КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2009 № 02-02/356
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Пипко Р.П.,довіреність відл 26.05.2009 року № 154
від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "БТА Банк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.06.2009
у справі № 02-02/356 (суддя
за позовом ВАТ "БТА Банк"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення заборгованості 83783,77 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2009 року у справі № 02-02/356 повернуто позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „БТА Банк” (далі по тексту – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський завод будівельних матеріалів” (далі по тексту – відповідач) про стягнення заборгованості 83 783,77 грн. на підставі п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України).
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою (вх. № 02-4.2/4208 від 08.07.2009 року) до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2009 року та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду. Вважає, що судом порушено норми процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що ним до позовної заяви було додано належним чином завірену копію довіреності на представника позивача, а тому вважає безпідставним посилання місцевого господарського суду на ту обставину, що позивачем до позовних матеріалів не додано належних доказів, які підтверджують повноваження Пипко Р.П. на право підпису позовної заяви.
Крім того, апелянт вважає помилковим твердження місцевого суду про ненадання неналежних доказів сплати державного мита, а саме, платіжного доручення № 665 від 26.02.2009 року, яке додано до позовної заяви по справі № 7/58, позовні вимоги по якій залишені ухвалою суду від 07.04.2009 року без розгляду, оскільки згідно з п. 37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита до заяв, поданих повторно після усунення умов, що були підставою для повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, може бути доданий первісний документ про сплату державного мита, якщо не минув рік з дня його зарахування до бюджету.
Щодо платіжного доручення № 905 від 26.02.2009 року про сплату позивачем 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, то апелянт вважає, що суд першої інстанції мав би ухвалою зобов’язати позивача оплатити недоплачену суму витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, не повертаючи позовну заяву та додані до неї матеріали.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.09.2009 року об 11 год. 10 хв.
Враховуючи, що апелянтом до апеляційної скарги було додано лише оскаржувану ухвалу, та враховуючи доводи викладені апелянтом у скарзі, останнього було зобов’язано надати оригінали позовних матеріалів, які було повернуто оскаржуваною ухвалою.
В судове засідання 08.09.2009 року з’явився представник позивача, уповноважений представник відповідача в судове засідання без поважних причин не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
На виконання вимог ухвали суду від 21.07.2009 року апелянтом в судовому засіданні 08.09.2009 року було надано оригінали позовних матеріалів, в тому числі меморіальний ордер № 665 від 26.02.2009 року про сплату державного мита, меморіальний ордер № 905 від 26.02.2009 року про сплату 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, ксерокопію довіреності № 154 від 26.05.2009 року на представника позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський завод будівельних матеріалів” про стягнення заборгованості 83 783,77 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2009 року позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що позивачем до позовної заяви не надано належним чином завіреної копії довіреності на Пипко Р.П. на право підпису позовних заяв, не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі та доказів сплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в установленому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Згідно з ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі й підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.
Частиною 3 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються до господарського суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
А, відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Як вбачається з ухвали Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2009 року позовну заяву підписано представником Пипко Р.П., при цьому належних доказів, які підтверджують повноваження Пипко Р.П. на право підпису позовної заяви додано не було.
З позовних матеріалів, наданих апелянтом на вимогу апеляційної інстанції вбачається, що до позовної заяви позивачем було додано ксерокопію довіреності від 26.05.2009 року № 154 на Пипко Р.П, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана довіреність не є належним доказом, який підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву.
Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в якості доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу до позовної заяви надав меморіальний ордер № 665 від 26.02.2009 року та меморіальний ордер № 905 від 26.02.2009 року.
Втім, колегія суддів зазначає, що відповідно до Листа Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” документи, які вважаються належними доказами зарахування державного мита до бюджету, зазначено в пункті 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15. Меморіальний ордер до числа таких документів не віднесено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 361 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”, розмір витрат з інформаційно – технічного забезпечення судових процесів для позивачів, які звертаються з позовами до господарського суду встановлено у розмірі 50% однієї мінімальної заробітної плати встановленої Верховною Радою України у Законі України Про Державний бюджет України на відповідний рік.
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 361 набрала законної сили 27.04.2009 року.
Крім того, місцевий господарський зазначив, що платіжне доручення № 665 від 26.02.2009 року та платіжне доручення № 905 від 26.02.2009 року не є належними доказами сплати державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процес, оскільки вказані платіжні документи було додано позивачем до позовної заяви по справі № 7/58, як докази сплати державного мита та витрат на інформаційно – технічного забезпечення судового процесу та зберігаються на даний час у матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області № 7/58, позовні вимоги по якій залишені судом без розгляду.
При цьому, суд першої інстанції відмічає, що при залишенні позовних вимог без розгляду, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу не повертаються, використання одного і того ж платіжного доручення про сплату державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу одночасно по двох позовних заявах чинним законодавством не передбачено.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника на п. 37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, оскільки відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93р „Про державне мито” останнє підлягає поверненню позивачу тільки у випадках припинення провадження у справі. Отже, у всіх інших випадках застосування ст. 81 ГПК України державне мито поверненню не підлягає.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами процесуального права, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області 26.06.2009 року у справі № 02-02/356 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „БТА Банк” – без задоволення.
2. Матеріали справи № 02-02/356 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
14.09.09 (відправлено)