Справа № 554/2429/16-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 09.12.2016

09 грудня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Антонова С.В.,

секретаря – Плаксюк І.Ю.,

за участю прокурора – Симонової Ю.А.,

потерпілої – ОСОБА_1,

представника потерпілої – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

захисника – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави матеріали кримінального провадження №12016170040000164 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого слюсарем у ПОГ «Інвотех», неодруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-07.12.2001 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі.

-15.01.2003 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 07.12.2001 року, остаточно засуджений до 1 року 3 місяців позбавлення волі;

-11.05.2005 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 1190 гривень;

-08.09.2005 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 08.06.2006 року Київським районним судом м. Полтави за ст. 394 КК України до 1 місяця арешту. На підставі ст. 70 ч.4 КК України приєднано покарання за вироком від 08.09.2005 року, остаточно засуджений до 1 року 1 місяця позбавлення волі;

-22.06.2007 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

-18.10.2011 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 190, ст. 395, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

-04.09.2014 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-12.04.2016 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 04.09.2014 року, остаточно засуджений до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

Епізод 1. 11 січня 2016 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи з дозволу власниці у квартирі АДРЕСА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, викрав ноутбук марки «Asus mod.P81IJ-VО057D» (серійний номер №ABN0AS203195467) вартістю 1024 гривень 90 копійок, що належить потерпілій ОСОБА_1. Після чого з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальних збитків на вказану суму.

Епізод 2. 12 лютого 2016 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи на законних підставах у квартирі АДРЕСА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відкрито, шляхом ривка з шиї потерпілої ОСОБА_1, заволодів золотим ланцюжком 583 проби, вагою 5,97 г, вартістю 3550 гривень 18 копійок, що належить останній. Після чого з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Епізод 3. 20 лютого 2016 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи поблизу буд. 10 корп. 1 по вул. Г. Сталінграда в м. Полтаві, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, шляхом обману під приводом зателефонувати, заволодів у потерпілої ОСОБА_5 мобільним телефоном марки «LG» моделі «D-410» в корпусі чорного кольору ІМЕІ 1: 356247061445075, ІМЕІ 2: 356247061445083, вартістю 1995 гривень. Після чого з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Суд, роз’яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, позбавлення права на оскарження фактичних обставин в апеляційному порядку, за їх згодою, визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи за епізодом потерпілої ОСОБА_5, які ніким не оспорюються. При цьому учасники процесу вважали за можливе з'ясування фактичних обставин за відсутності потерпілої ОСОБА_5, від якої надійшла заява про проведення судового розгляду за її відсутності.

Допитаний у суді ОСОБА_3 вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що із потерпілою ОСОБА_1 перебуває в гарних стосунках. 11 січня 2016 року він перебував у потерпілої вдома та вирішив взяти її ноутбук «Асус» щоб віддати в ремонт. Дозволу на це потерпіла не давала. Остання тривалий час прохала повернути їй ноутбук, однак він цього не робив. Він повернув ноутбук потерпілій коли його викликали працівники поліції за заявою ОСОБА_1 В лютому 2016 року він перебував вдома у потерпілої ОСОБА_1 В ході сварки із нею він зірвав з шиї ОСОБА_1 золотий ланцюжок та вийшов з квартири. В подальшому він віддав вказаний ланцюжок під заставу в ломбард за 2500 гривень. 20 лютого 2016 року перебуваючи по вул. Героїв Сталінграду він зустрів свою знайому ОСОБА_5 та попросив у неї мобільний телефон щоб зателефонувати. Коли вона дала йому мобільний телефон «LG», він непомітно відійшов від останньої, сів у таксі і поїхав. Потім вказаний мобільний телефон ОСОБА_3 заклав під заставу у ломбард. Злочини вчиняв у зв’язку з тим, що був залежний від гральних автоматів.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_1 визнав частково в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 3550 гривень 18 копійок. В частині відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 цивільний позов не визнав.

Потерпіла ОСОБА_1 суду повідомила, що знайома із обвинуваченим ОСОБА_3 близько 2 років. В січні 2016 року ОСОБА_3 повинен був відремонтувати лінолеум у неї вдома. Так як її не було вдома, ОСОБА_3, з її дозволу, взяв ключі від її квартири у сусідки. Повернувшись додому, вона виявила, що нічого не було відремонтовано, а в квартирі відсутній її ноутбук «Асус». Обвинувачений їй повідомив, що він віддав ноутбук в ремонт своєму знайомому на ім'я ОСОБА_4. Вона на це йому дозволу не надавала і ОСОБА_3 про це у неї не запитував. Через два дні за допомогою соціальних мереж вона отримала номер мобільного телефону ОСОБА_4, якому зателефонувала та запитала чи надавав йому ОСОБА_3 її ноутбук для ремонту. Останній їй повідомив, що ОСОБА_3 ноутбук для ремонту не залишав, однак пропонував йому придбати якийсь ноутбук на запчастини.

12.02.2016 року ввечері вона перебувала вдома. В цей час до неї додому приїхав ОСОБА_3, який просив у неї вибачення. Потім він підійшов неї обняв та схопив рукою за золотий ланцюжок, який був у неї на шиї. Вона почала кричати в також правою рукою намагалась утримати ланцюжок. Однак у неї не вийшло, ОСОБА_3 зірвав ланцюжок та втік із квартири. Вказаними діями їй була завдана значна моральна шкода. Вона була дуже стурбована, тривалий час страждала від безсоння та головного болю. Підтримала повністю заявлений нею у справі цивільний позов.

Аналізуючи показання потерпілої ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_3, суд приходить до висновку про доведеність вини останнього у пред’явленому обвинуваченні та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, та за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, у відповідності до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами та положення ч.1 ст.65 КК України, згідно з яким суд призначає покарання у межах санкції статті, що передбачає покарання за даний злочин, враховуючи не лише ступінь тяжкості злочину, а й особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжкого, конкретні обставини справи, корисливий мотив злочинів, ступінь вини обвинуваченого, його особу, який неодружений, працює слюсарем у ПОГ «Інвотех», за місцем проживання характеризується негативно, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, канабіодів, синдром залежності. ОСОБА_3 раніше судимий, має ряд не погашених і не знятих судимостей, в тому числі за вчинення аналогічних корисливих злочинів проти власності, що свідчить про явне небажання обвинуваченого припинити вчинення кримінальних правопорушень та стати на шлях виправлення, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

Обставиною, що в силу ст. 66 КК України пом’якшує покарання є щире каяття.

Обставин, що в силу ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.

Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив злочини за цим вироком до його засудження вироком Київського районного суду м. Полтави від 12.04.2016 року, а тому покарання йому має бути призначене з урахуванням правил, передбачених ч.4 ст. 70 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування завданих злочином 3550 гривень 18 копійок матеріальної шкоди та 10000 гривень моральної шкоди підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3550 гривень 18 копійок, визнані в ході судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_3, випливають з пред’явленого обвинувачення і підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання про відшкодування завданої моральної шкоди потерпілій ОСОБА_1, суд враховує характер та обставини вчинених щодо неї злочинів, глибину фізичних і моральних страждань, вимушених змін в житті потерпілої у зв’язку із вчиненням щодо неї кримінальних правопорушень. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в сумі 5000 гривень.

Витрати на залучення експерта відсутні. Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винним за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбаченихч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;

-за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначити шляхом частково складання покарання, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати покарання призначене за вироком Київського районного суду м. Полтави від 12.04.2016 року, призначивши остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років 3 (три) місяці.

Початок строку відбуття покарання рахувати з 09.12.2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України  в строк відбуття покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув’язнення ОСОБА_6 у зв’язку з необхідністю його участі у цьому кримінальному провадженні та частково відбуте покарання за попереднім вироком – з 26.02.2016 року до вступу вироку в законну силу, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Задовольнити частково цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_1, стягнувши із ОСОБА_3 на її користь 3550 гривень 18 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 8550 гривень 18 копійок.

Речовий доказ: мобільний телефон «LG D-410» ІМЕІ 1: 356247061445075, ІМЕІ 2: 356247061445083, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_5 – повернути їй же.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 діб з моменту його проголошення.

СуддяОСОБА_7