ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.09 Справа № 26/104/09
Суддя
За позовом –Приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000”, 02160, м. Київ, пр-т. Возз’єднання, буд. 15
до відповідача – Виробничого кооперативу “Переможець”, 72513, с. Переможне, вул. Леніна, буд. 1
про стягнення 11 133, 62 грн.
Суддя Юлдашев О.О.
Представники:
від позивача: Петренко В.О., дов. № 7/111 від 02.01.2009р.
від відповідача: Ананьєвська А.В., дов. № 31 від 25.08.2009р.; Кіргож Т.П., дов. № 1 від 22.01.2009р.
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про стягнення з відповідача 7500,00 грн. грн. основного боргу за договором поставки №Х2-07-0145 від 05.05.2008, штрафу в розмірі 1125,00 грн., 892,60 грн. пені, 685,20 грн. інфляційних збитків, 930,82 грн. 15% річних.
Ухвалою суду від 10.08.2009 р. порушено провадження у справі № 26/104/09, судове засідання призначено на 27.08.2009 р. Розгляд справи відкладено до 08.09.2009.
За згодою представника позивача у судовому засіданні 08.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вимоги позивача мотивовано наступним. На виконання умов укладеного між сторонам договору поставки №Х2-07-0145 від 16.04.2008 відповідачеві було відвантажено товар на загальну суму 7500,00 грн. Відповідач свої зобов’язання по договору не виконав. На підставі ст. 173,188,193 ГК України, ст. 525,526,530,632 ЦК України просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 7500,00 грн. основного боргу, штрафу в розмірі 1125,00 грн., 892,60 грн. пені, 685,20 грн. інфляційних збитків, 930,82 грн. 15% річних.
Відповідач позов визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
05.05.2008 між Приватним підприємством “Хімагромаркетинг 2000” –продавець (позивач у справі) та Виробничим підприємством “Переможець” –покупець (відповідач у справі) укладено договір поставки №Х2-07-0145, за умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар, визначений договором.
Кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. даного договору (п. 1.4. договору).
Згідно п. 2.1 договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість товару, визначену в п. 1.2. даного договору у рахуванням положень п. 1.3. договору, в наступні строки: на пізніше 12.05.2008 –2000,00 грн., не пізніше 01.09.2008 –5875,00 грн.
Поставка товару здійснюється в строки, які передбачені в п. 1.1. договору (12.05.2008.) (п. 3.1. договору).
Продавець свої зобов’язання по договору виконав, поставив покупцю товар на суму 7500,00 грн.
Покупець товар прийняв, що підтверджується видатковою накладною №Х2-07-0248 від 12.05.2008 та довіреністю серії ЯОБ №256772 від 11.05.2008 (копії залучені до матеріалів справи). Однак вартість поставлено товару не оплачена.
У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору, позивач просить стягнути вартість поставленої продукції у сумі 7500,00 грн.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України , ст.193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідач доказів належного виконання зобов’язання і сплати боргу у сумі 7500,00 грн. суду не надав.
Таким чином, вимога про стягнення 750,00 грн. вартості поставленої продукції підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1125,00 грн., 892,60 грн. пені, 685,20 грн. інфляційних збитків, 930,82 грн. 15% річних.
В п.5.4 договору визначено, що у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених пунктами 2.1 даного договору, більше ніж 30 днів Покупець додатково оплачує Продавцеві штраф у розмірі п’ятнадцять відсотків від ціни договору.
Відповідно до вимог п.5.4 договору позивачем нараховано штраф в розмірі 1125,00 грн. та підлягає задоволенню.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України встановивши її в розмірі 15%. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. договору, вважається, що продавцем пред’явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.
Судом перераховано суму 15% річних.
Стягненню підлягає 15% річних в розмірі 926,72 грн. та 685,20 грн. втрат від інфляції.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 892,60 грн. пені за несвоєчасну оплату товару.
Згідно п. 5.2. договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення пункту 2.1. договору) відповідно до діючого законодавства сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.
Судом перераховано розмір пені, стягненню підлягає 890,98 грн.
За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторонами надано всі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Виробничого кооперативу “Переможець” (72513 с. Переможне Якимівського району Запорізької області, вул. Леніна, 1, р/р 260082567, МФО 313827, ЗОД “Райффайзенбанк Аваль”, код ЄДРПОУ 30369454) на користь Приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000” (02160 м. Київ, пр. Возз’єднання, 15, код 30369454, р/р 26008233 філія ЗАТ “ПУМБ” в м. Севастополі, МФО 308092) 7500,00 грн. грн. основного боргу, штрафу в розмірі 1125,00 грн., 890,98 грн. пені, 685,20 грн. інфляційних збитків, 926,72 грн. 15% річних, 111 грн. 34 коп. державного мита, 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 10.09.2009.