Справа № 2-866/ 2009 р

  Р І Ш Е Н Н Я
    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 року.  Карлівський районний суд Полтавської області в складі :     головуючого-судді                                          Жмурка П.Я.                     при секретарі                                                   Шаршонь Т.М.    

           з участю позивача                           ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Карлівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  до Карлівської  міськради про визнання права власності на самочинно переобладнану квартиру, -                                      

У С Т А Н О В И В :

Позивач  просить суд винести рішення, яким визнати за   ОСОБА_1 та ОСОБА_2, право власності на самочинно переплановану квартиру, а саме: 5-кімната площею 8,0 м2 – зменшена площа на 0,5 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У  позовній заяві  позивач посилається  на те, що   ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є власниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 в житловому будинку літер «А-V» від 27.10.2008 року,  який виготовлено КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор». В травні місяці 2008 року ними було проведено перепланування їхньої квартири,  а саме: було облаштовано перестінок з керамічної цегли 120 мм внаслідок чого площа 5-ї кімнати була зменшена на 0,5м2, як це зазначено в технічному паспорті. На закупку будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт по облаштуванню перестінку з керамічної цегли ними було витрачено грошових коштів на суму 4034 гривні 15 копійок. Самочинне перепланування вищезазначеної кімнати проводилося з дотриманням державних будівельних норм та стандартів  тому ми вважаємо, що при цьому не були порушені права інших осіб, а також дане перепланування не суперечить суспільним інтересам. Крім того, мається також технічний висновок відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області за № 133 від 16.09.2009 року в якому вказано, що здійснене перепланування квартири (облаштування перестінку з керамічної цегли 120 мм) не веде до суттєвого збільшення навантаження на прилеглі конструкції та елементи будови і не впливає на несучу здатність будинку в цілому. Відсутні деформації, пошкодження та інші чинники які б впливали на безпечну експлуатацію квартири чи створювали незручності іншим мешканцям будинку. У зв’язку з цим нам необхідно визнати право власності на самочинно переплановану квартиру, але Цивільний Кодекс України взагалі не передбачає поняття самочинне перепланування. В той же час відповідно до ст. 376 ЦК України, самочинним будівництвом вважається житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, закон називає фактично декілька відносно самостійних порушень, які можуть виступати окремими, самостійними підставами для визнання будівництва конкретного об’єкта самочинним. У Конвенції про безпеку та гігієну праці у будівництві № 167 від 20 червня 1988 року зазначається, що термін «будівництво» охоплює 1) будівельні роботи, серед яких названі земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт (куди входять чистка й пофарбування) та знесення усіх видів будинків чи будівель; 2) цивільне будівництво, включаючи земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення; 3) монтаж та демонтаж будов і конструкцій з елементів заводського виробництва, а також виробництво збірних елементів на будівельному майданчику. На відміну від викладеного, у Законі України № 1699-ІІІ від 20 квітня 2000 р. «Про планування і забудову територій» під будівництвом розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, впорядкування об’єктів містобудування, розширення та технічне переоснащення підприємств. Нарешті, як випливає зі ст. 875 ЦК України, норми про будівельний підряд поширюються на нове будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію (технічне переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта. Аналізуючи ст. 376 ЦК України, яка регулює підстави та правові наслідки самочинного будівництва, можна стверджувати, що термін «будівництво» використовується в ній тільки в розумінні нового будівництва. Мається на увазі тільки об’єкт самочинного будівництва (житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно), який створений (збудований) або створюється (будується). На їхню думку таке звуження змістовного наповнення цього поняття є недоцільним та необґрунтованим. Фактично поза межами правової регламентації залишаються не врегульованими цивільним законодавством правові наслідки таких аспектів у містобудівній сфері, як самочинні реконструкція, перепланування, капітальний ремонт вже існуючих об’єктів нерухомості. Таким чином відсутня процедура подальшого узаконення самочинного перепланування. При цьому ситуацію ускладнює й те, що при переоформленні права власності на квартиру чи виготовлення на неї технічного паспорта, спеціалістами бюро технічної інвентаризації в тому ж таки технічному паспорті при виявленні самочинного будівництва чи переобладнання проставляють штамп: „Самочинне будівництво” і „Самочинне перепланування”. Тобто фахівці бюро технічної інвентаризації також не розрізняють поняття самочинне будівництво чи перепланування. Відносно наведеного вище питання вже склалася певна практика. Так, у разі самочинного перепланування громадяни саме в порядку, передбаченому статтею 376 ЦК України, звертаються до суду. Тобто діє аналогія закону. Згідно статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини. Відповідно до ст. 376  ЦК України право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

      В судовому  засіданні позивач  просить суд  задовольнити    позовну  заяву  і визнати право  власності  на самочинне будівництво.                                       Представник відповідача в судове засідання не з»явився але надійшло повідомлення про те, що не заперечує проти задоволення позовних вимог і просить справу розглядати у його відсутності.

Суд, заслухавши  пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.                        

Оскільки, визнання права власності на   самочинно переплановану квартиру , необхідне позивачу для оформлення квартири, а у відповідності зі ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, може бути визнане лише судом, то суд, вважає можливим встановити право власності на  самочинно переплановану квартиру .    

Керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст. 60, 209, 212, 215, 221-223 ЦПК України, суд ,-

                     В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2  задовольнити повністю.                

Визнати за   ОСОБА_1 та ОСОБА_2, право власності на самочинно переплановану квартиру, а саме: 5-кімната площею 8,0 м2 – зменшена площа на 0,5 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя