Справа  № 2-466/09

РІШЕННЯ

(заочне, в порядку гл.8 розділу III ЦПК України)

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року                                                  Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді Черновського Г.В.

              при секретарі – Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просив суд:

 - зобов'язати відповідачів повідомити, з якою метою вони збирали інформацію про нього без його відома;

          - зобов'язати відповідачів спростувати задокументовану інформацію про нього, яка не відповідає дійсності, на сторінках одного з друкованих видань;

          - стягнути з відповідачів 1700 грн. солідарно у якості відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, що полягає у приниженні його честі, гідності, а також ділової репутації.

    У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

    Відповідачі в судове засідання у справі не з’являлися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що в справі є докази. За таких обставин, на підставі ч.9 ст.74 ЦПК України та ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідачі вважаються повідомленими про день та час судового засідання і такими, що відсутні без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.

    Суд, заслухавши пояснення позивача та вивчивши матеріали справи в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

У Центральному правлінні Всеукраїнського товариства «Просвіта» завідуючою організаційним відділом ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_1 було пред'явлено документ, згідно з яким первинний осередок товариства у Дніпропетровську у складі громадян ОСОБА_5, ОСОБА_3 та незнайомих позивачу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ухвалив рішення про виключення його з членів товариства «Просвіта». При цьому такий документ затверджено підписом відповідача ОСОБА_2, який назвався головою Дніпропетровської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Суд вважає, що такими діями порушені позивача права як громадянина України з наступних підстав.

У відповідності до ст.3 Конституції України честь і гідність людини в Україні визнаються найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов'язком держави.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У даному випадку ця моральна шкода полягає у приниженні його честі, гідності, а також ділової репутації як фізичної особи шляхом документування недостовірної інформації.

Згідно п.3.11 Статуту Всеукраїнського товариства «Просвіта» виключення з членів товариства здійснюється загальними зборами первинного осередку, де особа перебуває на обліку, та керівними органами відповідно вищого рівня за порушення Статуту.

Судом встановлено, що позивач є членом Всеукраїнського товариства «Просвіта» з 1988 року, але про існування первинного осередку у складі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 почув вперше. Тим паче, позивач ніколи не був і не міг бути членом цього первинного осередку, оскільки згідно п.4.2 Статуту товариства «Просвіта» первинні осередки товариства можуть створюватися за місцем проживання, роботи та навчання, а зі знайомими позивачу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вони мешкають у різних районах Дніпропетровська і в одному місці ніколи не працювали.

До того ж позивач є членом Лівобережного первинного осередку товариства, який питання про його виключення з членів товариства «Просвіта» ніколи не розглядав, як і Індустріальна районна організація товариства.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ніколи не обирався головою Дніпропетровської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта». Такий висновок зробила і контрольно-ревізійна інспекція Всеукраїнського товариства «Просвіта», яка у 2006 році цей факт перевіряла.

Згідно ст.200 ЦК України та ст.1 Закону України «Про інформацію» інформацією є документовані або публічно оголошені відомості. У даному випадку протокол про його виключення з членів товариства «Просвіта» задокументовано.

Розповсюдження різними шляхами недостовірної інформації про те, що позивач виключений з членів товариства «Просвіта», серйозно перешкоджає його професійній і громадській діяльності.

Відповідачи не повідомили позивача про те, що збирають інформацію про нього, що є порушенням ст.31 Закону України «Про інформацію», згідно з якою громадяни мають право знати у період збирання інформації, які відомості про них, як, ким, і з якою метою збираються, як, ким і з якою метою використовуються. З цим позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2, але відповідач не реагує.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У даному випадку ця моральна шкода полягає у приниженні його честі, гідності, а також ділової репутації як фізичної особи шляхом документування недостовірної інформації.

Суд з огляду на ступінь, характер ваги моральних переживань позивача, їхню тривалість дійшов висновку про те, що його позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, і вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на його користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 грн., а у задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212 - 215, 224 - 226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

            Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 грн.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                  Суддя: