ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2009 року Справа № 25/75-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання Пруднікова Г.В.
представники сторін:
від позивача: Назаркевич О.В. представник, довіреність №б/н від 17.06.09;
представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2009р. у справі №25/75-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Бетта”, м. Київ,
до приватного підприємства “Реарді”, м. Дніпропетровськ,
про стягнення 24717 грн. 36 коп.
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Бетта” (далі –ТОВ “Бетта”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Реарді” про стягнення на підставі договору №1490 від 01.12.2007р. 22 717, 73 грн. основного боргу, 1 207, 63 грн. пені, 530, 42 грн. інфляційних втрат та 261, 58грн. 3 % річних.
04 червня 2009р. позивач подав до господарського суду заяви про зменшення та уточнення позовних вимог, в яких просив стягнути з відповідача за договорами №1492 від 01.12.2007р., №0255 від 24.10.2007р., №109-52/П08 від 01.02.2008р. 21 751, 09грн. основного боргу, 1 207, 63 грн. пені, 530, 42 грн. інфляційних втрат та 261, 58 грн. 3% річних (а.с.93, 97-99).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2009р. по справі №25/75-09 (суддя Чередко А.Є.) позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позовних вимогах.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено не один договір поставки, а три, два з яких не є предметом розгляду по справі; заяви про зменшення та уточнення позовних вимог позивач відповідачу не надіслав, що позбавило відповідача можливості надати письмові заперечення на вказані заяви; зменшивши суму загального боргу, позивач та суд суму штрафних санкцій пропорційно не зменшили.
В запереченні на апеляційну скаргу ТОВ “Бетта” просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.09р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник скаржника в судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 15.09.2009р. не з’явився, про час та місце проведення судового засідання ПП “Реарді” було повідомлено належним чином (а.с. 129).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ “Бетта” (постачальник) та ПП “Реарді” (покупець) 01.12.2007р. було укладено договір поставки №1490, відповідно до якого позивач зобов’язався передати товар у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити його на умовах визначених договором.
Відповідно до п.2.6. договору, при передачі товару постачальник зобов’язаний передати покупцю накладну на товар, підписану уповноваженими представниками та скріплену печаткою постачальника.
Позивач, на виконання умов договору поставки №1490 від 01.12.2007р. поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 5 874, 39грн., про що свідчать видаткові накладні №№: Р-00008085 від 03.07.08р. на суму 259, 20грн., Р-00008084 від 03.07.08р. на суму 181, 87грн., Р-00008083 від 03.07.08р. на суму 259, 20грн., Р-00008082 від 03.07.08р. на суму 259, 20грн., Р-00008081 від 03.07.08р. на суму 259, 20грн., Р-00008719 від 17.07.08р. на суму 259, 20грн., Р-00008721 від 17.07.08р. на суму 536, 90грн., Р-00009392 від 31.07.08р. на суму 1365, 12грн., Р-00009388 від 31.07.08р. на суму 1595, 06грн., Р-00010044 від 13.08.08р. на суму 196, 34грн., Р-00010043 від 12.08.08р. на суму 703, 10грн.
Відповідно п.3.1 договору, оплата товару здійснюється з відстрочкою платежу строком на 45 календарних днів, з моменту отримання товару.
Згідно ч.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Заборгованість ПП “Реарді” перед ТОВ “Бетта” по договору №1490 від 01.12.2007р. складає 5 874, 39грн. Відповідач доказів оплати товару не надав.
Стосовно підписаного між сторонами акта звірки взаємних розрахунків станом на час розгляду справи за договором №1490 від 01.12.2007р. на суму 7 407,76грн., слід зазначити, що факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано та не зазначено первинних бухгалтерських документів, на підставі яких у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором №1490 від 01.12.2007р. на суму 7 407,76грн. До того ж наданий акт звірки стосується договору №1492 від 01.12.2007р. (а.с.95), а не договору №1490 від 01.12.2007р.
Згідно з п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно п. 7.1. договору, відповідач за порушення строків оплати зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.
Відповідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявні матеріали справи, умови договору поставки, дату звернення з позовом до суду, заявлені позовні вимоги, наявність боргу, вимоги закону щодо строку позовної давності, положення Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме, в частині стягнення з відповідача 5 874, 39 грн. основного боргу за договором №1490 від 01.12.2007р., пені в загальній сумі 439, 69 грн., рахуючи окремо по кожній видатковій накладній на отриманий товар, 129, 24 грн. інфляційних втрат з серпня по жовтень 2008р. включно, 63, 73 грн. 3% річних за 132 дні з 18.08.2008р.
Щодо висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, викладених в заявах про зменшення та уточнення позовних вимог від 04.06.2009р., то погодитись з таким висновком не можна.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості по договору поставки №1490 від 01.12.2007р. В ході розгляду справи позивач надав до суду заяву про уточнення своїх вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість по інших договорам, а саме: №1492 від 01.12.2007р., №0255 від 24.10.2007р., №109-52/П08 від 01.02.2008р., посилаючись на поставку відповідачу товарів по видатковим накладним №№: Р-00007421 від 18.06.08р., Р-00007432 від 18.06.08р., Р-00007438 від 18.06.08, Р-00007439 від 18.06.08р., Р-00007443 від 18.06.08р., Р-00007713 від 26.06.08р., Р-00007712 від 26.06.08р., Р-00007711 від 26.06.08р., Р-00008746 від 18.07.08р., Р-00008747 від 18.07.08р., Р-00008748 від 18.07.08р., Р-00009396 від 31.07.08р., Р-00009768 від 06.08.08р., Р-00009769 від 07.08.08р., Р-00008749 від 18.08.08р., Р-00012243 від 26.09.08р., Р-00012244 від 26.09.08р., Р-00012246 від 26.09.08р., Р-00012247 від 26.09.08р., Р-00012248 від 26.09.08р., Р-00013295 від 17.10.08р., Р-00013296 від 17.10.08р., Р-00013297 від 17.10.08р., Р-00013298 від 17.10.08р., Р-00013639 від 27.10.08р., Р-00013951 від 03.11.08р., Р-00013952 від 03.11.08р., Р-00013952 від 03.11.08р. за договором поставки від 24.10.2007р. між ТОВ “Бетта” та Запорізькою філією ПП “Реарді” №0225 та за договором поставки від 01.02.2008р. між ТОВ “Бетта” та Криворізькою філією ПП “Реарді” №109-52/02П08.
Але, виходячи зі змісту ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зміна розміру позовних вимог не може розумітися як заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Така дія кваліфікується як зміна предмета позову.
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Фактично подана позивачем та прийнята судом до розгляду заява про уточнення позовних вимог щодо стягнення вартості товарів не тільки за договором №1490 від 01.12.2007р., укладеним між сторонами, а й за договором поставки від 24.10.2007р. між ТОВ “Бетта” та Запорізькою філією ПП “Реарді” №0225 та за договором поставки від 01.02.2008р. між ТОВ “Бетта” та Криворізькою філією ПП “Реарді” №109-52/02П08 є одночасно зміною позивачем предмета та підстав позову щодо попередньо заявлених позовних вимог.
Крім того, позивач має право заявити про зміну предмета чи підстав позову безпосередньо в засіданні суду. При цьому повинні бути дотримані права відповідача стосовно надання пояснень чи заперечень щодо зміненого предмета чи підстав позову. Зміна в рішенні господарського суду предмета, підстав позову за заявою позивача, зробленою безпосередньо в засіданні суду, допустима лише, якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета, підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. У зв'язку з висуненням позивачем додаткових, змінених чи нових вимог до відповідача останній вправі вимагати відкладення розгляду справи для подання відповідних доказів.
Заява про уточнення позовних вимог надійшла від позивача у судовому засіданні 04.06.09р. У цьому ж судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, що позбавило відповідача можливості надати суду додаткові докази, які мають значення для справи. У разі коли порядок подання заяви про зміну підстав або предмета позову, збільшення або зменшення позовних вимог не дотримано, господарський суд повинен розглядати по суті первісно заявлені вимоги.
В відзиві на позов ПП “Реарді” просить розстрочити виконання рішення господарського суду по справі №25/75-09 на шість календарних місяців рівними частинами.
Суд першої інстанції, розглянувши заяву відповідача і не знайшовши достатніх підстав для розстрочення рішення у справі, не зазначив в резолютивній частині рішення висновок щодо результатів розгляду заяви ПП “Реарді” про розстрочку виконання рішення господарського суду по справі №25/75-09.
Треба також зауважити, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що позивач звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Реарді”, тоді як угоду №1490 від 01.12.2007р. було укладено між ТОВ “Бетта” та приватним підприємством “Реарді”. Матеріали справи містять документи щодо правового статусу відповідача, відповідно до яких відповідач –приватне підприємство “Реарді”. Отже, господарський суд повинен був замінити первісного відповідача належним відповідачем. Не зробивши цього, суд першої інстанції, порушивши провадження у справі до ТОВ “Реарді”, без заміни відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України відповідача по справі, виніс рішення, що стосується прав і обов’язків ПП “Реарді”.
Керуючись ст. ст. 24, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2009р. у справі №25/75-09 скасувати, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
“Замінити первісного відповідача товариство з обмежено відповідальністю “Реарді” м.Дніпропетровськ належним відповідачем приватним підприємством “Реарді”, м. Дніпропетровськ.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бетта”, м.Київ 5 874, 39 грн. основного боргу, 439, 69 грн. пені, 63, 73 грн. 3% річних, 129, 24 грн. інфляційних втрат, 65, 07 грн. державного мита та 32, 33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду відмовити.”
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Бетта”, м.Київ на користь приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ 89, 73 грн. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд