УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 р.Справа № 635/2081/16-а

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя:                     Яковенко М.М.

судді:                               Лях О.П., Старосуд М.І.

секретарі судового засідання:                     Жданюк А.О.

за участю:

позивача                                                  ОСОБА_1

представника відповідача                              ОСОБА_2, ОСОБА_3                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року по справі № 635/2081/16а за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_4 про визнання дій щодо публікації газети протиправними, зобов’язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом (з урахуванням уточнених вимог) в якому просив суд:

зобов'язати Пісочинську селищну раду Харківського району Харківської області визнати, що газета «Пісочинські вісті» липнево-серпневого та вересневого 2015 року випуску видавалася з грубим порушенням Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»;

визнати дії Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області щодо підготовки, друку та розповсюдження видання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області газети «Пісочинські вісті» липнево-серпневого та вересневого 2015 року випуску протиправними;

зобов'язати Пісочинську селищну раду Харківського району Харківської області утриматись від подальшого видання газети «Пісочинські вісті» до усунення порушень чинного законодавства.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 липня 2016 року провадження у справі щодо відшкодування шкоди в частині стягнення з відповідальної за випуск видання Пісочинської селищної ради липнево-серпневого та вересневого 2015 року випуску газети «Пісочинські вісті» ОСОБА_4 коштів, які були витрачені на підготовку та друг зазначених випусків з метою відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями та повернення до бюджету Пісочинської селищної ради грошових коштів у розмірі 14438,98 гривень - закрито в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

За наслідками розгляду позовних вимог, постановою Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі (а.с. 42, 43-48 т.2).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі (а.с. 52-56 т.2).

Апелянт наголошує, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належної правової оцінки допущених порушень Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», що були допущенні під час підготовки, друку та розповсюдження видання газети (бюлетень) Пісочинської селищної ради «Пісочинські вісті» липнево-серпневого та вересневого 2015 року випуску.

Вважає безпідставними висновки суду щодо відсутності порушеного права позивача та доводить, що допущенні порушення з боку селищної ради ст..23 ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», стосовно перевищення 20% газетної площі висвітлення діяльності заст.голови Пісочинської селищ ради ОСОБА_6, ст.ст.11, 12, 32 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» стосовно не здійснення перереєстрації такого виду видання, як газета, що зареєстровано 30 травня 2005 року, на бюлетень, яке видається в дійсності; відсутності вихідних даних друкованого ЗМІ відомостей про засновника (співвласників), порядкового номеру випуску і дати його виходу в світ, серії, номеру і дати видачі свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, з урахуванням ст..23 Конституції України, грубо порушує його право на одержання масової інформації відповідно до ст..34 Закону, ці випуски є зловживанням свободою діяльності друкованих ЗМІ.

Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Зазначав, що видання «Пісочинські вісті» має всі передбачені Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» ознаки газети, а не інформаційного бюлетеня, не можуть одночасно існувати два видання газета і бюлетень з однаковою назвою «Пісочинські вісті». Виданням засобу масової інформації повинна займатися відповідна інформаційна служба, якою у даному випадку не може бути особисто ОСОБА_4 Крім того, позивач зазначив, визначення бюлетеня встановлено Державним стандартом України ДСТУ 3017-95, та відповідно бюлетень є видом періодичного або продовжуваного видання, повністю відповідає вимогам Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», має періодичний характер (в 2015 році мало 5 випусків) та підлягає обов'язковій державній реєстрації. Засновник видання Пісочинська селищна рада в 2009 році змінила вид видання з газети на інформаційний бюлетень, але не внесла ці зміни в державний реєстр.

Представники Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області заперечували проти апеляційної скарги та наполягали на залишенні постанови суду без змін. Надані письмові заперечення.

