Справа № 629/4822/16-а

Номер провадження 2-а/629/151/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2016 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Шевцов О.А., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним порушення з боку Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у відношенні нього вимог статей 22 та 46 Конституції України, якими він відповідно до п. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486) зобов'язаний керуватися у своїй діяльності, а також підпунктів 7 та 8 пункту 4 цього положення, згідно яких відповідач призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, для чого забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок державного бюджету України. Зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області негайно поновити його права отримувати державні пенсії як інваліду-ліквідатору ЧАЕС в розмірі 6,5 мінімальних пенсій за віком, для чого зобов'язати негайно здійснити відповідний перерахунок та забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій за рахунок державного бюджету України. З урахуванням факту, що державні пенсії як інваліду ЧАЕС є єдиним джерелом фінансування його харчування, лікування та життя, фізичної неможливості отримувати інші доходи, просить допустити негайне виконання судового рішення в цілому, а також розглядати позов в скороченому провадженні. Позивач посилається на те, що приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, внаслідок чого отримав радіаційне переопромінювання, втратив працездатність, можливість заробляти собі та своїй родині на життя, став інвалідом. 30.09.2016 року він звернувся до відповідача з заявою про проведення нарахування та виплати належних йому державних пенсій як інваліду-ліквідатору ЧАЕС у відповідності до Конституції України, на що отримав 07.10.2016 року відмову. Дану відмову він вважає безпідставною та протиправною, тому змушений звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Позивач та представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, надали заву про розгляд справи без їх участі в порядку скороченого провадження.

Від представника відповідача Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області надійшло заперечення проти позову, в якому зазначено, що розмір пенсії позивачу розраховано відповідно до чинної постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 5-7) та до листопада 2011 року отримував державну пенсію в розмірі 6,5 мінімальних пенсій за віком.

Розмір пенсії позивача до листопада 2011 року був визначений ст.ст. 49-54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Після зменшення розміру пенсії в зв'язку зі змінами, внесеними у вказаний Закон, 30.09.2016 року позивач звернувся до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про проведення нарахування та виплату належних йому державних пенсій як інваліду - ліквідатору ЧАЕС у відповідності до Конституції України.

Лозівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області в задоволені заяви позивачу відмовлено, що вбачається зі змісту листа № 133/р-6 від 15.11.2016 року (а.с. 8).

Суд зазначає, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-ІІІ, що набрав чинність з 01.01.2015 року, внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зокрема, стаття 50 викладена у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Новою редакцією статті 54 визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

З огляду на викладені положення законодавства, з 01.01.2015 року визначення розмірів пенсій ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

На реалізацію даних положень діє постанова Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як роз'яснено в п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, в аспекті конституційного подання положення ч. 2 ст. 95, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 129 Конституції України, п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Таким чином, органи Пенсійного фонду України визначають розміри пенсій у відповідності до зазначених нормативно-правових актів та з урахуванням інших вимог, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що чинним законодавством не передбачено норми щодо обрахунку пенсій інвалідам ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 8,75 мінімальних пенсій за віком, а вказані виплати проводяться в порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином суд вважає, що визначаючи розмір пенсії позивача, Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки судові витрати сторонами не понесені, питання про їх розподіл не вирішується.

Керуючись ст. ст. 159-163, 167, 183-2, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судові витрати сторонами не понесені.

Відповідно до ч. 8 ст. 183-2 КАС України, постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Згідно зі ст. 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Шевцов