Справа 2-633\09

Р І Ш Е Н Н Я

                                       ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 березня 2009 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: судді Тарасенко Л.М., за участю секретаря Лучко Ю.А. та адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до  ОСОБА_2 про визнання права власності за ОСОБА_3 на 1\6 частину будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування  за законом  після смерті ОСОБА_5, посилаючись на те, що після смерті останнього його бабка ОСОБА_3 прийняла спадщину, оскільки проживала у будинку на момент його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також просить визнати за ним право власності  на житловий будинок  АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом  після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено наступне.

На підставі свідоцтва  № 65\11 від 25 січня 1935 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 належало по 1\6 частині житлового будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 також у цьому будинку належало 4\6 частини  на підставі  рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 червня 2006 року.

08 серпня 2006 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений  приватним нотаріусом  Харківського міського нотаріального округу Анохіною В.М., яким  розпорядилася,  що  на випадок її  смерті,  усе її майно заповідає   ОСОБА_1

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, видане свідоцтво про смерть НОМЕР_1 міським відділом реєстрації актів цивільного стану  №4 Харківського обласного управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої, про що свідчить повідомлення  Четвертої  Харківської державної нотаріальної контори від 20 лютого 2009 року.

Відповідачка ОСОБА_2 - дочка померлої ОСОБА_3 відмовилась  від обов»язкової долі  в праві власності після матері на користь свого сина ОСОБА_1

З пояснень позивача у судовому засіданні вбачається, що він не може оформити свої права, оскільки не зберігся правовий документ - свідоцтво № 65\11 від 25 січня 1935 року видане нотаріальним відділом Харківського обласного суду згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 належать по 1\6 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

З листа Державного архіву Харківської області від 11 квітня 2008 року вбачається, що документи нотаріальних контор м.Харкова за 1935 рік на збереження до архіву не надходили, місцезнаходження їх архіву невідомо.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 червня 2006 року  по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до виконкому Фрунзенської районної в м. Харкові ради  про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за ОСОБА_3 визнане право власності на 4\6 частини домоволодіння, розташованого по вул..Більшовитській в м. Харкові.

Згідно повідомлення КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 02 жовтня 2008 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване:  за ОСОБА_3- 4\6 частини на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 червня 2006 року, 1\6 частина - на підставі свідоцтва № 65\11, виданого нотаріальним відділом Харківського обласного суду 25 січня 1935 року; за ОСОБА_5 1\6 частина на підставі свідоцтва № 65\11, виданого нотаріальним відділом Харківського обласного суду 25 січня 1935 року.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, звернувся до нотаріальної контори з письмовою заявою.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були рідними сестрою та братом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5. Разом з сестрою він проживав у будинку АДРЕСА_1.

З пояснень сторін, свідка ОСОБА_6 вбачається, що на момент смерті і після смерті ОСОБА_5 в будинку проживала ОСОБА_3. Вона забрала речі свого брата, доглядала за будинком, робила ремонт, оскільки її брат проживав у будинку  разом з нею.

Відповідно до ч1 ст.549 ЦК України \1963р\ визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Таким чином встановлено, що з листопада 1991 року ОСОБА_3 володіла повністю житловим будинком.

Ці обставини підтвердили у судовому засіданні сторони, свідок, а також  згідно довідки адресно-довідкового бюро Управління МВС України в Харківській області.

Згідно з ч 1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно  заволоділа чужим майном і на протязі десяти років володіла цим майном, набуває право власності  на це майно.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст.549 ЦК України \1963р\,344, 1222, 1233, 1268 ЦК України

вирішив:

Визнати за ОСОБА_3  право власності на 1\6 частину будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч 4 ст.295 ЦПК України.

                                 Суддя -