Справа № 2-1645/09                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 лютого 2009 р.                           Жовтневий районний суд

                                     м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого         – судді Мазниці А.А.

Секретаря         – Нікітіна С.П.

За участю:

Позивача             – ОСОБА_1

Представника позивача     – ОСОБА_2            

Відповідача             – ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи – Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, Управління земельних ресурсів Дніпропетровської області, про визначення часток у праві спільної власності та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у листопаді 2008 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 31 серпня 2005 року земельна ділянка площею 0, 0830 га. по вул. Тихвінській, 16 у м. Дніпропетровську  була передана у спільну сумісну власність його дружині ОСОБА_4 та відповідачеві ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_4, що настала 01.01.2008 року, відкрилася спадщина, що складалася з належної померлій частини зазначеної земельної ділянки. Спадкоємцем першої черги за законом є позивач ОСОБА_1 як чоловік спадкодавця, а також він відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на час смерті спадкодавця проживав та був зареєстрований за одною адресою з ним. Втім належним чином оформити право на спадщину позивач не може, оскільки за життя спадкодавця частки співвласників у спільному майні не були визначені.

На підставі викладеного позивач просив суд припинити п раво спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 830 кв.м. по вул. Тихвінській, 16 у м. Дніпропетровську, визначити розмір часток співвласників у спільній частковій власності як рівний та в порядку спадкування за законом визнати за ним право власності на частку, що належала померлій ОСОБА_4

 У судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав, проти його задоволення не заперечував, що є підставою для ухвалення рішення у  справі у попередньому судовому засіданні

Треті особи надали суду заяви про розгляд справи за відсутності представників (а.с. 15, 17).

У первісному позові до участі у справі була залучена як відповідач ОСОБА_5 міська рада, проте під час розгляду справи вона була виключена з числа відповідачів, оскільки було з’ясовано, що вона не є суб’єктом спірних матеріальних правовідносин (а.с. 21).

Вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_4  до часу смерті останньої, що настала 01.01.2008 р. (а.с. 7, 8).

Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку від 31 серпня 2005 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в порядку приватизації земельних ділянок була передана у спільну сумісну власність земельна ділянка площею 830 кв.м. по вул. Тихвінській, 16 у м. Дніпропетровську  (а.с. 9).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, згідно чч. 1, 3 ст. 172 ЦК України майно, що перебуває у спільній власності, може бути за згодою співвласників поділене між ними, при цьому право спільної сумісної власності на таке майно припиняється. Втім у спірних правовідносинах поділ спільного майна у позасудовому порядку шляхом укладання відповідної угоди між співвласниками є неможливим у зв’язку з смертю одного з них.

За змістом ст. ст. 370, 372 ЦК України частки співвласників у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, презюмуються рівними, якщо інше не встановлене законом або домовленістю між співвласниками. З урахуванням фактичних обставин справи та джерела набуття спільного майна, а також примаючи до уваги, що у справі примає участь другий співвласник спільного майна, при цьому проти припинення права спільної власності та визначення часток співвласників як рівних він не заперечує, суд оцінює позовні вимоги в частині припинення права спільної власності та визначення часток співвласників як обгрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. З урахуванням змісту зазначеної норми позивач ОСОБА_1 право власності на спірне майно на час розгляду справи не набув, а отже його вимоги у відповідній частині не грунтуються на законі та задоволенню не підлягають.    

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 372, 1299  ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -                                                

В И Р І Ш И В :

Позов – задовольнити частково.

Право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 830 кв.м. по вул. Тихвінській, 16 у м. Дніпропетровську – припинити.

Визначити, що частки співвласників у спільній частковій власності на земельну ділянку по вул. Тихвінській, 16 у м. Дніпропетровську є рівними та складають: частка ОСОБА_3 – ? частина, частка, що увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 – ? частина.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 16, 00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                     А.А. Мазниця