КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2009 № 54/88
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Єдноралюк О.І. – дов. б/н від 02.02.2009р.
від відповідача - не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2009
у справі № 54/88 (суддя
за позовом ТОВ "Август-Україна"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"
про стягнення 72379,84 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 20.05.2009р. Господарського суду міста Києва у справі №54/88 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 37736,02 грн. основного боргу, 24747,28 грн. компенсації, 1477,39 грн. процентів річних, 8415,13 грн. інфляційних втрат, 723,75 грн. державного мита та 117,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Триденна АГРО” звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2009р. у справі №54/88 і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2009р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Триденна АГРО” була прийнята до провадження та призначено розгляд справи №54/88 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2009р. розгляд справи було відкладено.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2009р. здійснювалась заміна в колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2009р. розгляд справи було відкладено.
02.09.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Август-Україна” надіслало заяву про відвід судді Київського апеляційного господарського суду Островича С.Е.
Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2009р. заяву про відвід судді Київського апеляційного господарського суду Островича С.Е. залишено без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія вважає можливим здійснити перегляд рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
27.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Август Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тридента АГРО” було укладено договір поставки № 20-П, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти товар та оплати його ціну (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки та базис поставки, форма і строки оплати, а також інші умови визначені у специфікації (додаток № 1 до договору), яка є невід'ємною частиною договору.
Як свідчать матеріали справи, сторонами був складений та підписаний додаток № 1 до договору.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник обов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 125 789,64 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 20, 21 від 13.03.2007р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМК № 289998 від 13.03.2007р.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 2 додатку № 1 договору сторони погодили наступний порядок розрахунків: 20 % суми - у формі попередньої оплати за 10 днів до моменту отоварення, 80 % суми - до 01.12.2007р.
За твердженням позивача, відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару по договору не виконав, про що свідчить довідка ВАТ „ВТБ Банк” про відсутність надходжень грошових коштів від відповідача на рахунок позивача за договором № 20-П від 27.02.2007р.
Згідно з Протоколом про залік від 24.12.2007р. сторонами було припинено частину зобов'язання за договором шляхом зарахування зустрічних вимог на суму 88 053,62 грн.
Таким чином, борг відповідача за поставлений товар становить 37 736,02 грн., його розмір є належним чином доведеним та документально підтвердженим. За таких умов, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 37 736,02 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 24 747,28 грн. компенсації знецінення гривні по відношенню до долара США. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на п. 2.2. договору, згідно з яким сторони дійшли згоди, що у випадку знецінення гривні по відношенню долара США на момент оплати більш ніж на 3%, покупець зобов'язується компенсувати таке знецінення шляхом сплати відповідної суми в гривні разом із черговим платежем за договором. Курс долара США до гривні на день підписання договору становить 505,00 грн. за 100 доларів США.
Частинами 1 та 2 статті 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин 2, 3 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони в договорі також можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На день прийняття рішення місцевим господарським судом по даній справі офіційний курс долара США становив 762,08 грн. за 100 доларів США, тобто по відношенню до долара гривня знецінилась на 66,26% (505,00 грн х 100 / 762,08 грн.).
Враховуючи те, що погоджена сторонами у п. 2.2. договору умова про компенсацію знецінення гривні по відношенню до договору відповідає вимогам розумності та справедливості, а також зважаючи на те, що підписавши вказаний договір, відповідач в силу ст.ст. 526, 627 ЦК країни визнав для себе обов'язковим застосування вказаного положення договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми компенсації знецінення гривні по відношенню до долара США.
Згідно з розрахунком суду сума компенсації станом на 20.05.2009р. становить 25 003,88 грн.
(37 736,02 грн. х 66,26% = 25 003,88 грн.). Оскільки позивач на заявляв клопотання про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України, позовні вимоги про стягнення суми компенсації знецінення гривні по відношенню до долара США підлягають задоволенню за
розрахунком позивача у сумі 24 747,28 грн.
Також позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 8 419,15 грн. за період з січня 2008 р. по рудень 2008 р. та 3 % річних в розмірі 1 477,39 грн. за період прострочення з 02.12.2007 р. по .1.02.2009 р.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з рахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних, колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню повністю у сумі 1 477,39 грн. за розрахунком позивача.
Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у сумі 8 415,13 грн. згідно з нижченаведеним розрахунком суду:
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2009р. у справі №54/88 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Триденна АГРО” на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2009р. у справі №54/88 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2009р. у справі №54/88 залишити без змін.
Справу №54/88 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
15.09.09 (відправлено)