ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 р.                                                                                 № 2а-4695/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Костів М.В.

при секретарі судового засідання Ткач Б.В.

з участю представників:

від позивача : ОСОБА_1;

від відповідача : ОСОБА_2;

від прокуратури: ОСОБА_3В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону, поданого в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Квартирно –експлуатаційного відділу м. Львова про зобов’язання вчинити дії,

встановив:

Заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області з позовом до Квартирно –експлуатаційного відділу м. Львова про зобов’язання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на котельню, що знаходиться на території військового містечка №5 військової частини А1463.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 14.06.2011 року. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України. мотивів, зазначених в ухвалах суду.

Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представники позивача та прокуратури позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що за результатами проведеної позивачем перевірки відповідача з питань дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства, складено Акт від 12 квітня 2011 року. В ході перевірки встановлено, що на окремих котельнях, які знаходяться на балансі відповідача, відсутні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема на котельню, що знаходиться на території військового містечка №5 військової частини А1463 у с. Батятичі Кам’янко –Бузького р-ну Львівської обл. Вказані дії відповідача порушують норми ст.ст. 7, 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. Вказав, що для отримання висновків державної санітарно –епідеміологічної експертизи документації КЕВ м. Львова звертався до головного державного санітарного лікаря регіону та головного державного санітарного лікаря Львівської області, однак останні відмовили у надання висновків експертизи. В подальшому, нач. Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління звертався до Головного державного санітарного лікаря України про надання роз’яснення щодо порядку проведення і отримання висновків державної санітарно –епідеміологічної експертизи документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин. На даний час вказане роз’яснення не надавалося. Просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.

12.04.2011 року працівниками Державної екологічної інспекції у Львівській області проведена перевірка Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт від 12 квітня 2011 року.

Згідно з висновками вказаного вище Акту перевірки встановлено, що на окремих котельнях, які знаходяться на балансі відповідача, відсутні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема на котельнях, що розміщені на території: в.м. 4 в.ч. А-4623 у м. Кам’янка-Бузька; в.м. 6 в.ч. А-4324 у с.м.т. Липники; в.м. 7 в.ч. А-1423 у м. Кам’янка-Бузька с. Батятичі; в.м. 14 в.ч. А-4623 у м. ам’янка-Бузька с. Новий Став; в.м. 396 в.ч. А-2166 у с. Зимна Вода; в.м. 188 в.ч. А-1587 у с. Дубляни; в.м. 334 Сихів в.ч. А-3549; в.м. 5 в.ч. А-2166 у с. Давидів; в.м. 5 в.ч. А-1463 у м. Кам’янка-Бузька с. Батятичі. У зв’язку з чим відповідачем порушено ст.ст. 7, 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”.

Як вбачається з довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 28 лютого 2011 року, військове містечко №5 військової частини А1463 перебуває на обліку в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Львова.

Абзацами 1, 5, 6, 7 ст.11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” встановлено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин. Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунтків 1, 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №302 від 13 березня 2002 року, цей Порядок встановлює єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші. Дозвіл видається безоплатно територіальними органами Мінприроди за погодженням з установами державної санітарно-епідеміологічної служби на термін не менш як п'ять років.

Відповідачем подані листи –звернення до Головного державного санітарного лікаря України від 01.03.2011 року та від 21.06.2011 року про надання роз’яснення щодо порядку проведення і отримання висновків державної санітарно –епідеміологічної експертизи документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення для підтвердження вчинення дій, спрямованих на виконання вимог законодавства та отримання дозволів. Однак в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаних вище листів відповідним адресатам. До того ж вчинені відповідачем дії не звільняють його від обов’язку додержуватись вимог законодавства та експлуатувати стаціонарні джерела забруднення лише за наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

          Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Квартирно –експлуатаційний відділ м. Львова отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на котельню, що знаходиться на території військового містечка №5 військової частини А1463 (Львівська обл., Кам’янко –Бузький р-н, с. Батятичі).

          Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                               Костів М.В.

З оригіналом згідно

Суддя                                                               Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 28.07.2011 року.