суд послався на наказ МВС № 1489 від 05.12.2003р. (п. 3.26), яким передбачена, що працівникам міліції замість не виданих своєчасно предметів речового майна, на які настали нові терміни видачі, дозволяється видавати грошову компенсацію.
Колегія суддів апеляційного суду з приводу висновків суду першої інстанції зазначає, що спірні правовідносини насамперед регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оцінка якому судом першої інстанції надана не була.
Згідно частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, що діяла станом до 3 листопада 2006 року) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Дію частини другої статті 9 вказаного закону було призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців) згідно з Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року N 1459-III .
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» № 328-V від 3 листопада 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" був доповнений статтею 91 «Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців».
Згідно пункту 2 статті 91 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту була зупинена на 2008 рік пунктом 67 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-V1 від 28 грудня 2007 року . Вказане зупинення Конституційним судом неконституційним не визнавалося.
Отже, на підставі наведеного судова колегія вважає, що підстав для задоволення позову щодо виплати грошової компенсації замість покладених предметів форменого обмундирування у сумі 6189,76 грн. немає, а відтак в позові в цій частині слід відмовити.
Щодо наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1489 від 5 грудня 2003 року, то він так само, як й наказ № 1265 від 30 грудня 2005 року, не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, тому судовою колегією посилання відповідача на вказані документи до уваги не приймаються.
Згідно п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114 особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров»я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положенням.
Абзацем другим п. 56 даного Положення встановлено, особам рядового і начальницького складу ( крім осіб, указаних в абзаці першому цього пункту ), які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача було звільнено у званні підполковник міліції, що відноситься до старшого начальницького складу, а відтак позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у сумі 2 762,50 грн. є такими, що задоволенню не підлягають.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати позивачу грошових компенсацій за формене обмундирування та невикористану у році звільнення відпустку не можуть бути визнані протиправними.
Заперечення відповідача з посилання на ст. 99 КАС України в частині, що стосується грошової компенсації замість предметів форменого обмундирування судова колегія не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи про це не було заявлено у суді першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Задовольнити апеляційну скаргу Горлівського міського управління Головного Управління МВС України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року у справі № 2а-4663/09/0570.
Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року у справі № 2а-4663/09/0570.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Горлівського міського управління Головного Управління МВС України в Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації замість покладених предметів форменого обмундирування; грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку та зобов»язання сплатити на користь позивача грошову компенсацію замість покладених предметів форменного обмундирування у сумі 6189,76 грн. та грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у сумі 2762,50 грн., відмовити повністю.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання постанови у повному обсязі. Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 03 вересня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанова в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 04 вересня 2009р.
Головуючий О.О.Радіонова
Судді В.П.Юрченко
Н.К.Шаптала
З оригіналом згідно:
Суддя О.О.Радіонова