ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.02.07р. | Справа № А36/72-07 |
За позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Державне підприємство "Придніпровське житлово-комунальне об"єднання", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення 2723грн. 78коп. .
Суддя М.П. Кожан
Секретар судового засідання О.В.Гриценко
Представники сторін:
від позивача: Павленко М.А., довіреність від 20.02.2007р., Шевченко Д.В., довіреність від 20.02.2007р.
від відповідача: Волік Г.О., довіреність №06-04/18 від 25.01.2007р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2723грн.78коп. для повернення в доход бюджету.
Відповідач у запереченні на позовну заяву пояснив, що проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 05.02.2007р. розгляд справи відкладався, 20.02.2007р. оголошувалась перерва.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство „Придніпровське житлово-комунальне об”єднання” отримує субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Кошти за призначенням субсидії управління перерахувало на рахунки відповідача.
Згідно з акту-звірки на 01.06.2006р. утворилась заборгованість у сумі 2723грн.78коп. за опалення за період 2002-2003р.р..
Відповідно до ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство від 31.01.2003р. №Б15/11/03, яка знаходиться у матеріалах справи, позивач мав можливість на підставі Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявляти свої вимоги про повернення суми позову, яка на момент порушення справи являлась боргом, але такі вимоги заявлені не були.
Відповідно до ст.257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що вказаний позивачем борг справді складає 2723грн.78коп, але позивач, без поважних причин, пропустив строк звернення до суду із позовом.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приймаючи до уваги все вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, тому, що позовна заява була подана за межами строку позовної давності, оскільки позивач дізнався про порушене право у 2003 році, а звернувся до суду із позовною заявою тільки у 2007 році.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Керуючись ст.. 257 Цивільного кодексу України, ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.П. Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 20.04.2007р.