Справа № 303/3497/14-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.12.2016 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Машкаринця М.М., (головуючого), Демченка С.М., Гошовського Г.М., за участю секретаря судового засідання Юрочко А.П., прокурора Сирохман Л.І., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Ужгороді кримінальне првоадження № 11-кп/777/12/16 за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури міста Мукачева на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 03.06.2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, раніше судимого,

визнано винним та засуджено за ч.2 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 07 квітня 2015 року постановлено виконувати самостійно.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином - залишено без розгляду.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати в розмірі 196 (сто дев'яносто шість) гривень 56 копійок, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з вироком суду, ОСОБА_3 19 березня 2014 року, приблизно о 17-ій годині, перебуваючи на території поліклінічного відділення Мукачівської ЦРЛ, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_5, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив надати йому у тимчасове користування мобільний телефон марки "LENOVO А-820", вартістю 1360 гривень, з сім-карткою мобільного оператора зв'язку "МТС", вартістю 10 грн. на що останній погодився і передав його обвинуваченому. Того ж дня ОСОБА_3, через свого знайомого, здав вказаний мобільний телефон в ломбардне відділення «Сакура» в м.Мукачево за 590 грн., які і витратив на власні потреби.

Прокурор в апеляційній скарзі порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції через невідповідність покарання, призначеного ОСОБА_3, його особі, тяжкості кримінального правопорушення та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції, всупереч вимог ст.65 КК України, при призначенні обвинуваченому покарання не враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані його особи, та сукупність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. На думку прокурора, судом першої інстанції не взято до уваги, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до злочинів середньої тяжкості і останній має незняту і непогашену судимість за вчинення аналогічного злочину та злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 05.05.2014 року; вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, наданого йому за вироком Свалявського районного суду від 21.10.2013 року. Тому просить вказане судове рішення щодо ОСОБА_3 скасувати та ухвалити новий вирок, яким, із застосуванням ст.71 КК України, призначити йому остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Судове рішення у даному кримінальному провадженні цим вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

Так, відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а згідно ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

З матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_3, зокрема, обвинувального акта від 22 травня 2014 року убачається, що, на порушення вимог ст.291 КПК України, відносно останнього органом досудового слідства не сформульовано обвинувачення.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланням на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, не замінює необхідності формулювання обвинувачення.

Крім того, в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 03.03.2015 року (а.п.а.п.103-106 т.1), якою в даному кримінальному провадженні скасовано вирок Мукачівського міськрайонного суду від 02.12.2014 року, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, вже зазначалось про невідповідність обвинувального акту і вимогам п.3 ч.2 ст.291 КПК України, зокрема, щодо неповноти зазначених у ньому анкетних даних потерпілого - відсутність даних про місце народження ОСОБА_5

Вказувалось судом апеляційної інстанції і на порушення вимог ст.91 КПК України, а саме: не встановлення органом досудового розслідування події кримінального правопорушення, що виразилось у неконкретності відображення способу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 - шляхом зловживання довірою та шляхом обману.

У відповідності до положень ст.ст.415, 416 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді кримінального провадження.

Після скасування судом апеляційної інстанції вироку суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

Суд першої інстанції, на порушення цих вимог кримінального процесуального закону, підготовче судове засідання в даному кримінальному провадженні не провів, проігнорувавши тим самим вказівки апеляційного суду, викладені в ухвалі від 03.03.2015 року. На порушення ст.ст.314, 337 КПК України призначив дане кримінальне провадження до розгляду по суті, не давши належної оцінки обвинувальному акту щодо ОСОБА_3 з приводу його відповідності ст.291 КПК України та розпочав судовий розгляд щодо особи, якій у передбаченому законом порядку не висунуто обвинувачення.

Крім того, судом першої інстанції, на порушення вимог ст.ст.337, 370 КПК України, на наведено в оскарженому судовому рішенні обґрунтування та мотивів, з яких ним виключено з обвинувачення щодо ОСОБА_3 такий спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, як «шляхом обману», про який зазначено в обвинувальному акті.

Оскільки вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню саме з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, доводи апеляційної скарги прокурора в частині правильності призначення покарання обвинуваченому апеляційним судом не розглядаються.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що оскаржене судове рішення підлягає до безумовного скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження, під час якого суду необхідно вжити заходів для усунення зазначених недоліків, дотримання вимог розділу IV КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 червня 2015 року щодо ОСОБА_3 скасувати, призначивши новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: