ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.06.06р. | Справа № 10/179-06 |
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденмонтаж -3»
( м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області )
до відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»( м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області )
про стягнення 151 773 грн. 38 коп.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від позивача: Долинський В. Д. - ( дов. № б/н від 17.10.2005 р. )
Від відповідача: Бразалук Л. В. - ( дов. № 47 від 06.06.2006 р. )
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до Відповідача з позовом про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 151 773 грн. 38 коп., згідно договору від 01.02.2000 р., укладеного між сторонами. Ціна позову складається з: суми основного боргу у розмірі – 85 384 грн. 09 коп., суми пені у розмірі 7 727 грн. 26 коп., суми втрат від інфляції у розмірі 44 426 грн. 34 коп., суми 3 % річних у розмірі 12 616 грн. 15 коп. Також Позивач просить суд відновити строк позовної давності, оскільки на протязі всього існування боргу між сторонами велись переговори, щодо перерахування коштів за виконані роботи.
Позивач посилається на невизначенність додатковою угодою до договору - строку виконання Відповідачем зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, тому на підставі ст. 165 ЦК УРСР, товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденмонтаж -3»направило 13.03.2006 р. на адресу Відповідача платіжні документи на оплату решти заборгованості, зазначеної у позові.
Відповідач проти позовних вимог Позивача заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на їх безпідставність, оскільки минув строк позовної давності. Крім того, ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»вказує на те, що умови договору від 01.02.2000 р., укладеного між сторонами –містять строк здійснення оплати за виконані роботи –15 днів після підписання актів виконаних робіт.
За згодою представників сторін у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
01.02.2000 р. між ТОВ «Електропівденмонтаж -3»( Виконавець ) та ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»( Замовник ) був укладений з протоколом розбіжностей Договір № 20-0200-02, згідно з умовами якого Виконавець приймав на себе зобов’язання за дорученням Замовника виконати електромонтажні та пусконаладочні роботи.
Відповідно до п. 2.2 Договору, оплата здійснюється на протязі 15 днів після підписання актів здачі-приймання робіт обома сторонами, шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця з додатком податкових накладних та платіжних вимог-доручень.
20.06.2000 р. між ТОВ «Електропівденмонтаж -3»( Виконавець ) та ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»( Замовник ) була підписана Додаткова угода до Договору № 20-0200-02 від 01.02.2002 р., згідно з умовами якого Виконавець приймав на себе зобов’язання за дорученням Замовника виконати електромонтажні та пусконаладочні роботи.
Відповідно до п. 2.2 Додаткової угоди, оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця з додатком податкових накладних та платіжних вимог-доручень і актів на виконання робіт.
Виходячи із змісту Додаткової угоди, не вбачається, що сторони саме мали намір внести зміни до п 2.2 Договору, а не доповнюють його.
Відповідно ст. ст. 332, 345 ЦК УРСР ( що діяв на час укладення між сторонами договору ) за договором підряду підрядчик зобов”язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника, а останній зобов”язується прийняти і сплатити її.
На виконання умов вказаного Договору, Виконавець на протязі 2000 р. виконав, а Замовник прийняв роботи передбачені умовами угоди, що підтверджується актами виконаних робіт та копіями платіжних вимог-доручень за період з травня по грудень 2000 р., які виставляв Позивач Відповідачеві для оплати. Вказані платіжні доручення оплачувалися Замовником частково, не в повному обсязі, що також підтверджується представниками сторін.
Якщо навіть і уявити, що умови договору не містять строку виконання зобов’язань Замовника, щодо оплати виконаних робіт, то відповідно до ст. 165 ЦК УРСР Відповідач повинен був виконати своє зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги Позивача. В якості такої вимоги можуть виступати платіжні вимоги-доручення, які виставлялися на протязі 2000 р. Позивачем після кожного етапу виконаних робіт і які частково оплачувалися Замовником.
Таким чином, у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» виникло зобов’язання щодо оплати виконаних ТОВ «Електропівденмонтаж -3»робіт, відповідно до умов Договору № 20-0200-02 на протязі усього 2000 р., відповідно до актів виконаних робіт та виставлених платіжних вимог-доручень.
Ст. 71 ЦК УРСР передбачала загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), який встановлюється в три роки.
Відповідно до ст. 75 ЦК УРСР, позовна давність повинна була застосовуватися судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Перебіг строку позовної давності, згідно зі ст. 76 ЦК УРСР починався з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Згідно зі ст. 80 ЦК УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову було підставою для відмови в позові.
Цивільний Кодекс України ( далі ЦК України ) набрав чинності з 01.01.2004 р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України - ЦК Української РСР втратив чинність з 01.01.2004 р.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України також застосовується до цивільних відносин, що продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до п. 6. Положення, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Строк позовної давності щодо позовних вимог пов’язаних зі стягненням вартості виконаних робіт за травень –листопад 2000 р. встановлений ЦК УРСР, що діяв раніше, сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст. 257 ЦК України ).
Відповідно до ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
У Позивача за вказаними у позові позовними вимогами перебіг позовної давності ( по останньому акту виконаних робіт, підписаного між сторонами у грудні 2000 р. ) почався зі спливом строку –січні 2001 р., а строк позовної давності сплинув у січні 2004 р. Позовна заява надійшла до суду 18.05.2006 р., тобто після спливу позовної давності.
Згідно із ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Господарським судом по справі застосовується позовна давність, оскільки про її застосування заявили сторони.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги сплив позовної давності, про застосування якої заявлено сторонами у спорі, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог викладених у позові.
Суд не знаходить підстав і для задоволення клопотання Позивача стосовно відновлення строку позовної давності, оскільки не визнає поважними причини пропущення позовної давності на які посилався Позивач.
Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову –відмовити.
Суддя І.М. Кощеєв
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –19.06.2006 р.