Справа № 2-36/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 квітня 2009 року                  Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.

               при секретарі – Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, про визнання частково недійсним рішення виконкому, стягнення моральної шкоди та усунені перешкод у користуванні спільною власністю і спонукання виконати певні дії, зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради про визнання права власності на частину спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій з уточненням позовних вимог просили суд:

- визнати частково недійсним рішення Жовтневого райвиконкому №450 від 01.08.2003 року в частині, яким визнане право власності за ОСОБА_5 на гаражі Б, В при будинку № 67 по вул.Горяній у м.Дніпропетровську;

- розділити домоволодіння по вул.Горяной №67 у натурі між спадкоємцями - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і визнати за ними право власності на наступне майно:

а) за ОСОБА_1 визнати:

-кв. 1, вартістю 24231,0 грн., що складається з:

приміщень 1-4; 1-5, вартістю 10953,155 грн.,

приміщень 1-1; 1-2 (прибудова А 3-1), вартістю 11472,065 грн.,

приміщення 1-3 (тамбур «а - 1»), вартістю 1235,153 грн.,

ґанку «а2», вартістю 570,071 грн.;

гараж «Б» з підвалом, вартістю 10739,0 грн.;

-1/3 туалету «Г», вартістю 1218,0/3 = 406,0 грн.;

- 1/3 огороджень, вартістю 5918,0/3 = 1972,66 грн.

-1/3 мощень, вартістю 2046,0/3 = 682,0 грн., що  становить  38436,66  грн./108455,0  грн.  =  35,44  частки  від домоволодіння по вул.Горяній №67, у натурі.

б)     за ОСОБА_2 визнати:

-     кв. 2, вартістю 19516,0 грн., що складається з: приміщень 2-5, 2-6, вартістю 824,664 грн., приміщень 2-2, 2-3, 2-4 (прибудова «А - 1»), вартістю 7501,059 грн приміщення 2-1 (веранда «а-1»), вартістю 1347,218 грн., льоху (під «А-1»), вартістю 2192,58 грн., навісу, вартістю 233,875 грн.;

-     гараж «В», вартістю 5623,0 грн.;

-1/3 туалету «Г», вартістю 1218,0/3 = 406,0 грн.; -1/3 огороджень, вартістю 5918,0/3 = 1972,66 грн.; -1/3 мощень, вартістю 2046,0/3 = 682,0 грн., що становить 28605,66 грн./108455,0 грн. = 26,37/100 часток від домоволодіння в натурі.

в)     за ОСОБА_3 визнати:

-     кв. 3, вартістю 37946,0 грн., що складається з: приміщень 3-3, 3-5, частини 3-4, вартістю 6397,461 грн., приміщення 3-4 (добудування), вартістю 3776,11 грн., приміщень 3-1, 3-2 (прибудова «А -1»), вартістю 6192,82 грн., навісу, вартістю 250,928 грн.; -1/3 туалету «Г», вартістю 1218,0/3 = 406,0 грн.; -1/3 огороджень, вартістю 5918,0/3 = 1972,66 грн.; -1/3 мощень, вартістю 2046,0/3 = 682,0 грн., що становить 41412,66 грн./108455,0 грн. = 38,18 часток від домоволодіння в натурі;

- стягнути з відповідача наступні видатки в справі: за проведення судової будівельно-технічної експертизи № 754 відповідно до ухвали Жовтневого суду м.Дніпропетровська від 18.04.2006 р. у розмірі 880,52 грн.; за проведення обстеження на наявність незаконної прибудови до кв.3, виконаному КП «ДМБТІ» відповідно до ухвали Жовтневого суду № 2-239/2006 від 24.02.2006 р. - у розмірі 300 грн.

