ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2009 року                                                                            Справа №  16/55

          Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого судді: Крутовських В.І.–доповідач,

             суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Резніченко С.Ю.

За участю представників сторін:

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство”, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.06.2009р.  у справі № 16/55

за позовом дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології”, м. Кіровоград

до товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство”,                      м. Кіровоград

про стягнення 18 992 грн. 69 коп.

         Рішенням господарського суду Кіровоградської області  від 24.06.2009р.  (суддя Мохонько К.М.)  по справі № 16/55  позовні вимоги дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” товариства з обмеженою                відповідальністю “Високі енергетичні технології” (м. Кіровоград)                          (далі –ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі енергетичні технології”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство”, (м. Кіровоград) (далі –ТОВ “Водне господарство”) про стягнення 18 992 грн. 69 коп. задоволено повністю.

          Присуджено до стягнення з ТОВ “Водне господарство” на користь              ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі енергетичні технології” –                 14233 грн. 71 коп. боргу, 4525 грн. 00 коп. інфляційних втрат,  233 грн. 98 коп. 3% річних, 189 грн. 92 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскаржуючи рішення господарського суду Кіровоградської області                         від 24.06.2009р. по справі № 16/55, товариство з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” просить його скасувати в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 4525 грн. 00 коп. та 3% річних в розмірі  233 грн. 98 коп. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу  в цій частині позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

24.09.2009р. від відповідача надійшло письмове клопотання, в якому він просить розглянути справу без участі представника відповідача, у зв`язку з неможливістю його присутності у судовому засіданні.

          Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи,  рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.01.09р. по справі № 12/118 в задоволенні позовних вимог ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі енергетичні технології” до             ТОВ “Водне господарство” про стягнення 18152 грн. 72 коп. відмовлено з посиланням на відсутність підстав для стягнення цієї суми згідно договору № 240 від 2 грудня 2004р. та додаткової угоди від  23 березня 2006р.

          Між тим, вищезазначеним рішенням було встановлено, що позивач у період з жовтня 2006р. по квітень 2008 року дійсно поставляв відповідачу теплову енергію, а відповідач у свою чергу проводив оплату за використану теплову енергію не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2006р. по квітень 2008 року становить                             14233 грн. 71 коп.

          Проти факту отримання теплової енергії за період з жовтня 2006р. по квітень 2008 року на суму 14233 грн. 71 коп. представник відповідача не заперечує.

          Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Враховуючи те, що суб`єктний склад сторін по справі № 12/118 та у справі № 16/55 є ідентичним, то факт отримання відповідачем від позивача теплової енергії за період з жовтня 2006р. по квітень 2008 року на суму                            14233 грн. 71 коп., так і факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за використану теплову енергію, слід вважати доведеними.

          Крім того, наявність боргу відповідача перед позивачем за період з жовтня 2006р. по квітень 2008 року також підтверджується копіями рахунків на оплату за спожиту теплову енергію, наданих позивачем з відміткою відповідача про їх отримання, та не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі.

          Доказів погашення боргу сторони суду не надали.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та                ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та  умов договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити на  користь другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 14233 грн. 71 коп. за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2006р. по квітень 2008 року.

          Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення 4525 грн. 00 коп. інфляційних втрат за період з грудня 2006 року по січень 2009р. та                     233 грн. 98 коп. 3% річних за період з 21 серпня 2008р. по   25 березня 2009р.

          Оскільки, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і  на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Наявність боргу у відповідача перед позивачем за період з жовтня 2006р. по квітень 2008 року підтверджується копіями рахунків на оплату за спожиту теплову енергію, які були отриманні відповідачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 17-23).

          Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку  не встановлений або визначений моментом  пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у               будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що вищезазначені рахунки-фактури не можуть оцінюватись судом як вимога кредитора, не можуть бути взяті до уваги суду, оскільки діючий законодавством не встановлена форма пред`явлення такої вимоги.

          Строк оплати відповідачем отриманих від позивача послуг з теплопостачання зазначений у кожному рахунку на оплату, і даний строк не є меншим семиденного строку, встановленого ст. 530 ЦК України.  

          Крім того, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що договір             № 240 від 02.12.2004р. не є укладеним, а отже, визначити строк виконання грошового зобов`язання неможливо, не можуть бути взяті до уваги суду, оскільки підставою для звернення з позовом по даній справі є фактичні правовідносини сторін, що склалися з приводу постачання теплової енергії в період з жовтня 2006р. по квітень 2008р. та її оплата, а не договір №  240 від 02.12.2004р. та додаткова  угода від 23.03.2006р. до нього.

          Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.   

          Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення .          

                 Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд, -         

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.06.2009р.  у справі № 16/55 залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Водне господарство” (м. Кіровоград) –  залишити без задоволення.

          

Головуючий                                                                                 В.І. Крутовських

  

Суддя                                                                                          А.К. Дмитренко

Суддя                                                                                            А.Є. Прокопенко

З оригіналом згідно

Помічник судді                                                                        Ю.П. Гунченко