ОСОБА_4, явка якої обов’язковою не визначалась, в судове засідання не з’явилась, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Неявка цієї сторони, не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними у справі матеріалів.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Здійснюючи апеляційний перегляд та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом, видання «Пісочинські вісті» було зареєстровано 30 травня 2005 року Управлінням у справах преси та інформації Харківської обласної державної адміністрації (свідоцтво серії ХК № 1153); засновник - Пісочинська селищна рада Харківського району; вид видання - газета. Зазначене підтверджується даними витягу з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності (а.с. 17), та не заперечується сторонами.

Таким чином, Пісочинська селищна рада заснувала видання - газету «Пісочинські вісті» у відповідності до вимог діючого на час державної реєстрації законодавства, в межах своїх повноважень.

На протязі 2015 року Пісочинською селищною радою Харківського району видавалось друковане видання під назвою «Інформаційний бюлетень Пісочинської селищної ради «Пісочинські вісті», що повністю підтверджується наданими позивачем примірниками видання та не заперечується стороною відповідача.

Закон, що створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України "Про інформацію" та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів, є Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року N 2782-XII (Закон №2782).

Відповідно до статті 1 Закону №2782, в цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Відносини, пов'язані з діяльністю друкованих засобів масової інформації в Україні, регулюються Конституцією України, Законом України "Про інформацію", цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Дія цього Закону поширюється на друковані засоби масової інформації, засновані в Україні, а також на друковані засоби масової інформації інших держав, які розповсюджуються в Україні (ст..5).

До суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач.

Засновник (співзасновники) може об'єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача.

Редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем (ст..7).

Згодом, відповідно Закону України від 24.12.2015 р. N 917-VIII, статтю 8 було доповнено новою частиною другою, відповідно до якої органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до ст..11 Закону, друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації.

Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації.

Статтею 12 цього Закону визначені необхідні дані, які повинна мати заява про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації повинні серед яких, в тому числі вид видання.

Про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації зобов'язаний (зобов'язані) відповідно повідомити реєструючий орган у місячний термін.

Вимоги, які пред’являються до кожного випуску друкованого засобу масової інформації, встановлені ст..32 Закону №2782, а саме повинні міститися такі вихідні дані:

1) назва видання; 2) засновник (співзасновники); 3) прізвище та ініціали редактора (головного редактора); 4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ; 41) прізвище та ініціали особи, відповідальної за випуск відповідного номера видання; 5) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою; 6) тираж; 7) ціна або помітка "Безкоштовно"; 8) адреси редакції, видавця, друкарні; 9) серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію; 10) видавець (співвидавці).

Розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації без вихідних даних забороняється.

Закон, що визначає порядок всебічного і об'єктивного висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації і захисту їх від монопольного впливу органів тієї чи іншої гілки державної влади або органів місцевого самоврядування, є складовою частиною законодавства України про інформацію, є Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23 вересня 1997 року N 539/97-ВР (Закон №539/97).

Стаття 1 цього Закону №539/97, засіб масової інформації органу державної влади чи органу місцевого самоврядування - засіб масової інформації, засновником (співзасновником) якого є орган державної влади або орган місцевого самоврядування і який повністю або частково утримується за рахунок державного чи місцевих бюджетів;

порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування - розклад, обсяг, форми і методи оприлюднення відомостей про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування в межах визначених цим Законом квот часу, газетних (журнальних) площ та виділених коштів;

офіційні друковані видання органів державної влади та органів місцевого самоврядування - видання, які спеціально видаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування (відомості, бюлетені, збірники, інформаційні листки тощо) для інформування про свою діяльність;

Відповідно до ст.6 Закону №539/97 інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування може отримуватися засобами масової інформації від цих органів безпосередньо або через їх інформаційні служби чи бути зібрана працівниками засобів масової інформації.

Інформаційні служби (інформаційні управління, інформаційно-аналітичні підрозділи, прес-служби, прес-центри, управління і центри громадських зв'язків, прес-бюро, прес-секретарі та прес-аташе з відповідним апаратом) органів державної влади та органів місцевого самоврядування збирають, аналізують, обробляють та оперативно надають інформацію про діяльність цих органів у повному обсязі засобам масової інформації, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну таємницю".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до посадової інструкції спеціаліста 2 категорії, затвердженою головою Пісочинської селищ ради від 22.02.2008 року, на уповноваженого з прав дитини виконавчого комітету Пісочинської селищної ради, якою на спірний період є ОСОБА_4, на останню були покладені обов’язки щодо забезпечення оперативного висвітлення інформації про заходи в організації та проведенні яких бере участь селищна рада, її виконавчий комітет та посадові особи, інформації щодо життєдіяльності селища в інформаційних бюлетенях, прес-релізах, оглядах, експрес інформації за допомогою інших форм поширення офіційної інформації. Отримувати від держорганів, підприємств, установ та організацій. Органів місцевого самоврядування необхідну інформацію щодо життєдіяльності селища для висвітлення в інформаційних бюлетенях, прес-релізах, оглядах, експрес інформації за допомогою інших форм поширення офіційної інформації.

Як було зазначено представниками відповідача, раніше при достатньому фінансуванні селищрадою видавалась газета «Пісочинські вісті», в той же час в зв’язку з відсутністю належного фінансування на утримання газети та необхідного редакційного складу, було прийняте рішення про випуск бюлетеня, який є однією з форм підготовки та оприлюднення інформації про діяльність ради, замість газети. Обов’язки щодо висвітлення такої інформації по бюлетеню були покладені на ОСОБА_4

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №539/97, для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх інформаційні служби мають право використовувати такі форми підготовки та оприлюднення інформації:

випуск і поширення бюлетенів (спеціальних бюлетенів), прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників, експрес-інформації тощо;

проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв'ю з керівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування для працівників вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації;

підготовка і проведення теле- і радіопередач;

забезпечення публікацій (виступів) у засобах масової інформації керівників або інших відповідальних працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

створення архівів інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законодавству України.

Тобто, виходячи з правового аналізу положень ст..6 Закону, має місце ряд передбачених законом способів для висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, а саме відповідними особами, на які покладено відповідні обов’язки, якою в даному випадку є ОСОБА_4 окрім інших способів, також передбачений випуск і поширення бюлетенів (спеціальних бюлетенів), що є однією із певних форм підготовки та оприлюднення інформації.

Відповідно до ст..7 Закону, органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право засновувати або бути співзасновниками друкованих чи аудіовізуальних засобів масової інформації в порядку, встановленому законодавством України, і в межах коштів, що виділяються з державного чи місцевих бюджетів на висвітлення їх діяльності, або за рахунок перерозподілу коштів, що виділяються на забезпечення функціонування цих органів.

Положеннями ст..23 цього ж Закону передбачено, що для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виступів народних депутатів України, депутатів сільських, селищних, районних, міських і обласних рад в державних друкованих засобах масової інформації, що фінансуються відповідно за рахунок державного або місцевих бюджетів, відводиться не більше 20 відсотків газетної площі кожного номера. У недержавних друкованих засобах масової інформації відомості про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виступи депутатів усіх рівнів можуть друкуватися на договірних засадах відповідно до законодавства України.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що положеннями ст..23 Закону врегульовано питання щодо висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування саме в державних друкованих засобах масової інформації. В той же час інформаційний бюлетень Пісочинської селищ ради не відповідає ані ознакам засобу массової інформації, ані ознаки державної форми власності.

Як слушно зауважує сторона відповідача поняття «державного засобу масової інформації» наведено у ст..1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Тобто, в даному випадку жоден орган держвлади не є засновником інформаційного бюлетеня Пісочинської селищної ради «Пісочинські вісті», така форма підготовки та оприлюднення інформації не є засобом масової інформації, підготовка та бюлетеня не здійснюється на базі або за участю держвласності та не має фінансування з держбюджету України. Тобто, інформаційний бюлетень не тільки не є зареєстрованим засобом масової інформації, але і не належить до держвласності. Таким чином, положення ст..23 Закону №539, не може розповсюджуватися на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в інформаційному бюлетені, як однієї з форм.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно позиції позивача, «Інформаційний бюлетень Пісочинської селищної ради «Пісочинські вісті» липнево-серпневого та вересневого 2015 року випуску, має всі передбачені Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» ознаки газети, а не інформаційного бюлетеня. Тому, при підготовці, друку та розповсюдження цього видання, як газети на думку позивача з боку відповідача допускаються порушення ст..23 ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», та ст.ст.11, 12, 32 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Щодо позовних вимог позивача стосовно зобов’язання Пісочинську селищну раду Харківського району визнати, що газета «Пісочинські вісті» липнево-серпневого та вересневого 2015 року випуску видавалася з грубим порушенням Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», колегія суддів вважає, що такі заявлені вимоги не відповідають змісту вимог перелічених в ч.2 ст.105 КАС України. Крім того, в жодному із законодавчих актів, що складають предмет правого регулювання спірних правовідносин, не передбачено можливості здійснити у такий спосіб судовий захист. В даному випадку, обраний позивачем спосіб судового захисту у повній мірі не відповідає ні вимогам матеріального, ні вимогам процесуального законодавства. Тобто, такого способу судового захисту, як то зобов’язання суб’єкта владних повноважень визнати, що такий суб’єкт вчиняє щось таке, що суперечить чинному законодавству, не існує. Невірно обраний спосіб судового захисту, не може бути підставою для його задоволення.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання дій Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області щодо підготовки, друку та розповсюдження видання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області газети «Пісочинські вісті» липнево-серпневого та вересневого 2015 року випуску протиправними та зобов'язати відповідача утриматись від подальшого видання газети «Пісочинські вісті» до усунення порушень чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи справу відповідно до спрямованості завдання адміністративного судочинства та специфіки предмету судового розгляду, з огляду на ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зміст адміністративного позову, визначений положеннями ст..105 ч.2 КАС України.

Як вбачається з заявлених вимог, предметом позову, позивачем визначено саме газету «Пісочинські вісті» яка розповсюджується протиправно Пісочинською селищною радою Харківського району, та саме від видання такої газети слід утриматися відповідачу до усунення наведених позивачем порушень. При чому, позивач ототожнює інформаційний бюлетень з газетою, та вимагає судового захисту саме відносно «Пісочинскі вісті», як газети.

Правовідносини стосовно інформаційного бюлетеня та газети за своєю суттю, з огляду на різний предмет, мають різний характер правового регулювання та правове навантаження за своєю правовою природою. Проведене ототожнення з боку позивача інформаційного бюлетеня, який насправді випускався газеті, є безпідставним та не обґрунтованим.

Обраний позивачем предмет судового оскарження, що складає предмет позовних вимог у вигляді газети липнево-серпневого та вересневого 2015 року випуску, з посиланням на допущенні порушення з боку відповідача вимог наведеного законодавства є таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Пісочинська селищна рада Харківського району за спірний період липнево-серпневого та вересневого 2015 року, взагалі не здійснювала підготовку, друк та розповсюдження газети «Пісочинські вісті», а тому не можна вважати протиправними дії відповідача, яких він не вчиняв, як не можна зобов'язати відповідача утриматись від подальшого видання такої газети до усунення порушень чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги з наведених судом апеляційної інстанції підстав є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

В даному випадку, жодних підстав із перелічених в ст.202 КАС України, що дають підстави для скасування постанови та прийняття нової про задоволення позовних вимог, немає. Колегія суддів зазначає, що не кожне можливе порушення процесуального законодавства допущене судом першої інстанції надає правові підстави для скасування постанови та ухвалення нової, наслідком якого є задоволення вимог позивача.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення. Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року по справі № 635/2081/16а – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі буде складена 19.12.2016 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7

Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_9