- зобов`язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 у користуванні спільною власністю, зобов`язати їх відновити туалет, який був розташований на земельній ділянці, зазначеній у технічному паспорті під літерой Г у домоволодінні №67 по вул.Горяній в м.Дніпропетровську;

- усунити перешкоди користування ними житловим будинком шляхом відновлення (будівництва) туалету «Г» на місці зруйнованого за участю всіх трьох спадкоємців;

- визнати право власності на сарай «Д» за ОСОБА_2 з компенсацією вартості відповідних часток ОСОБА_1 й ОСОБА_3;

- визнати   право   власності   на   гараж   «Б»   -   за   ОСОБА_1.

- визнати право власності на гараж «В» - за ОСОБА_2.

    У судовому засіданні позивачі заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, на їх задоволенні наполягали, у задволенні зустрічного позову просили суд відмовити.

Відповідачі по основному позову - ОСОБА_3, ОСОБА_3 пред`явлені позовні вимоги не визнали, вказуючи на те, що у поданій первісній позовній заяві позивачі стверджують, що гаражі Б, В, які відносяться до домоволодіння № 67 по вул. Горяній у м. Дніпропетровську були збудовані особисто ними за їхні грошові кошти, а тому право власності на вказані гаражі повинне бути визнане за ними.

Проте з такою позицією позивачів за первісним позовом погодитися не можна, виходячи з наступних підстав.

Спірні гаражі було побудовано, з дозволу його з відповідачами батьків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідачами, ним та їх матір'ю спільними силами та за спільні грошові кошти. В будівництві вказаних гаражів їм допомагали його друзі, які виконали значну кількість будівельних робіт. В подальшому, через відсутність у нього власного транспортного засобу, спірними гаражами почали користуватись відповідачі. Також перед початком зведення гаражів Б та В їх мати поставила умову, відповідно до якої, відповідачі були зобов'язані допомогти йому з будівництвом його власного гаража, після того, як у нього з'явиться власний автомобіль.

Вказане підтверджується зокрема тим, що рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради м.Дніпропетровська №450 від 01.08.2003 року встановлено, що самовільне будівництво житлової прибудови А-1, тамбура а - 1, сараю Д, гаражів Б, В, переустаткування приміщення 1-5 у домоволодінні №67 по вул. Горяній у м.Дніпропетровську було зроблене їх з відповідачами матір'ю - ОСОБА_5.

Також у зазначеному рішенні міститься посилання на те, що воно прийняте за заявою спадкоємців померлої ОСОБА_5, що свідчить про те, що відповідачі у 2003 році визнавали факт належності спірних гаражів їх матері. Про це також свідчить і той факт, що відповідачі, за життя матері, жодного разу не вчиняли ніяких дій щодо оформлення та реєстрації на своє ім'я права власності на спірні гаражі.

Згідно зі ст.534 Цивільного кодексу Української PCP кожний громадянин вправі залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом.

Як видно з матеріалів справи, і відповідачі визнають це, домоволодіння належало ОСОБА_5 Частину вказаного домоволодіння ОСОБА_5 заповіла їй та відповідачам, а саме квартири № 1, 2 та 3, у будинку № 67 по вул.Горяній у м.Дніпропетровську, що підтверджується заповітом від 22 жовтня 1997 року.

Відповідно до ч.1 ст.537 ЦК УРСР частина майна, що залишилась незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом. Вказана норма знайшла своє втілення також і у ЦК України, ст.1245 якого визначено, що частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Згідно зі ст.529 ЦК УРСР та 1261 ЦК України діти померлої особи віднесені до спадкоємців першої черги. Відповідно до положень ст.ст.529 та 530 ЦК УРСР та ч.2 ст.1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Звідси випливає, що він разом з відповідачами є єдиними спадкоємцями майна їх померлої матері, яке не охоплене заповітом, спадкування якого необхідно здійснювати за законом.

Як встановлено ч.1 ст.529 ЦК УРСР та ч.І ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожної із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином частина майна померлої ОСОБА_5, яка не була включена до заповіту, спадкується ним та відповідачами в рівних частках, тобто по 1/3 кожному із них.

Відповідно до положень статей 355 та 356 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Оскільки спірні гаражі та інші прибудови і господарські споруди віднесені до домоволодіння належали ОСОБА_5, позовні вимоги за первісним позовом не можуть бути задоволені судом, а спірні гаражі повинні бути розділені між ним та відповідачами шляхом визнання за кожним із них права спільної часткової власності в рівних частках по 1/3 частині гаража Б та гаража В.

За таких обставин, позивач по зустрічному позову вважає в задоволенні первісного позову слід відмовити у повному обсязі та визнати за:

-ОСОБА_3 право власності на квартиру № 3 (три) в будинку № 67 (шістдесят сім) по вул. Горяна в м. Дніпропетровську і визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_1;

-ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право спільної часткової власності в рівних частках по 1/3 частині гаража Б, побудованого на території домоволодіння розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Горяна, буд. 67.

- за ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право спільної часткової власності в рівних частках по 1/3 частині гаража В, побудованого на території домоволодіння розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Горяна, буд. 67.

В судове засідання представник виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради не з`явився, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.

    Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлені наступні факти:

Сторони по справі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є рідними браттями.

Їх матері ОСОБА_5 належало домоволодіння №67 по вул.Горяній в м.Дніпропетровську на підставі свідоцтва про право власності на ? частину будинку, виданої Першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою від 19 березня 1980 року за реєстром №5-137, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» в реєстраційній книзі № 338-8 від 31 березня 1980 року, і на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину будинку, виданого Першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 19 березня 1980 року за реєстровим № 5-139 після смерті їх батька ОСОБА_6, що помер 12 вересня 1979 року, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» в реєстраційній книзі № 338-8 від 31 березня 1980 року.

22 жовтня 1997 року ОСОБА_5 заповіла належне їй домоволодіння № 67 по вул.Горяной їм трьом. Заповіт засвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 2191.

За заповітом їх мати заповіла ОСОБА_1 квартиру № 1, ОСОБА_2 квартиру № 2 і ОСОБА_3 квартиру №3.

Квартира № 1 у будинку А-1 складається із приміщень 1-1 (9,5 кв.м. - кухня), 1-2 (3,7 кв.м. - санвузол), 1-3 (1,7 кв.м. - тамбур), 1-4 (18,7 кв.м. - житлова), 1-5 (10,8 кв.м.-житлова), загальною площею 44,4 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м. Дана квартира перебуває в користуванні позивача ОСОБА_1.

Квартира № 2 у будинку А-1, а-1 складається із приміщень 2-1 (4,9 кв.м. веранда), 2-2 (13,5 кв.м. кухня), 2-3 (1,5 кв.м. душ), 2-4 (6,1 кв.м. прихожа), 2-5 (11,5 кв.м. житлова), 2-6 (10,6 кв.м. житлова), загальною площею 48,1 кв.м., житловою площею 22,1 кв.м. Квартира перебуває в користуванні позивача ОСОБА_2.

Квартира №3 у прибудові до будинку А-1 -А1-1 складається із приміщень 3-1 (8,3 кв.м. коридор), 3-2 (19,7 кв.м. житлова), 3-3 (8,0 кв.м. кухня), 3-4 (10,3 кв.м. житлова), 3-5 (1,7 кв.м. душ), загальною площею 48,0 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м. Квартира перебуває в користуванні відповідача ОСОБА_3.

Прибудови до будинку А'-1, а -1 , переустаткування в будинку А-1, а-1, А -1 узаконені рішенням Жовтневого райвиконкому № 450 від 01.08.2003 року після смерті їх матері ОСОБА_5, що померла 29 травня 2002 року.

Спадщина після смерті їх матері вони всі прийняли відповідно до вимог ст.549 ЦК України (1963 р.) шляхом вступу в управління спадковим майном і шляхом подачі заяви в Першу Дніпропетровську державну нотаріальну контору.

Рішенням виконкому № 450 від 01.08.2003 року узаконені гаражі Б, В, як побудовані померлою ОСОБА_5, але в цій частині , суд вважає, рішення виконкому варто визнати недійсним з наступних підстав.

Власником будинку №67 по вул.Горяній була їх мати й у її користуванні перебувала земельна ділянка при будинку. ОСОБА_5 ніколи не володіла автомобілем і не мала потребу в гаражах.

Гараж Б побудований в 1978 році ОСОБА_1 за його кошти після придбання автомобіля з дозволу матері, але без дозволу райвиконкому, побудовані гараж і всі роки перебуває в його користуванні.

Гараж В побудований в 1979 році ОСОБА_8 за його кошти після придбання ним автомобіля з дозволу матері, але без дозволу райвиконкому побудовані гараж і перебуває всі роки в його користуванні.

Факт, що ці гаражі побудовані ними й що вони належать їм, визнавала мати ОСОБА_5, що підтверджується тим, що даючи заповіт, вона не вказала їх як нерухоме майно, що належить їй.

Цього факту не заперечував ОСОБА_3 всі роки й при подачі їм заяви у виконком про узаконення самочинних прибудов до будинку й переустаткувань у ньому та вони всі вирішили, що при одержанні свідоцтва про право на спадщину за заповітом ними буде укладена угода про те, що гаражі будуть визнані належними їм.

Таким чином, оскільки сторони ввели в оману виконком при рішенні питання про право власності на гаражі, суд вважає можливим визнати недійсним рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради №450 від 01 серпня 2003 року в частині надання правомочності самовільному будівництву сарая Д, гаражів Б, В, збудованих померлою ОСОБА_5 в домоволодінні по вул.Горяній, 67 в м.Дніпропетровську.

Крім того, суд вважає можливим визнати право власності в порядку спадкування за заповітом від 22.10.1997 року на будинок № 67 по вул.Горяній у м.Дніпропетровську після смерті ОСОБА_5, що померла 29 травня 2002 року, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 серпня 2006 року, згідно якого:

визнати право власності в порядку спадкування за заповітом -

-за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, що складає 21/100 частин та виділити йому її в натурі;

-за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2, що складає 25/100 частин та виділити йому її в натурі;

-за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3, що складає 38/100 частин та виділити йому її в натурі.

Дворові споруди, вбиральню, огорожі, мостіння залишити у спільному користуванні всіх співвласників.

Крім того, зобов`язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_3, ОСОБА_2 у користуванні спільною власністю, зобов`язати їх відновити туалет, який був розташований на земельній ділянці, зазначеній у технічному паспорті під літерой Г у домоволодінні №67 по вул.Горяній в м.Дніпропетровську.

На підставі викладеного, керуючись ст.534 ЦК (в редакції від 1963 року), ст.ст.372, 376 ЦК України; ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради №450 від 01 серпня 2003 року в частині надання правомочності самовільному будівництву сарая Д, гаражів Б, В, збудованих померлою ОСОБА_5 в домоволодінні по вул.Горяній, 67 в м.Дніпропетровську.

Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом:

-за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, що складає 21/100 частин та виділити йому її в натурі;

-за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2, що складає 25/100 частин та виділити йому її в натурі;

-за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3, що складає 38/100 частин та виділити йому її в натурі.

Дворові споруди, вбиральню, огорожі, мостіння залишити у спільному користуванні всіх співвласників.

Зобов`язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 у користуванні спільною власністю, зобов`язати їх відновити туалет, який був розташований на земельній ділянці, зазначеній у технічному паспорті під літерой Г у домоволодінні №67 по вул.Горяній в м.Дніпропетровську.

В іншій частині у задоволенні основного позову – відмовити.

В іншій частині у задоволенні зустрічного позову – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

              Суддя: