ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2016 рокусправа № 808/1649/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 р.

у справі № 808/1649/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного Управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області

про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд скасувати Постанову №000015 від 01.04.2016 "Про накладення стягнень, передбачених ст.20 "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"", як незаконну.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаюсь на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої скасувати та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Сторони до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області №37 від 21.03.2016 "Про проведення позапланових перевірок з питань дотримання антитютюнового законодавства", відповідачем проведено перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за зверненням ОСОБА_2

Перевірка проводилася в присутності ФОП ОСОБА_1 Від підписання акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000055 від 21.03.2016 року та одержання його примірника позивач відмовився, про що зроблено відповідний запис у акті.

Як вказано в Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000055 від 21.03.2016 року, в ході проведення перевірки встановлено, що у приміщенні закладу ресторанного господарства розміщенні попільнички та здійснюється куріння кальяну.

Факт куріння кальяну у кафе-барі АДРЕСА_1, не заперечує і ФОП ОСОБА_1 у позові.

На підставі перевірки управлінням винесено постанову про накладення стягнень, передбачених ст.20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" №000015 від 01.04.2016 року, якою до ФОП ОСОБА_1 за розміщення попільничок, куріння у приміщеннях закладу ресторанного господарства застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 9800 грн. 00 коп.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено в ході судового розгляду правомірність своїх дій та рішень, в свою чергу позивачем було визнано факт вчинення правопорушення в сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, у зв'язку з чим, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначає Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» №2899-IV від 22.09.2005.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 13 Закону №2899-IV забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів, зокрема, у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

Як вбачається з матеріалів справи під час проведеної перевірки відповідача встановлено, що в приміщенні закладу ресторанного господарства кафе-барі "Beluga" здійснюється куріння кальяну (кальянів), що зафіксовано у Акті перевірки №000015.

Даний факт також підтверджується речовими доказами по справі, а саме відеозаписом проведення вищевказаної перевірки.

Використання спеціалістами органу державного нагляду засобів відеотехніки для фіксування процесу перевірки передбачено п.8 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2014 №877-V та п.1.10 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №310 від 07.03.2012 (далі - Порядок №310).

Відповідно до приписів абз. 11 ч.2 ст. 20 Закону №2899-IV за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання у разі розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.

При цьому, ч. 3-5 ст. 20 Закону №2899-IV передбачено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може бути оскаржено до суду. Фінансові санкції, накладені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, стягуються у встановленому законом порядку. Фінансові санкції, передбачені ч. 2 цієї статті, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт порушення.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення " визначено, що замінники тютюну - це засоби, які за своєю дією на здоров'я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну, а тому не має принципового значення вміст кремів для кальяну (плодів та горіхів консервованих для кальяну), на які надано Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/48904 від 29.10.015 року. Крім того, приписи ч.2 ст. 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення " не містять жодних зауважень щодо речовини куріння.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" передбачено відповідальність в тому числі за куріння кальянів, що і було встановлено під час перевірки.

Наведені свідчить про правомірність прийнятої відповідачем постанови про накладення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з позивача.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу, проте позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на спростування фактів виявлених під час перевірки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суд першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Леонідовича- залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі № 808/1649/16- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2016 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак