ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2009 року справа №2а-438/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Григорука О.Б.,
при секретарі Пікович Л.Р.,
за участю сторін:
позивача - не з'явився
представника відповідача - Скільської В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Коломийської РДА
про визнання неправомірними дії та бездіяльності, стягнення моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Коломийської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та бездіяльності Коломийської райдержадміністрації та стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в серпні 2003 року на підставі рішення Черемхівської сільської ради № 43 від 22.07.2003 р., позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, звернулась до відділу дозвільного центру торгівлі та побутового обслуговування управління економіки Коломийської РДА для отримання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі в магазині по АДРЕСА_1. Вказаний об'єкт ОСОБА_1 придбала згідно договору купівлі-продажу від 06.08.2003 року. Однак, відповідний дозвіл не отримала, у зв'язку з чим не може здійснювати торгівлю у магазині. Також, Рішенням виконавчого комітету Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області № 106 від 19.09.2006 р. було тимчасово заборонено надавати позивачу дозвіл на продаж товарів промислової і продовольчої групи в с-щі Печеніжин по вул. Незалежності, 8 (магазин «Трикотаж») Коломийського району Івано-Франківської області, в якому ОСОБА_1 здійснювала торгівлю.
Вважає, що дії та бездіяльність відповідача порушують конституційне право на здійснення підприємницької діяльності, спричиняють значні матеріальні збитки, що завдало моральну шкоду, яку оцінює у 1000000 млн. грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити.
Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечили, з мотивів наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. Просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача судом встановлено наступне.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи № 925 від 11.07.2000 року ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою (а.с. 29).
Згідно договору купівлі-продажу магазину від 06.08.2003 р., позивач придбав магазин по вул. Українській,44 в с. Черемхів Коломийського району Івано-Франківської області (а.с.25).
Рішенням виконавчого комітету Черемхівської сільської ради № 43 від 22.07.2003 р. «Про надання дозволу на відкриття торгової точки», позивачу був наданий дозвіл на відкриття вищезазначеного магазину як торгової точки (а.с. 26).
Як встановлено судом, позивач 29.09.2005 р. звернувся із заявою до Голови Коломийської районної державної адміністрації про надання дозволу на відкриття магазину в с. Черемхів по вул. Українській, 44 (а.с. 43).
31.10.2005 р. відповідачем була надана відповідь, в якій позивачу було запропоновано подати до райдержадміністрації необхідні документи для відкриття магазину (а.с. 44). Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано вказані відповідачем документи.
Крім цього, в матеріалах справи наявна відповідь Коломийської райдержадміністрації на звернення позивача щодо необхідності внесення відповідних змін в документацію стосовно вищезазначеного магазину, передбачених ст. ст. 120, 125, 126 Земельного Кодексу України та Правилами забудови населених пунктів Івано-Франківської області, затверджених рішенням обласної ради від 22.11.2002 року (а.с. 34).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Згідно п. 5 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833, суб'єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних дозвільних документів (ліцензії, торговельного патенту тощо).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV, дозвільні органи - органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи, організації, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру. В силу п. 3 даного Закону, документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності.
Статтею 7 вказаного Закону суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа подає адміністратору заяву, форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу за погодженням з дозвільними органами. До заяви додаються :
• копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання;
• документи, які підтверджують внесення плати за видачу документа дозвільного характеру, якщо вона передбачена законом;
• документи, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, передбачені законодавством, яким регулюються відносини, пов'язані з його одержанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки позивач не звертався до дозвільного органу Коломийської райдержадміністрації з відповідної заявою та доданими до неї документами для отримання дозволу для відкриття торгової точки - магазину по АДРЕСА_1, то суд не має підстав для визнання дій чи бездіяльності відповідача протиправними.
Також, суд не має підстав для визнання дій чи бездіяльності відповідача протиправними щодо заборони підприємницької діяльності в магазині «Під ясенем», який знаходиться по вул. Незалежності, 8, с. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області, оскільки тимчасова заборона накладена рішенням виконавчого комітету Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області (а.с. 62), який не є відповідачем по даній справі та стосується іншої особи.
Інші, надані позивачем докази не оцінюються судом в зв'язку з тим, що вони не стосуються предмету даного спору та його сторін.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000000 млн. грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року № 5, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
В зв'язку з тим, що дії відповідача не визнані судом протиправними, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 000 млн. грн. не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя: О.Б. Григорук
Постанова в повному обсязі складена 09.09.2009 року.