КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2009 № 27/207
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_1.,
від відповідача - ДворніцькийО.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2009
у справі № 27/207 (суддя
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Науково-виробниче підприємство ”Медіпол”
про стягнення 15804,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 11-08 від 26.05.2008 про виконання декоративних робіт у розмірі 15 804,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2009 в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 (позивач) подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушення норм матеріального та процесуального права, за таких обставин оскаржувальне рішення підлягає скасуванню. Позивач в апеляційній скарзі просить прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2009 залишити без змін.
Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.
26.05.2008 між позивачем в якості замовника та відповідачем в якості виконавця було укладено договір про виконання декоративних робіт № 11-08. Відповідно до умов якого, замовник замовляє за своїм технічним завданням (додаток-1), а виконавець на підставі технічного завдання бере на себе зобов’язання розробити ескізи дизайну стін і стелі приміщення ресторану і на їх основні виготовити та змонтувати фрески на стінах та стелі у інтер’єрі приміщення ресторану ”Пасейдон”, м. Полтава, вул. 23 вересня (п. 1.1 договору).
Згідно п. 2.1 договору сторонами було погоджено загальна вартість робіт, яка становить 194 400,00 грн.
Відповідно п. 2.4.1 договору замовник протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору, зобов’язаний перерахувати на банківський рахунок виконавця, авансовий платіж в сумі 97 200,00 грн., що складає 50% загальної вартості робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач платіжними дорученнями від 02.06.2008 № 492 на суму 70 000,00 грн. та від 04.06.2008 № 520 на суму 27200,00 грн. перерахував кошти на рахунок відповідача на загальну суму 97 200,00 грн.
Відповідно п. 2.4.2 договору, остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, не рахуючи дня підписання.
На виконання умов договору відповідач виконав роботи, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 06.11.2008 на загальну суму 102 408,00 грн. Даний акт здачі-приймання робіт від 06.11.2008, позивачем не був підписаний.
Відповідно п. 2.5 договору у випадку мотивованої відмови позивача від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт сторони складають і підписують акт зауважень з переліком всіх недоліків і зауважень та термінами їх усунення відповідачем.
Згідно п. 2.6 договору, після усунення всіх недоліків і зауважень та підписання обома сторонами акту усунення і зауважень позивач зобов’язаний протягом 3 календарних днів підписати акт здачі – приймання виконаних робіт. Повторна відмова від підписання акту здачі –приймання робіт не приймається. У цьому випадку відповідач, передавши позивачу акти здачі –приймання виконаних робіт, має право розірвати цей договір і вимагати від позивача сплатити кошти за фактично виконані роботи.
Як вбачається з матеріалі відповідач не надав жодних доказів надіслання та складання письмової мотивованої відмови позивача від прийняття фактично виконаних робіт відповідачем по акту здачі-приймання від 06.11.2008, а тому, посилання позивача на неналежне виконання відповідачем свого обов’язку по договору є не обґрунтованим.
Отже позивач звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 11-08 від 26.05.2008 про виконання декоративних робіт у розмірі 15 804,00 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
За своєю правовою природою договір № 11-08 від 26.05.2008 є договір підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Позивач доказів порушення зобов’язань по договору № 11-08 від 26.05.2008 відповідачем не надав.
Також відповідно до ст. 883 ЦК України, Підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутній факт порушення з боку відповідача договірних зобов’язань та заборгованість за договором № 11-08 від 26.05.2008.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2009 - відсутні.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційна скарга Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2009 залишити без змін.
Матеріали справи № 27/207повернути Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді