Справа № 2-495/09                                              

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19 березня 2009 року                              Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.

при секретарі - Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської філії ЗАТ АСК "ІНГО Україна" про захист прав споживачів та стягнення сум страхових виплат,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що 08 листопада 2005 року між ним та ЗАТ АСК "ІНГО Україна" в особі Дніпропетровської філії ЗАТ АСК "ІНГО-Україна" було укладено договір страхування наземного транспорту, а саме автомобілю Хонда S200. Договір був укладений шляхом видачі позивачу полісу страхування наземного транспорту. Одночасно з цим йому була видана Програма страхування наземного транспорту, виконана у формі прошитої книжки. Йому було повідомлено, що це є правила страхування, в результаті отримання яких він має поставити підпис у полісі про ознайомлення з правилами страхування наземного транспорту "Автокаско". Вказана програма страхування належала ЗАТ АСК "Остра-Київ", який має таку саму торгову марку, юридичну адресу як і відповідач. Головою правління обох компаній є одна і та сама особа - ОСОБА_2. Тож, ЗАТ АСК "ІНГО Україна" скоріш за все просто змінило назву та досі використовує програму страхування ЗАТ АСК "Остра Київ". Вказана програма викладена на 16 аркушах дрібним шрифтом, містить багато умов, які взагалі не стосуються страхування наземного транспорту.

Він уважно ознайомився з умовами, що стосуються проведення страхових виплат, підстав відмови у здійснення страхових виплат, випадками, які не визнаються страховими згідно з наданою йому програмою.

20 червня 2006 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої застрахований автомобіль Хонда був пошкоджений до стану, в результаті якого автомобіль не піддавався ремонту та повному чи частковому відновленню. Під час ДТП, що стався, автомобілем керував його брат, ОСОБА_3, який має права водія та довіреність на управління автомобілем.

Після виникнення страхового випадку він негайно звернувся до страхової компанії з заявою про здійснення страхової виплати, надав довідку ДАІ відповідно до вимог програми страхування, яка йому була надана. Однак у здійсненні страхової виплати йому було безпідставно відмовлено. Зокрема, у відповіді ЗАТ АСК "ІНГО - Україна" зазначено, що "згідно довідки ДАІ на момент ДТП за кермом автомобілю знаходився ОСОБА_3, який не був прописаним у полісі страхування і дія полісу на який не розповсюджувалася. Згідно п.9.11. Правил страхування наземного транспорту КАСКО АСК "ІНГО Україна" - дія договору страхування з фізичною особою поширюється тільки на страхувальника та його дружину/чоловіка або особу допущену згідно законодавства до керування ТЗ (не більше одної). При укладанні договору, або в період його дії, до настання страхового випадку згідно заяви страхувальника в договір можуть бути включені додаткові водії, за що сплачується додаткова страхова премія.

Вважає, що йому незаконно відмовили у здійсненні страхової виплати з наступних підстав:

В наданій йому програмі страхування наведено виключний перелік випадків, які не визнаються страховими. Підпунктом 5.1. пункту 5 вказаної програми не передбачено серед випадків, що не визнаються страховими, керування транспортним засобом особою, не вказаною в страховому полісі. Так само, статтею 26 закону України "Про страхування" не вказаний наведений факт серед підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

Норма, на яку посилається відповідач у своїй письмовій відповіді, вказана у п. 17.3. програми страхування, розділ, в якому ця умова міститися має назву "Порядок укладання, зміни та припинення дії договору" та не має відношення до визнання того чи іншого випадку страховим або відмови у цьому. Страхові випадки перелічені в самому страховому полісі.

Окрім цього, "поширення дії договору на страхувальника та його дружину/або чоловіка, або іншу особу" повинно бути розтлумачено таким чином, що лише страхувальник та особа, внесена до страхового полісу може реалізовувати права та виконувати обов'язки, передбачені договором страхування, тобто виконувати виплату страхової премії (тарифу), подавати заяви про настання страхового випадку тощо. Тобто договором страхування регулюються відносини між страховиком та страхувальником і особою, яка внесена до полісу. Об'єктом страхування за вказаним договором є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпоряджанням транспортним засобом. Таким чином, вказаний пункт, на який відповідач посилається як на підставу відмови у вчиненні страхового відшкодування, взагалі не відноситься до визнання випадку страховим та відмови у виплаті страхового відшкодування.

Пункт 9.11. Правил, на які посилається відповідач у своєму листі як на підставу відмови у здійсненні страхових виплат, взагалі відсутній в наведеній редакції у наявних у нього "Правилах страхування". Таким чином, порушене його право на своєчасну, доступну і повну інформацію, передбачену ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів"

Окрім цього, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", до відносин, які регулюються нормами закону України "Про захист прав споживачів" належать ті, що виникають із договорів ... страхування...".

Згідно до частини 8 ст.18 закону України "Про захист прав споживачів", "нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача". Таким чином, вказане положення в будь-якому разі не може трактуватися як підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування, так як не містить прямого посилання на це.

Слід зазначити, що ним виконані усі обов'язки за договором страхування, зокрема він вчасно та в повному обсязі виконував виплату страхового тарифу за договором, своєчасну подав заяву про виникнення страхового випадку, надав можливість страховику оглянути місце події та його транспортний засіб, надав усі необхідні документи, що слідує з відповіді ЗАТ АСК "ІНГО Україна".

Сума страхового платежу з урахуванням амортизації автомобілю за перший рік користування (20 %, відповідно до п. 7 Програми страхування), складає 202000,00 - 202 000,00 грн. х 20 % = 161600, 00 грн.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з ЗАТ АСК "ІНГО Україна" на його користь 161600 грн. страхової виплати за договором страхування (поліс страхування наземного транспорту № НТ 13650 від 08.11.2005 року) та судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та уточнив їх, просив суд стягнути з відповідача на користь його довірителя у відшкодування матеріальної шкоди 161012,2 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила суд задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши у судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені наступні факти:

08 листопада 2005 року між ЗАТ "АСК "ІНГО Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів №НТ13650 відносно автомобіля "Хонда С 200", д/н НОМЕР_1. Водієм, допущеним до керування застрахованим автомобілем, є ОСОБА_4. На виконання вимог ст.16 Закону України "Про страхування", відповідно до якої договори страхування укладаються на підставі правил страхування, договір страхування №НТ13650 від 08.11.2005 року укладено у відповідності із Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту (автокаско) ЗАТ "АСК "ІНГО Україна", що зареєстровані ДКРРФП України 04.07.2005р. за №0650641. З Правилами страхування Страхувальник ОСОБА_1 був ознайомлений та погодився, про що свідчить його підпис на полісі страхування. Жодних інших відміток, які б спростовували даний факт, поліс не містить.

21 червня 2006 року до АСК "ІНГО Україна" із повідомленням про автоаварію звернувся ОСОБА_1, із якого, зокрема, слідувало, що 20 червня 2006 року за участю застрахованого автомобіля мала місце ДТП, в результаті якого пошкоджено застрахований автомобіль.

Із поданої довідки ВДАІ УМВ України в Дніпропетровській області №4181 від 30.06.2006р. вбачається, що на момент ДТП застрахованим автомобілем керував ОСОБА_5

Відповідно до п.9.11. Правил "дія договору страхування з фізичною особою поширюється тільки на страхувальника та його дружину/чоловіка або, замість одного із них, на особу, допущену згідно з законодавствомдо керування ТЗ (не більше однієї), що вказується в страховому полісі або договорі страхування. При укладанні договору або в період його дії, до настання страхового випадку, на підставі заяви страхувальника в договір страхування можуть бути включені додаткові Водії, про що укладається додаткова угода та сплачується додаткова страхова премія". Жодних заяв від страхувальника ОСОБА_1 не надходило про допуск до керування застрахованим транспортним засобом додаткових водіїв, відповідні додаткові угоди не укладались та не сплачувалась додаткова страхова премія Страхувальником.

Допуск до керування застрахованим транспортним засобом додаткової кількості осіб (зміна умовексплуатації ТЗ) страховик відповідно до п. 11.2.5 Правил розцінив як суттєві зміни, що сталися з об'єктом страхування, про які зобов'язуаний страхувальник повідомляти страховику в триденний строк з моменту виникнення таких змін. Знову ж таки, жодних повідомлень про допуск ОСОБА_5 до керування застрахованим транспортним засобом, від Страхувальника не надходило, ні у триденний, ні у будь-який інший термін.

З огляду на зазначене, листом №1540 від 26.07.2006 року страховик відмовив страхувальнику ОСОБА_1 у здійсненні страхової виплати з наступних підстав:

- відповідно до п.9.11. Правил "дія договору страхування з фізичною особою поширюється тільки на страхувальника та його дружину/чоловіка або, замість одного із них, на особу, допущену згідно з законодавством до керування ТЗ (не більше однієї), що вказується в страховому полісі або договорі страхування. При укладанні договору або в період його дії, до настання страхового випадку, на підставі заяви страхувальника в договір страхування можуть бути включені додаткові Водії, про що укладається додаткова угода та сплачується додаткова страхова премія". Оскільки на момент ДТП застрахованим автомобілем керував ОСОБА_5, дія договору страхування на якого не розповсюджується, відповідно у Страховика немає підстав визнавати ДТП, що мала місце 20.06.2006 року, страховим випадком, що відповідає п.5.1.19 Правил, відповідно до якого "страховими випадками не визнаються події, що відбулися внаслідок керування застрахованим ТЗ особою, якій страхувальник/Водій передав право користування забезпеченим ТЗ, але у порядку, встановленому цими правилами, не повідомив Страховика про такі зміни".

- відповідно до п.17.3 Програми старахування наземного транспорту, які отримав при укладенні договору позивач та підписався про ознайомлення - дія договору страхування з фізичною особою поширюється тільки на страхувальника та його дружину/чоловіка або особу допущену згідно законодавства до керування ТЗ (не більше одної). При укладанні договору, або в період його дії, до настання страхового випадку згідно заяви страхувальника в договір можуть бути включені додаткові водії, за що сплачується додаткова страхова премія.

- відповідно до п. 15.2.3. Правил "підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є неповідомлення страховика про суттєві зміни, що сталися з об'єктом страхування, про зміну власника ТЗ та збільшення кількості допущених до управління Водіїв".

- відповідно до ст.989 ЦК України "страхувальник зобов'язаний при укладанні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику".

- відповідно до ст.991 ЦК України "договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату".

Оскільки така підстава для відмови у страховій виплаті як не повідомлення страхувальником про збільшення кількості осіб, допущених до керування застрахованим автомобілем, не суперечить закону, вона є правомірною.

Тому на підставі ст.991 ЦК України, ст.26 Закону України «Про страхування» страховик правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Таким чином, суд вважає можливим у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської філії ЗАТ АСК "ІНГО Україна" про захист прав споживачів та стягнення сум страхових виплат відмовити, з викладених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 27, 31, 57, 60, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської філії ЗАТ АСК "ІНГО Україна" про захист прав споживачів та стягнення сум страхових виплат - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: