ПОСТАНОВА 15 грудня 2016 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Солодков А.А., розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2 на вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 28 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 14 червня 2016 року, ВСТАНОВИВ: У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_2 просить перевірити вказані судові рішення у касаційному порядку. В силу ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року, зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 КПК України 1960 року, відповідно до якої в скарзі, крім іншого, зазначаються вказівки на те, у чому полягає незаконність судових рішень, доводи на обґрунтування такої позиції, а також конкретне прохання з урахуванням того, яке рішення може ухвалити суд касаційної інстанції. Засуджена має вказати на конкретні істотні порушення закону, що є підставами для скасування чи зміни судових рішень, які, на її думку, допущені судом першої та апеляційної інстанцій при постановленні цих рішень, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, підставами для скасування вказаних судових рішень касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК України 1960 року), неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України 1960 року) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК України 1960 року). Однак, засудженавказаних вимог процесуального закону не дотрималася. Так, касаційна скарга ОСОБА_2 не містить належного обґрунтування незаконності оскаржуваних судових рішень та необхідності їх скасування на підставах, передбачених ст. 398 КПК України 1960 року, з огляду на положення статей 370, 371, 372 цього Кодексу. При цьому, засуджена, по суті, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та однобічність і неповноту судового слідства, що відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року не є предметом перевірки у касаційному порядку. Згідно зі ст. 388 КПК України 1960 року, справа не витребовується, якщо скарга, відповідно до вимог статей 350, 398 КПК України 1960 року, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, ПОСТАНОВИВ: Відмовити засудженій ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо неї для перевірки в касаційному порядку. Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у цій постанові недоліків і якщо вона надійде в межах строку, визначеного ст. 386 КПК України 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи (скаржником має бути підтверджено, що ним не пропущений цей місячний строк при повторному зверненні до суду). Постанова оскарженню не підлягає. Суддя А.А. Солодков