Справа № 709/2593/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Синецької Л.А., за участі секретаря - Данілової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на спадкове майно та його поділ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Чорнобаївського районного суду з указаним позовом, зазначаючи, що 06 серпня 2012 року помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

площею 5,3011 га в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.

ОСОБА_3 заповів все належне йому майно своєму синові та синові позивачки ОСОБА_2, відповідачеві по справі.

У сторін на час відкриття спадщини виникла домовленість, за якою позивачка відмовилась від спадщини, а відповідач, оформивши право власності, обіцяв віддавати позивачці орендну плату за користування нею, та в подальшому після зняття мораторію на продаж земельної ділянки, провести її відчудження на користь позивачки. Відповідач запевнив позивачку, що проблем з отриманням орендної плати в неї не буде.

Після оформлення спадщини у сторін виникли труднощі та непорозуміння з отриманням орендної плати за користування земельною ділянкою.

Позивачка вважає, що відповідачеві свідоцтво про право на спадщину було видано помилково, вказаний правочин слід визнати в судовому порядку удаваним, оскільки її волі відповідали наміри прийняти спадщину чоловіка. Вона здійснювала догляд за чоловіком, здійснила його поховання, виконала поминальні обіди, тому претендує на визнання за нею права власності на земельну ділянку, що належала відповідачеві в порядку поділу спадкового майна без сплати відповідачу грошової компенсації за припинення права власності.

Позивачка просить визнати удаваним правочин, а саме поданння нею заяви до Чорнобаївської державної нотаріальної контори про відмову від спадщини ОСОБА_3 та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25 грудня 2013 року серії ВТР №299269, видане нотаріусом Чорнобаївської нотаріальної контори ОСОБА_4 стосовно визнання за відповідачем права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 5,3011 га, яка належала померлому ОСОБА_3 та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на цю земельну ділянку, розглянувши справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, просив слухати справу без його участі.

Судом встановлено такі обставини справи.

06 серпня 2012 року помер чоловік позивачки ОСОБА_3, який постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в склад якого

входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

площею 5,3011 га в адміністративних межах Лукашівськоїсільської ради Чорнобаївського району Черкаської області згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії Ш-ЧР № 005992, виданим на підставі рішення Лукашівської сільської ради від 07 листопада 2002 року №4-3, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 19 листопада 2002 року за №697, кадастровий номер 7125185200:06:000:0697, нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом становить 182511 грн. 62 коп.

Заповітом, складеним 15 грудня 2011 року і посвідченим Лукашівською сільською радою по реєстру № 53 ОСОБА_3 заповів своєму синові та синові позивачки, відповідачеві по справі, все належне йому майно.

У сторін на час відкриття спадщини виникла домовленість, за якою позивачка подала до державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини, а він в свою чергу, оформивши право власності, буде віддавати позивачці орендну плату за користування нею, та в подальшому після зняття мораторію на продаж земельної ділянки, проведе її відчудження на її користь. Вказана домовленість виникла у зв'язку з оптимізацію витрат на виготовлення документації. Відповідач запевнив позивачку, що ніяких проблем з отриманням орендної плати в неї не буде. Після чого позивачка подала до державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини, хоча досягнула пенсійного віку та мала право на обов'язкову частку у спадщині, а відповідач оформив свої спадкові права на земельну ділянку на себе, отримавши свідоцтво про право на спадщину.

Після оформлення спадщини у позивачки виникли труднощі та непорозуміння зі стороною відповідача, пов"язані з отриманням орендної плати за користування земельною ділянкою.

Викладені обставини підтверджуються паспортними даними позивачки, свідоцтвами про право на спадщину за заповітом, заявою відповідача про прийняття спадщини, заявою позивачки про відмову від спадщини, державними актами, свідоцтвами про народження та смерть, пенсійним посвідченням позивачки, довідками Лукашівської сільської ради про постійне місце проживання ОСОБА_3, склад його сім"ї та про прийняття позивачем його спадщини, звітом про експертно-грошову оцінку земельної ділянки, заявою відповідача про визнання позову.

Відповідно до ч.1 ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Згідно з ч.2 ст.235 ЦК України якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Суд вважає, що свідоцтво про право на спадщину було видано помилково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Позивачка подала заяву про відмову від спадщини з метою переоформлення спадкових прав на відповідача з подальшою метою отримання орендної плати за користування земельними ділянками, вказаний правочин слід визнати в судовому порядку удаваним, оскільки її волі відповідали наміри прийняти спадщину чоловіка.

Позивачка здійснювала догляд чоловіка, приймала участь у його похованні, виконанні поминальних обідів, тому претендує на визнання за нею права власності на земельну ділянку, що належала відповідачеві в порядку поділу спадкового майна без сплати відповідачу грошової компенсації за припинення права власності.

Внаслідок неможливості вирішення спору в позасудовому порядку на спадкове

майно ОСОБА_3 порушене право власності позивачки на належну їй спадщину, гарантоване ст.41 Конституції України, за захистом якого вона звернулася до суду.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Ч.1 ст.367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до п. 4 ст.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2007 року у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину та претендували на неї у встановленому законом порядку, немає.

З”ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги, для цього є всі підстави.

Керуючись ст.ст.3,4,214,215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на спадкове майно та його поділ - задоволити.

Визнати удаваним правочин, вчинений ОСОБА_1, а саме подання заяви до Чорнобаївської державної нотаріальної контори про відмову від спадщини її чоловіка ОСОБА_3, який помер 06 серпня 2012 року.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25 грудня 2013 року серії ВТР №299269, видане нотаріусом Чорнобаївської нотаріальної контори ОСОБА_4 стосовно визнання за відповідачем права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3011 га, яка розташована в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та належала померлому 06 серпня 2012 року ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителькою вул.Центральна, 59 с.Григорівка Чорнобаївського району Черкаської області, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3011 га, розташовану в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, яка належала її померлому 06 серпня 2012 року чоловікові ОСОБА_2 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧР № 005992 виданого на підставі рішення Лукашівської сільської ради від 07 листопада 2002 року №4-3, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 19 листопада 2002 року за № 697, кадастровий номер 7125185200:06:000:0697.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Чорнобаївського

районного суду ОСОБА_5