ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 грудня 2016 р. Справа № 802/1103/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Вінницької районної державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницької районної державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу в квітні 2016 р. стало відомо про рішення реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області індексний номер 27772853 від 06.01.2016 р., яким, при наявності публічного обтяження (арешт житлового будинку), було зареєстровано право власності на 1/2 частки належного позивачу будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, Вінницького району, Вінницької області. Позивач вважає, що вказане рішення порушує її право власності на вищезазначене майно, в зв'язку з чим звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію, індексний номер 27772853 від 06.01.2016 р., за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, Вінницького району, Вінницької області.

В судове засідання позивач та її представник не з'явились. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без їхньої участі. Також представник позивача зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі.

Третя особа в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Державним реєстратором реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27772853 від 06.01.2016р., відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Вінницький район, Вінницька область.

Право власності виникло та було зареєстровано на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області у справі №128/2476/14-ц від 03.09.2015 р.

Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до Закону № 1952-IV (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Пунктом 1 ч.1 ст.4 Закону № 1952-IV передбачено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема право власності.

Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В силу положень ч.1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Так, рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03.09.2015 р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 06.11.2015 р., позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, Вінницького району та області, що складається з житлового будинку під літерою «А», підвалу під літерою «п/А», тераси під літерою «а», ганку, ганку, загальною площею 224,5 кв.м., скважини №1, вигрібної ями під літерою «в/Я».

Оскаржуване у даній справі рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер 27772853 від 06.01.2016 р. було прийнято на підставі вищевказаного судового рішення.

Водночас, як видно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 51473307 від 06.01.2016, на вказаний об'єкт нерухомості було зареєстровано обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 40436921, виданий 14.02.2014, видавник: відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції.

Запис про державну реєстрацію обтяження здійснено за №12900963 18.02.2014 р.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

В силу положень ч. 1, 2 ст. 24 Закону № 1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1952-IV).

Отже, з аналізу вказаної норми статті 24 Закону № 1952-IV видно, що відмова в державній реєстрації прав у разі наявності зареєстрованого обтяження речових прав на нерухоме майно, не застосовується у разі, зокрема, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, рішення про державну реєстрацію, індексний номер 27772853 від 06.01.2016 р. за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, Вінницького району, Вінницької області прийнято правомірно, оскільки право власності було зареєстровано на підставі рішення суду щодо права власності, а відтак в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

При ухваленні рішення в даній справі суд також керувався наступним.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Згідно з положеннями статті 94 КАС України підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович