Справа № 2-1460/09                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 квітня 2009 р.                                 Жовтневий районний суд

                                     м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого         – судді Мазниці А.А.

Секретаря         – Галічого В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Індустріально-Експортний банк” до ОСОБА_1 про стягнення   суми, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у жовтні 2008 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 17.676, 18 грн. за кредитним договором № 10 від 27.01.2004 р. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 11.395, 20 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків по ньому 26.01.2005 року, проте в порушення умов договору свої зобов’язання належним чином не виконала, що стало підставою для звернення до суду.

У попередньому судовому засіданні представник позивача заявлений позові підтримав, на його задоволенні наполягав. У подальшому суду була надана заява про розгляд справи за  відсутності представника (а.с. 24).  

Відповідачка та її представник у  судове засідання не з’явилися, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином шляхом завчасного ознайомлення представника позивача з матеріалами справи (а.с. 27, 28), надали суду заяву про застосування у спірних правовідносинах наслідків збігу строку позовної давності (а.с. 29, 30), що є підставою для вирішення справи без їх участі у заочному порядку.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що   відповідно до кредитного договору № 10  від 27.01.2004 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 11.395, 20 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту до 26.01.2005 р. згідно графіку (а.с. 4, 5). У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем її заборгованість за кредитним договором № 10 від 27.01.2004 р. станом на 15.09.2008 р. склала 17.676, 18 грн. (а.с. 6).

Представник відповідача зазначені фактичні обставини справи не заперечував, обмежившись посиланням на збіг строку позовної давності у спірних правовідносинах (а.с. 29, 30).

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Враховуючи викладене, суд оцінює позовні вимоги як такі, що ґрунтуються на законі та матеріалах справи. Втім задоволенню ці вимоги не підлягають, оскільки порушення права позивача відбулося у січні 2005 року, при цьому звернення до суду мало місце лише у жовтні 2008 р., а отже визначений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності у спірних правовідносинах був пропущений. За таких обставин згідно ст. 267 ЦК України на підставі заяви відповідача про застосування строку позовної давності у задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України у зв’язку з відмовою у задоволенні позову питання щодо відшкодування позивачеві понесених ним судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 257, 267, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 79, 88,  212-215, 224-226 ЦПК України, -                                                

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову  - відмовити у повному обсязі.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                     А.А. Мазниця