АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-471 2009 року Категорія: подання в порядку
ст. 407 КПК України
Головуючий у першій інстанції Чебанова-Губарєва Н.В.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Царюка В.В.
суддів Дзюби Ф.С., Фаріонової О.М.
за участю прокурора Семещенка О.П.
“3” вересня 2009 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2009 року, якою у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, раніше судимого:
- 02.06.2006 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненому від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки;
- 18.05.2007 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 296 ч.1, ст. 342 ч. 2 , ст. 345 ч. 2, з застосуванням ст. 71 КК України на 5 років позбавлення волі,
- відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким (виправними роботами).
В поданні начальника Миколаївського слідчого ізолятора - арештного дому УДДУ ПВП в Миколаївській області, погодженого зі спостережною комісією, ставиться питання про заміну засудженому ОСОБА_1 невідбутої частини покарання більш м'яким - виправними роботами, з посиланням на те, що станом на 10.06.2009 року засуджений відбув 2 роки 8 місяців 22 дні, невідбуте покарання складає 2 роки 3 місяці 8 днів. Як зазначено в поданні, засуджений працевлаштований, сумлінно ставиться до суспільно-корисної праці, у вчиненому злочині розкаявся.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд зазначив, що невідбуте покарання засудженого ОСОБА_1 у виді позбавлення волі складає 2 роки 3 місяці 8 днів. Проте заміна невідбутого покарання виправними роботами неможлива, оскільки відповідно до вимог ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється до 2 років, а згідно ст. 82 КК України невідбута частина покарання може бути замінена більш м'яким покаранням лише у межах строків, установлених для даного виду покарання.
В апеляції засуджений просить постанову скасувати та постановити ухвалу, якою задовольнити подання про заміну йому невідбутої частини покарання більш м'яким - виправними роботами.
Апелянт вважає, що суд прийняв неправильне рішення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши надані судом матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимогам ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент узгодження подання про заміну невідбутої частини покарання більш мяким невідбуте покарання засудженого ОСОБА_1 складало 2 роки 3 місяці 8 днів.
Проте, невідбуте покарання у виді позбавлення волі не може бути замінено на виправні роботи, оскільки невідбуте покарання засудженого складає на строк понад два роки, а виправні роботи можуть бути встановлені лише до двох років.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, відмовивши в задоволенні подання виправної колонії у відношенні засудженого ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
А пеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2009 року у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни.
Головуючий
Судді