АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 182 2009 року Категорія: ст. 115 ч. 1 КК України
Головуючий у першій інстанції Голубкін О.І.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючої Маркової Т.О.
суддів Чернявського А.С., Фаріонової О.М.
за участю прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_1
“31” березня 2009 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2009 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Новомиколаївка Жовтневого району Миколаївської області, не судимого згідно ст. 89 КК України,
з асуджений:
- за ст. 115 ч. 1 КК України на 12 років позбавлення волі;
- за ст. 357 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі;
- за ст. 185 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ст. 358 ч. 1 КК України на 6 місяців арешту.
Відповідно до вимог ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання ОСОБА_1 визначено на 12 років 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду, з восени 2007 року ОСОБА_1 тимчасово мешкав в належному потерпілій ОСОБА_2 домоволодінні по АДРЕСА_1. З початку 2008 року ОСОБА_1 перестав сплачувати за проживання, а тому ОСОБА_2 запропонувала залишити її домоволодіння.
Наприкінці лютого 2008 року ОСОБА_1 на грунті особистих неприязних стосунків, знаходячись у подвір'ї зазначеного домоволодіння, з метою протиправного заподіяння смерті, палицею заподіяв ОСОБА_2 численні удари, в тому числі по голові, від чого настала смерть потерпілої.
Після чого ОСОБА_1 загорнув труп ОСОБА_2 у ковдру, зв'язав проводом, та відніс його до берегу річки Південний Буг, де закопав.
Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_1 продовжив проживати в домоволодінні потерпілої ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, де в березні 2008 року знайшов документи потерпілої, в тому числі пенсійне посвідчення, та умисно знищив їх.
Крім того, в березні 2008 року, мешкаючи в домоволодінні ОСОБА_2, маючи вільний доступ, ОСОБА_1 таємно викрав належне останній майно на суму 2995 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду.
10 вересня 2008 року на вул. ім. 68 Десантників в м. Миколаєві ОСОБА_1 знайшов посвідчення працівника міліції на імя ОСОБА_4, та з метою використання цього посвідчення змінив фото на своє, підробивши документ, який у нього вилучений 22 вересня 2008 року працівниками міліції.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене покарання. Просить врахувати пом'якшуючи покарання обставини: щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння його розкриттю, наявність у нього двох малолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 1, 357 ч. 1, 185 ч. 1, 358 ч. 1 КК України відповідають дослідженим судом доказам та апелянтом не оспорюються .
Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відноситься до особливо тяжких злочинів, дані про особу винного, який характеризується задовільно.
Судом враховані і обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття ОСОБА_1 у вчиненні злочинів та активне сприяння їх розкриттю, тобто враховані обставини, на які посилається апелянт.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей, однак наявність цієї обставини, яку засуджений в апеляції просить врахувати як пом'якшуючу покарання, не впливає на правильність призначеного йому покарання.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкцій статей, що передбачає відповідальність за вчинені злочини, з урахуванням ступеню їх тяжкості, даних про особу винного та пом'якшуючих покарання обставин.
На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_1 покарання є необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а тому не має підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2009 року у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни.
Головуюча:
Судді: