Справа №2а-959

                                                                                                                            2009р.                                        

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

07 серпня 2009 року                                                         Дружківський міський суд       Донецької області   у складі:

       

                       головуючого – судді                                           Панової Т.Л.

    при секретарі                                                       Костіній І.В.

            з участю позивача                                                   ОСОБА_1                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці про визнання дій незаконними і зобов’язання до перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою до Обласного Управління Пенсійного фонду України в м. Донецьк, в якій вказала, що вона має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2006-2007роках їй така допомога не виплачувалась, що у сумі складає 2733,30грн із розрахунку (4302+4809)*30%/100, де 4302грн та 4809грн суми мінімальних пенсій за 2006р. та 2007р. відповідно.

Вважає, що невиплата їй  соціальної допомоги, передбаченої Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України, оскільки рішенням Конституційного суду України  №6рп/2007 від 09.07.2007р. визнано неконституційним положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007р» п.12 ст.71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим законом і не можуть обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.

Згідно нормам Конституції України органи Державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.      

Її права було обмежено правом прийняття окремих неконституційних положень нормативних актів вищої сили, законів України. Крім  того про належні їй як дитині війни виплати повідомлено не було, тому про факт порушення її прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09.07.07р.

Просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів за період з 01.01.06р до 31.12.2007р; зобов’язати управління Пенсійного фонду України нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007роки в сумі 2733,30грн.

Під час попереднього розгляду справи відповідач Обласне управління Пенсійного фонду України в м. Донецьк був замінений належним відповідачем Управління Пенсійного Фонду України в м. Дружківці.

Позивач ОСОБА_1  під час розгляду справи неодноразово уточнювала позовні вимоги (а.с.13, 22,24-25) ,  і останній раз просила поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії Управління пенсійного фонду України в м.Дружківці щодо нарахування та виплати їй підвищення до пенсії з порушення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період 2007-2008р.р. неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з липня 2007р. по 31 грудня 2007року та з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Від вимог про стягнення недоплачених сум за 2006рік відмовилась, а вимоги за період з 01.01.2009р. по 01.04.2009р. просить залишити без розгляду.

 

В судовому засіданні позивач пояснила, що вона має статус дитини війни і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинно виплачуватися підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Про порушення її права на отримання підвищення до пенсії їй стало відомо тільки восени 2008року, коли про це прочитала у газеті «Дружківський робочий».  Одразу ж були зібрані необхідні документи і направлені до адміністративного суду.  Вона є особою похилого віку,  юридично непоінформована. Не знала, що існують строки звернення до суду. Вважає такі причини пропуску строку поважними, тому просить їх поновити. Від вимог щодо визнання дій УПФУ в м.Дружківці  неправомірними і зобов’язання здійснення їй перерахунок та виплату підвищення до пенсії у період 2006року вона відмовляється з підстав викладених в доповненні до позову. Вимоги до УПФУ за період 01.01.2009р по 01.04.2009р просить залишити без розгляду, оскільки вона їх відкликає. Просить визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати їй підвищення до пенсії з порушення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період 2007р-2008р неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з липня 2007р. по 31 грудня 2007року та з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Представник відповідача у судове засідання 07 серпня 2009року не прибув. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав довідку та заперечення на позов.

Суд прийняв рішення  про розгляд справи без присутності представника відповідача.

В запереченнях на позов та довідці (а.с.17,20) Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці вказало, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, оскільки вважає, що в даному випадку пропущений строк позовної давності. Крім того, у  2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно до ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007рік» підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалась особам, які є інвалідами.   ОСОБА_1  не є інвалідом, тому підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протягом 2006-2007років не виплачувалось.

В 2008 році позивачу, як особі що має статус „дитина війни” виплачувалось підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, відповідно до ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004 року із змінами, внесеними згідно із Закону України  N 107-VI  від 28.12.2007 року,  а саме на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Після того, як дана редакція зазначеної статті Закону втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 від 28.05.2008 року „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.8 якої, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих грошових розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн., з 1 жовтня – 49,80 грн. щомісяця. Вважає дії УПФУ у м. Дружківці по нарахуванню та виплаті підвищення правомірними, просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1  відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в м. Дружківці підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1  має правовий статус „дитина війни”, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1   (а.с.8-9).

    Законом України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004 року визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

    Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

   Таким чином,  строк позовної давності для захисту порушеного права у позивача минув  31 грудня 2008р по вимогам за період  2007р.   По вимогам за період 2008року строк давності не пропущений.  

Суд вважає встановленим, що позивач звернувся до окружного адміністративного суду за захистом своїх прав у листопаді 2008року, що підтверджується датою позовної заяви – 21.11.2008р та датою сплати судового збору -20.11.2008р. (а.с.1,2) і свідчить про своєчасне звернення до суду за захистом порушених прав.

           Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» N 489-V, 19.12.2006р з  метою  приведення  окремих  норм   законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  у  2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного  грошового  утримання  чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України   "Про   соціальний   захист  дітей  війни"  виплачується   особам,   які  є  інвалідами  (крім  тих,  на  яких поширюється  дія  Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії  їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Але Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007року положення пункту 12 статті 71 і положення статті 111  Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік»  визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VI від 28.12.2007 року були внесені зміни до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме стаття 6 була викладена в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”. Тобто дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фактично була зупинена.

Але Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VI від 28.12.2007 року зазначені зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними).

Суд не може погодитися з доводами відповідача, що підвищення дітям війни виплачувалося відповідно до чинного на певний час законодавства.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Рішення Конституційного суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач як особа, що має правовий статус „дитина війни”, має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті зазначеного підвищення передбаченого статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у зазначені періоди  є незаконними.  

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці щодо нарахування та виплати їй пенсії з порушення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008р по 31 грудня 2008р.підлягають задоволенню з урахуванням отриманих позивачем сум.  

          Суд вважає, що виплата підвищення пенсії повинна відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, так як статтею 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

На підставі Рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці про визнання дій незаконними і зобов’язання до перерахунку пенсії  задовольнити.

 

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці щодо нарахування та виплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії з порушення вимог Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007року та з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  підвищення  до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  за періоди з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. та з              22 травня 2008р по 31 грудня 2008р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням отриманих   ОСОБА_1  сум.

         Постанова набирає законної сили: через 10 днів з дня її проголошення, якщо продовж цього строку не подана заява про апеляційне оскарження, або сама апеляційна скарга; або через 20 днів після подання такої заяви, якщо не була подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.

На постанову може бути подана апеляційна скарга  до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом  10 днів з дня  проголошення постанови, а в разі складання  постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі, або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні  07 серпня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  11 серпня 2009 року.

Суддя: підпис.

Копія вірна. Суддя:               Т.Л. Панова