КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4871/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Василенка Я.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 червня 2016 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 04 квітня 2012 року №0000061730 і №0000071730.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування норм матеріального права та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що акт перевірки позивача складено в приміщення ДПІ у зв'язку з невстановленням місцезнаходження платника податків, про що складено відповідний акт, а тому податковим органом дотримано порядок призначення перевірки та повідомлення платників податків про проведення планової перевірки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 13 лютого 2012 року по 02 березня 2012 року на підставі ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, відповідно до наказу про проведення виїзної планової документальної перевірки №170 від 03 лютого 2012 року, наказу про продовження терміну проведення виїзної планової документальної перевірки від 24 лютого 2012 року №310, направлень на перевірку від 13 лютого 2012 року №305, №306, №307, №308, №309, виданих ДПІ у Подільському районі м.Києва, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, відповідно до затвердженого плану перевірок, якою встановлено порушення позивачем ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.176.1 ст.176 ПК України, що призвело до заниження суми чистого доходу на суму 6658590,50 грн., за результатами чого донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 1084791,44 грн., та порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 1478703,00 грн.

За наслідком проведеної в приміщенні ДПІ у Подільському районі м.Києва перевірки складено акт від 12 березня 2012 року №2/17-205/НОМЕР_1, в якому, зокрема, зафіксовано, що в ході проведеної документальної перевірки фізична особа-підприємець ОСОБА_2 первинні та інші документи на підтвердження правомірності формування нею сум витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість не пред'явила, у зв'язку з чим вказані показники були обраховані за наявними у податкової інспекції даними.

На підставі акту перевірки позивача ДПІ у Подільському районі м.Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 04 квітня 2012 року №0000061730, яким збільшено суму грошового зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1355989,30 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1084791,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 271197,86 грн., та №0000071730, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 1690177,75 грн., в тому числі за основним платежем - 1478703,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 211474,75 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 04 квітня 2012 року №0000061730 та №0000071730, винесених на підставі акта перевірки від 12 березня 2012 року №2/17-205/НОМЕР_1, як таких, що є протиправними, з огляду на вчинення контролюючим органом протиправних дій щодо проведення перевірки позивача.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Способи здійснення податкового контролю визначені ст.62 ПК України, відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 якої податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок встановлюється ст.77 ПК України, у відповідності до п.77.1 якої документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п.77.4 ст.77 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проводилась згідно затвердженого плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб ДПІ у Подільському районі м.Києва на 1-ий квартал 2012 року та відповідно до наказів про проведення виїзної планової документальної перевірки №170 від 03 лютого 2012 року, про продовження терміну проведення виїзної планової документальної перевірки від 24 лютого 2012 року №310, направлень на перевірку від 13 лютого 2012 року №305, №306, №307, №308, №309, виданих ДПІ у Подільському районі м.Києва.

Копія наказу про проведення виїзної планової документальної перевірки №170 від 03 лютого 2012 року з письмовим повідомленням від 03 лютого 2012 року №1972/ф/17-426 про призначення перевірки були направлені на юридичну адресу позивача (АДРЕСА_1) 06 лютого 2012 року та отримані позивачем особисто 23 лютого 2012 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Копія наказу від 24 лютого 2012 року №310 про продовження терміну проведення виїзної планової документальної перевірки направлена позивачу 24 лютого 2012 року та отримана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 21 березня 2012 року, що також підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що перевірку позивача розпочато контролюючим органом 13 лютого 2012 року, в той час, як копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки направлено на адресу позивача лише 06 лютого 2012 року та отримано позивачем особисто 23 лютого 2012 року, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку податковим органом не дотримано встановлений п.77.4 ст.77 ПК України строк, у зв'язку з чим право на проведення документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 13 лютого 2012 року було відсутнє.

Пунктом 85.2 ст.85 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.77.6 ст.77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Статтею 81 ПК України визначено умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, відповідно до п.81.1 якої посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.2 ст.81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Таким чином, відмова платника податків (позивача) від підпису у направленні на перевірку та складення посадовими особами акта, який засвідчує факт такої відмови, не є тотожним акту, який має складатись посадовими особами у разі відмови платника податку у допуску посадових (службових) осіб державної податкової служби до проведення перевірки.

Згідно п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

З матеріалів справи вбачається, що 13 лютого 2012 року посадовими особами податкового органу складено акт №1/17-407 щодо невстановлення місцезнаходження платника податків за адресою: АДРЕСА_1 (що відповідає адресі місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та відмови позивача від підпису наказу про проведення планової виїзної перевірки №170 від 03 лютого 2012 року та направлень на перевірку від 13 лютого 2012 року №305, №306, №308, №309.

Разом з тим, з даного акту не вбачається, яким чином при невстановленні місцезнаходження позивача одночасно зафіксовано волевиявлення фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 у формі відмови від підпису пред'явлених для ознайомлення наказу та направлень.

При цьому, акт відмови платника податків (позивача) від допуску посадових осіб ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС до проведення перевірки в порядку, визначеному п.81.2 ст.81 ПК України, не складався.

В подальшому контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача в приміщенні ДПІ у Подільському районі м.Києва, де складено акт від 12 березня 2012 року №2/17-205/НОМЕР_1.

Разом з тим, в силу приписів пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України виїзна перевірка проводиться виключно за місцезнаходженням платника чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Норми податкового законодавства не пов'язують право контролюючого органу на проведення виїзної перевірки не за місцезнаходженням платника податку навіть за умови встановлення відсутності такого платника податку чи його посадових осіб за місцезнаходженням та оформлення відповідного акту.

Наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1003 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, відповідно до п.11 розділу І якого у разі відмови платника податків або його законних представників у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки або неможливості проведення перевірки чи від допуску до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Згідно п.1.8 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14 квітня 2011 року №213 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт (довільної форми) щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників). При цьому підрозділом органу ДПС, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта передається підрозділу податкової міліції органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

Згідно п.1.10 наведених Методичних рекомендацій у разі неможливості розпочати документальну перевірку у зв'язку з ненаданням документів для перевірки працівником підрозділу, який очолює або бере участь у перевірці, складається акт у довільній формі. В акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку з дати, зазначеної у направленні та наказі, та вчиняється відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення.

Проте, акт щодо недопуску працівників контролюючого органу до проведення перевірки чи щодо неможливості проведення перевірки не складався, запит на встановлення місцезнаходження платника податків до підрозділу податкової міліції не передавався. Натомість, відповідно до наявних у справі копій рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається факт отримання позивачем поштової кореспонденції за адресою свого місцезнаходження.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що податковим органом не дотримано встановлений п.77.4 ст.77 ПК України строк вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено виконання контролюючим органом вимог п.81.1 ст.81 ПК України щодо пред'явлення платнику податків необхідних документів (копії наказу про проведення перевірки, направлень на проведення перевірки, службових посвідчень посадових осіб контролюючого органу), тобто безпосередньо перед початком проведення перевірки, та про відсутність у ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС повноваження на проведення виїзної планової перевірки позивача за місцезнаходженням контролюючого органу.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 04 квітня 2012 року №0000061730 та №0000071730, винесених на підставі акта перевірки від 12 березня 2012 року №2/17-205/НОМЕР_1, як таких, що є протиправними, з огляду на вчинення контролюючим органом протиправних дій щодо проведення перевірки позивача.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 12 грудня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Я.М.Василенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Василенко Я.М.

Лічевецький І.О.