Справа № 500/4719/16-ц

Провадження № 2/500/2696/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд  Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

          при секретарі – Сирбу Г.В.,

               за участю: представника позивача – ОСОБА_1,

                                 представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2016 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які заявою від 13.12.2016 року уточнив та просить визнати за ним право власності на 61/250 частин об’єкту нерухомості, який складається з житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Фортецька, 3, свої вимоги мотивує тим, що 61/500 частин вищевказаного будинку належить ОСОБА_4 та 61/500 частин належать ОСОБА_3. 23.05.2015 року ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з 61/250 частки об’єкту нерухомості, який складається з житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Фортецька, 3. Позивач прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини мешкав разом із спадкодавцем. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв’язку із тим, що відповідно до п.п. 1.13, 3.21, 3.22 глави ІІ.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, місце відкриття спадщини підтверджується записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У зв’язку з тим, що відсутня будинкова книга, в якій містяться відомості про реєстрацію спадкодавця на день його смерті та реєстрацію разом з ним його спадкоємців, і неможливо встановити факт прийняття спадщини спадкоємцями померлого першої черги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 1044 від 04.12.2008 року, виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_4 належить 61/500 частин та ОСОБА_3 належить 61/500 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Фортецька, 3.

Відповідно до довідки № 1710 від 07.12.2016 року, наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», 61/250 частин об’єкту нерухомого майна, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3, складає із житлового будинку літ. «А» загальною площею 40,1 кв.м., в тому числі житловою площею 27,5 кв.м., сараю літ. «Г».

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 419450 від 26.05.2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міського управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла 23.05.2015 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 61/500 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Фортецька, 3.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 43741473 від 28.04.2016 року, наданої приватним нотаріусом ОСОБА_5, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4, померлої 23.05.2015 року – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

- чоловік ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії І-ЖД № 232577, повторно виданим 27.05.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 на час відкриття спадщини мешкав разом із спадкодавцем, що підтверджено відміткою про реєстрацію місця проживання, тобто відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивач вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 28.04.2016 року за № 135/02-14 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з тим, що відповідно до п.п. 1.13, 3.21, 3.22 глави ІІ.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, місце відкриття спадщини підтверджується записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У зв’язку з тим, що відсутня будинкова книга, в якій містяться відомості про реєстрацію спадкодавця на день його смерті та реєстрацію разом з ним його спадкоємців, і неможливо встановити факт прийняття спадщини спадкоємцями померлого першої черги.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 213-215, ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, право власності на 61/250 частки об’єкту нерухомості, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Фортецька, 3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_6