АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-460 2009 року Категорія: ст.309 ч.1 КК України
Головуючий у першій інстанції Яворська Н.І.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Царюка В.В.
суддів Тимошевського В.П., Фаріонової О.М.
за участю прокурора Семещенка О.П.
засудженого ОСОБА_1
“ 1” вересня 2009 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2009 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Снігурівка Миколаївської області, раніше судимий:
- 09.11.2007 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. 296 ч.3 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений за ст. 309 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.11.2007 року та остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 витрати за проведення судово - хімічної експертизи у сумі 507 грн. 06 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області.
За вироком суду, 22 квітня 2009 року близько 11 години 30 хвилин в м. Миколаєві біля міжміського автовокзалу по вул. Чигирина, ОСОБА_1 у невстановленої особи незаконно придбав не менш 135,4 грамів особливо - небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який незаконно зберігав при собі та незаконно перевозив в м. Снігурівку в маршрутному таксі, без мети збуту.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити і звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Посилається на те, що після постановлення вироку суду від 09.11.2007 року він став на шлях виправлення та щиро розкаявся у раніше вчиненому злочині. Просить врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину та пом'якшуючи покарання обставини, а саме: його щире каяття та те, що він має матір, яка знаходиться на його утриманні та тяжко хвора.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 на підтримку апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичного засобу, вчиненому без мети збуту, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ст. 309 ч. 1 КК України, є обґрунтованими та відповідають дослідженим судом доказам. Вирок суду в цій частині апелянтом не оспорюється.
При призначенні ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 309 ч. 1 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу винного, який хоча і характеризується позитивно, але ж раніше судимий.
Судом враховано щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому злочині та активне сприяння його розкриттю як обставини, які пом'якшують покарання.
Остаточне покарання ОСОБА_1 судом правильно визначено згідно ст.71 КК України, оскільки засуджений вчинив злочин в період іспитового строку, призначеного за попереднім вироком суду. Таким чином, відсутні підстави для звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, про що просить апелянт.
По справі відсутні дані про те, що матір засудженого находиться на утриманні останнього та тяжко хвора, на що посилається апелянт. Однак, навіть наявність цих обставин не є достатньою підставою для пом'якшення засудженому покарання. Крім того, відсутні дані вважати, що після постановлення попереднього вироку засуджений став на шлях виправлення, оскільки ОСОБА_1 вчинив новий злочин в період іспитового строку.
З огляду на наведене, покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. ст. 65-67, 71 КК України, є необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2009 року у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: