РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Шашкіної С.А.
При секретарі: Смалюх У.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами приватного нотаріуса ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 липня 2007 року, -
встановила:
У серпні 2006 року прокуратура Личаківського району м. Львова звернулась в суд з позовом в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири №6а по вул. Кониського, 9-а у м. Львові, укладеного 15 грудня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5.
Покликалися на те, що ОСОБА_4 є братом та спадкоємцем ОСОБА_6, який був власником квартири №6а по вул. Кониського, 9а у м. Львові.
Вважали, що при укладенні спірного договору купівлі – продажу було відсутнє волевиявлення продавця на укладення такого, а оскільки він мав вади зору, і в договорі за нього розписалася інша особа, то така мала б мати відповідне доручення. Чого не було зроблено. Також зазначали, що даний правочин був вчинений продавцем під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.
В подальшому, збільшивши та уточнивши позовні вимоги, просили визнати недійсним спірний договір з підстав відсутності волі ОСОБА_6 на укладення даного правочину, а також недотримання форми правочину. Крім того, просили визнати недійсним договір купівлі – продажу спірної квартири укладений 15 вересня 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 оскільки такий укладений під час судового спору і ОСОБА_5 подав недостовірну інформацію, що на час укладення даного договору відсутній спір щодо квартири.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18 липня 2007 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі – продажу квартири №6 – а по вул. Кониського, 9-а у м. Львові, що укладений 15 грудня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстрований в реєстрі за №260. Визнано недійсним свідоцтво про право власності та скасовано реєстрацію права власності на це житло на підставі вказаного вище договору на ім'я ОСОБА_7.
Визнано недійсним договір купівлі – продажу цієї ж квартири, що укладений 15 вересня 2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі №7379.
Визнано недійсним свідоцтво та реєстрацію права власності на це житло на ім'я ОСОБА_2, проведеного на підставі вказаного договору.
Зобов'язано обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2
Приватний нотаріус ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Покликається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Стверджує, що суд безпідставно визнав її співвідповідачем по справі, договір, який визнано недійсним, нею посвідчений відповідно до вимог законодавства.
Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Вважає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено відсутності вільного волевиявлення ОСОБА_6 при укладенні договору купівлі – продажу спірної квартири ціна за яку обумовлена з врахуванням того, що продавець мав право в ній довічно проживати. Також, у суду не було правових підстав для визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання апеляційних скарг, заперечення вимог останніх, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення.
Задовільняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним договір купівлі – продажу від 15 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо відчуження квартири, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні даного договору, в порушення "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій", приватний нотаріус не роз'яснила ОСОБА_6, який був людиною похилого віку, правової природи укладеного правочину, не перевірила його вільного волевиявлення, а також з врахуванням вад зору у останнього і неможливості розписатися особисто в договорі, допустила щоб за нього розписалася інша особа без отримання на це відповідного доручення.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений без повного з'ясування обставин справи, покликання на належні докази і ґрунтується в більшій своїй мірі на припущеннях.
Як роз'яснив у п. 7 Постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року Пленум Верховного Суду України, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_6 був інвалідом І групи по зору, незрячим.
При укладенні оспорюваного договору нотаріусом було дотримано вимоги ч. 4 ст. 207 ЦК України та п. 16 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" оголошено про права та обов'язки сторін за договором, зачитано проект договору. І в зв'язку з фізичними вадами ОСОБА_6, сторонами договору було запрошено ОСОБА_10, який за дорученням ОСОБА_6, в його присутності, розписався в даному договорі. Дане підтверджується поясненнями нотаріуса ОСОБА_1 і нічим не спростовано.
При цьому нотаріусом була зазначена причина по якій в договорі розписалась інша особа. Законодавець в даній нормі не передбачає якогось іншого доручення ніж просьбу особи, яка має фізичні вади і її присутність при цьому.
П. 8 даного договору передбачав право продавця довічно проживати у відчужуваній квартирі.
В 2006 році в правоохоронні органи було подано ряд заяв, як від імені ОСОБА_6 так і ОСОБА_4, щодо незаконного заволодіння спірною квартирою та неправомірних дій відносно ОСОБА_6 А також позов від імені ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири. В судові засідання позивач не з'являвся. І в подальшому від його імені поступила заява в якій він заперечував подання такого позову і просив закрити провадження по справі.
Щодо заяв в правоохоронні, та по таких були прийняті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, або про закриття в частині порушення.
З оглянутої судом Постанови старшого слідчого прокуратури Личаківського району про закриття кримінальної справи від 25 травня 2008 року, вбачається, що ОСОБА_6, був допитаний в якості свідка, в справі порушеній за фактом заволодіння шахрайським шляхом його квартирою, і при цьому пояснив, що жодної шкоди йому не заподіяно, і ніяких претензій ні до кого він не має.
Вищенаведене свідчить що ОСОБА_6 було відомо про відчуження квартири, в якій за ним залишалось право довічного проживання, шкода йому не заподіяна і претензій щодо квартири у нього не було, що свідчить про те, що волевиявлення його на відчуження квартири було вільним.
А відтак у суду не було правових підстав для визнання правочину недійсним з підстав відсутності вільного волевиявлення ОСОБА_6 при укладенні даного договору та порушення форми договору.
Визнаючи недійсним договір купівлі – продажу спірної квартири від 15.09.2006 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, суд вважав як правову підставу для цього, обізнаність ОСОБА_5 про наявність судового спору, щодо спірної квартири і відчуження її ОСОБА_2
Рішення в цій частині не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки судом не наведено підстав визначених законом на підставі яких даний правочин підлягав визнанню недійсним.
А тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1, 314 ч. 2, 316 ЦПК України колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги приватного нотаріуса ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – задовольнити.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 липня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_11, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, третя особа – обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", про визнання недійсними договорів купівлі – продажу квартири за адресою м. Львів, вул. Кониського, 9а/6а, укладених 15 грудня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та 15 вересня 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, визнання недійсними свідоцтв про право власності на квартиру за адресою м. Львів, вул. Кониського, 9а/6а, видані на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_2 – відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2007 року, шляхом накладення арешту на квартиру 6а по вул. Кониського, 9а у м. Львові та заборони МБТІ та ЕО видавати довідки – характеристики для відчуження і заборони власникам квартири розпоряджатися нею у будь – який спосіб.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: