КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.09.2009                                                                                           № 25/55

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Івах Є.В. – дов. б/н від 08.11.2008р.,

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерне страхове товариство закритого типу "Дніпроінмед"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2009

 у справі № 25/55 (суддя  

 за позовом                               Акціонерне страхове товариство закритого типу "Дніпроінмед"

 до                                                   ЗАТ "Страхова компанія "Галактика"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2009р. у справі №25/55  в позові АСТЗТ „Дніпроінмед” відмовлено повністю на підставі ст.525 Цивільного кодексу України, ст.ст.8, 12 Закону України „Про страхування”.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, АСТЗТ „Дніпроінмед” подало  апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати на підставі ст.ст.526, 530, 611, 612, 629, 987 Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування”.

Відзив на апеляційну скаргу  ЗАТ „СК „Галактика” не надало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.07.2006р. між АСТЗТ „Дніпроінмед” та ЗАТ „СК „Галактика” було укладено договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) №12/07 П (далі - Договір факультативного перестрахування, а.с.9-11), предметом якого є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків. Даний договір є основним документом, який регулює та визначає принципи взаємодії Сторін у сфері факультативного перестрахування, а також права і обов'язки при укладанні та виконанні договорів факультативного перестрахування, взаємну відповідальність сторін, порядок врегулювання збитків та вирішення спірних питань. Перестрахуванням є страхування Страховиком на визначених договором перестрахування умовах, ризику виконання частини своїх обов'язків перед Страхувальником при настанні страхового випадку у Перестраховика.(п.1.4 Договору факультативного перестрахування).

Ризиками за цим договором є ймовірні події чи сукупність подій, на випадок настання яких здійснюється страхування (перестрахування, ретроцесія).

У відповідності до ст.8 Закону України „Про страхування” страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

У відповідності до п. 1.5Договору факультативного перестрахування згідно з даним договором в факультативне перестрахування (ретроцесію) передаються ризики, визначені в кожному конкретному випадку договором факультативного перестрахування, що містить основні умови необхідні для акцептування даного ризику.

Згідно із п.1.4 Договору факультативного перестрахування формою конкретного договору факультативного перестрахування (ретроцесії) у вигляді документа - підтвердження факту прийняття запропонованого в перестрахування (ретроцесію) ризику є ковер - нота.

Згідно із п.1.6 Договору факультативного перестрахування конкретний договір факультативного перестрахування (ковер-нота) є юридичним документом, невід'ємним доповненням даного Договору, що регулює страхування конкретного ризику.

У відповідності до ст.12 Закону України „Про страхування” перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

У відповідності до п.2.1 Договору факультативного перестрахування пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом направлення Перестраховику ковер-ноти, що містить умови у вигляді конкретного договору перестрахування, підписаного перестрахувальником та завіреного печаткою.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (Страховик) та Страхувальниками (зазначеними в першій колонці розрахунку заборгованості відповідача, наданому позивачем, всього 64 особи) укладалися договори добровільного страхування (належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи, далі - оригінальні договори страхування). Відповідно до умов цих договорів, були застраховані транспортні засоби, що у них визначені.

12 жовтня 2006 року між позивачем і відповідачем була укладена додаткова угода №1 до Договору факультативного перестрахування, у відповідності до п.1 якої сторони дійшли згоди, що перестрахувальник (позивач) передає, а перестраховик (відповідач) приймає в перестрахування автотранспортні засоби згідно з умовами, передбаченими у Додатках № 1, № 2 до цієї Додаткової угоди (а.с.13-18).

В додатку №1 до Додаткової угоди №1 визначено, що перестрахувальник передає, а перестраховик приймає в перестрахування на умовах оригінальних договорів страхування, укладених перестрахувальником по наступних страхових випадках: пошкодження чи знищення ТЗ внаслідок ДТП, пожежі або вибуху, стихійних лих, падіння інорідних предметів, протиправних дій третіх осіб, інших випадкових подій.

20 серпня 2007 року між позивачем і відповідачем була укладена додаткова угода №2 до Договору факультативного перестрахування, у відповідності до п.1 якої сторони дійшли згоди, що перестрахувальник (позивач) передає, а перестраховик (відповідач) приймає в перестрахування автотранспортні засоби згідно з умовами, передбаченими у Додатку №1 до цієї Додаткової угоди (а.с.19-24).

В додатку №1 до Додаткової угоди №2 визначено, що перестрахувальник передає, а перестраховик приймає в перестрахування на умовах оригінальних договорів страхування, укладених перестрахувальником по наступних страхових випадках: пошкодження чи знищення ТЗ внаслідок ДТП, пожежі або вибуху, стихійних лих, падіння інорідних предметів, протиправних дій третіх осіб, інших випадкових подій.

Виходячи із аналізу Додаткових угод №1 і  №2 суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в них визначаються лише загальні умови перестрахування певного виду страхових ризиків, що мають певні спільні ознаки за типами транспортних засобів (п.З Додатків №1), видами страхових випадків (п.1.1 Додатків №1) та ін., однак не визначені конкретні випадки настання відповідних страхових ризиків, як певних подій із конкретними транспортними засобами, які мали б ознаки ймовірності та випадковості настання. У вказаних Додаткових угодах не зазначаються реквізити та умови оригінальних Договорів страхування, не визначаються конкретні найменування та реєстраційні дані транспортних засобів, ризик пошкодження яких передається у перестрахування, не визначаються ліміти відповідальності перестраховика у кожному конкретному випадку та інше.

Враховуючи вимоги пунктів 1.4. 1.5, 1.6, розділу 2 Договору факультативного перестрахування про те, що передача в перестрахування конкретних ризиків, визначених в кожному конкретному випадку, здійснюється шляхом укладення конкретного договору факультативного перестрахування (ковер-ноти), зважаючи на те, що умови Додаткових угод №1 та №2 до Договору факультативного перестрахування не містять умов щодо перестрахування конкретних ризиків у кожному конкретному випадку, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи ковер-нот по кожному із укладених позивачем із страхувальниками оригінальних договорів страхування, господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку про те, що позивачем не було передано у перестрахування відповідачем у встановленому Договором факультативного перестрахування порядку ризиків за такими оригінальними договорами страхування (зазначеними в другій колонці розрахунку заборгованості відповідача, наданому позивачем, всього 64 договори).

Пунктами Договору факультативного перестрахування не передбачений порядок передання у перестрахування ризиків перестраховика шляхом підписання (направлення) таких документів (Бордеро ризиків та премій). Ні Договором факультативного перестрахування, ні умовами Додаткових угод №1 та №2 до нього не встановлено необхідності складання сторонами Бордеро ризиків та премій та не визначено їх правового статусу. В п.1 Додаткової угоди №1 від 12.10.2006р. робиться посилання на Додаток №2 до цієї угоди, в п.п.1,2 якого згадується про те, що Бордеро ризиків та премій складається Перестрахувальником та передається Перестраховику електронною поштою або факсимільним зв'язком та визначається форма таких Бордеро. Однак вказані умови лише констатують порядок складення такого документу та його форму, а не містять умови про порядок передання ризиків у перестрахування саме шляхом підписання таких Бордеро.

У відповідності до п.4 Додаткової угоди №1 від 12.10.2006р зазначається про те, що всі інші умови Договору факультативного перестрахування залишаються незмінними і діють у повному обсязі та є обов'язковими до виконання сторонами. Зміни до пунктів 1.4. 1.5. 1.6, розділу 2 Договору факультативного перестрахування, якими визначався порядок передачі в перестрахування конкретних ризиків, визначених в кожному конкретному випадку шляхом підписання ковер-нот, сторонами не вносилося, вказані пункти не скасовувалися та не доповнювалися положеннями про необхідність укладення Бордеро ризиків та премій.

Тому посилання позивача на умови Бордеро ризиків суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги.

У відповідності до п.3.3.2 Договору факультативного перестрахування перестраховик зобов'язаний нести відповідальність в межах ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Тому господарський суд м.Києва законно і обґрунтовано відмовив в позові АСТЗТ „Дніпроінмед” і не стягнув суму заборгованості в розмірі 175252,76 грн.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу  АСТЗТ „Дніпроінмед” залишити без задоволення, а рішення  господарського суду м.Києва  від 07.07.2009р. у справі №25/55  –  без змін.

Справу №25/55 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.05.09 (відправлено)