Справа № 333/5967/16-к

Пр. № 1-кп/333/567/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

при секретарі: Кунець В.В.,

за участю прокурора: Кнут Ю.О.,

захисника обвинуваченого: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

представника потерпілого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, має неповну середньою освітою, вдівця, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1)13.03.1991 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.141, ч.2 ст.144 КК України, засуджений до 3 років позбавлення волі. Згідно з прим, ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки;

2)27.05.1996 року Комунарським районним судом м Запоріжжя за ч.2 ст. 140 КК України, засуджений до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 19.09.1998 року з Софіївської ВК по відбуттю строку покарання;

3) 27.07.1999 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 140 КК України, засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 01.04.2000 року з Оріхівської ВК по відбуттю строку покарання;

4) 12.07.2002 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 70, 72 ч.2 ст.15, ч.2 185 КК У країни, засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

5) 21.01.2002 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України, засуджений до 1 року позбавлення волі;

6) 25.02.2003 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.70 ст.71 КК України, засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 10.06.2003 року з Оріхівської ВК;

7) 07.10.2004 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 185 КК України, засуджений до 2 років позбавлення волі. Звільнений 14.08.2006 з Оріхівської ВК по відбуттю строку покарання;

8) 04.12.2008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.342 КК України, засуджений до 2 років обмеження волі;

9) 23.03.2009 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України, засуджений до 3 років обмеження волі. Звільнений 24.10.2011 року з Дружелюбівської ВК по відбуттю строку покарання;

10) 25.12.2012 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.309, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України, засуджений до 2 років позбавлення волі. Звільнений 08.05.2014 року з Оріхівської ВК по відбуттю строку покарання,

11) 12 жовтня 2015 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.185 КК України, засуджений до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

Судовим слідством, суд -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2016 року, приблизно о 09 годині 10 хвилин, ОСОБА_2 прибув до супермаркету ліжок та матраців «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований за адресою АДРЕСА_2, де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Далі, обравши вказаний торговий заклад об'єктом вчинення кримінального правопорушення (злочину), ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що в торгівельному залі поблизу нього персоналу супермаркету ліжок та матраців «ІНФОРМАЦІЯ_2» не має, що за ним ніхто не спостерігає та його дії залишаться ніким непоміченими, діючи таємно, повторно, із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав з дивану, який розташований в торговому залі декоративну подушку коричневого кольору, вартістю 520 гривень 00 копійок.

Після цього, ОСОБА_2 зник з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши при цьому матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 520 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факти його скоєння за обставин, викладених вище, розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати та пояснив, що 16 жовтня 2016 року, приблизно о 09 годині 00 хв. він знаходився в супермаркеті ліжок та матраців «ІНФОРМАЦІЯ_2». В торгівельному залі він викрав з дивану, який розташований в торговому залі декоративну подушку коричневого кольору, яку в подальшому подарував своєму товаришу.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого.

При встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, визнання своєї провини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_2 є рецидив злочинів.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», також враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, офіційно не працює, не перебуває на обліку в психіатричній лікарні та в наркологічному диспансері, скоїв злочин перебуваючи на випробувальному строку, призначеного вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2015 року, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст.71 КК України, оскільки дане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів.

Підстав для призначення покарання із застосуванням положень ст.ст.69,75 КК України судом не встановлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Керуючись ст. ст. 100, 368, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2015 року та визначити остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання - з 25 жовтня 2016 року з 10.40 год.

У відповідності до ч. 5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 25.10.2016 року по 12.12.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносноОСОБА_2 залишити у вигляді тримання під вартою.

Речові докази:

-CD-R диск з відеокамер відеоспостереження, які установлені у приміщенні супермаркету ліжок та матраців на якій зафіксовано обставини вчиненого кримінального правопорушення, долучений до матеріалів справи, після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-декоративну подушку коричневого кольору, передану на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили - залишити останньому за належністю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Комунарского районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова