ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08.12.2016Справа № 910/5445/16

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД"

на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної

виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління

у м. Києві

у справі № 910/5445/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД";

до публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2";

про стягнення 93 520,81 грн.

Суддя Привалов А.І.

Представники сторін:

від стягувача(скаржика): Кавалець Л.П., довіреність б/н від 09.03.2016р.;

від боржника: не з'явився;

від органу ДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД" (надалі - позивач) з позовом до публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (надалі - відповідач) про стягнення 93 520,81 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. у справі № 910/5445/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016р., позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД" задоволено повністю; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на користь позивача 29 954 грн. 52 коп. - 3% річних, 63 566 грн. 28 коп. - інфляційні втрати та 1402 грн. 81 коп. - витрат по сплаті судового збору.

17.08.2016р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. у справі № 910/5445/16 видано відповідний наказ.

27.10.2016р. до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016р. скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД" на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві відносно примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р. у справі № 910/5445/16 залишено без розгляду, у зв'язку із порушенням заявником строку, встановленого ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, на звернення до суду зі скаргою та за відсутності клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

07.11.2016р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД" повторно надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві, яка серед інших обставин містить в собі клопотання про відновлення пропущеного десятиденного строку для подання скарги на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2016р. відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД" строк на подання скарги на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві відносно примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р. у справі № 910/5445/16 та розгляд скарги призначено на 24.11.2016р. о 12:10 год.

У судовому засіданні 24.11.2016р. представник відповідача зазначив про часткову оплату, проте доказів на підтвердження даного факту не надав.

Представник ВДВС у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, витребувані судом докази не надав.

З метою повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи та у зв'язку з неявкою представника ВДВС, необхідністю витребування нових доказів, господарський суд відклав розгляд скарги на 08.12.2016р.

У судовому засіданні 08.12.2016р. представник скаржника (стягувача) подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та надав усні пояснення по суті скарги.

Представники боржника та органу державної виконавчої служби в судове засідання 08.12.2016 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши у судовому засіданні 08.12.2016р. скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД" на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Мотивуючи свою скаргу, скаржник зазначає, що постановою від 25.08.2016р. відкрито виконавче провадження № 52031393, в якій вказано боржнику на необхідність самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту відкриття виконавчого провадження.

В подальшому, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, стягувачем встановлено, що 06.09.2016р. від представника боржника надійшла заява про відкладення виконавчих дій та заява про продовження строку для добровільного виконання рішення, однак, державним виконавцем не було розглянуто зазначені заяви.

14.09.2016р. стягувач звернувся до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві з клопотання про накладення арешту на грошові кошти та майно боржника.

Проте, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, скаржником встановлено, що державним виконавцем не було винесено постанов про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.

Таким чином, скаржник зазначає, що державним виконавцем у виконавчому провадженні № 52031393 не вчинено жодних виконавчих дій на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. у справі № 910/5445/16, окрім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2016р. та постанови про виправлення описки від 07.09.2016р., жодних інших постанов державним виконавцем винесено не було, при цьому матеріали виконавчого провадження не містять постанов про відкладення чи зупинення вчинення виконавчих дій.

Крім того, скаржник зазначає, що 21.09.2016р. до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві надійшла заява боржника про проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, з якої вбачається, що боржник просить здійснити взаємозалік зустрічних однорідних вимог, а саме: перерахувати грошові кошти в сумі 89 923,62 грн. за рахунок неправомірно отриманих ДВС від боржника коштів у сумі 108 424,11 грн. на користь стягувача.

Однак, будь-яких даних щодо задоволення зазначеної вище заяви боржника чи перерахування відділом ДВС грошових коштів на рахунок стягувача, матеріали виконавчого провадження не містять.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

- заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

- роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частинами 1 та 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що 25.08.2016р. головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 52031393)

Постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем надано боржнику семиденний строк на самостійне виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» » (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання) встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Враховуючи невиконання боржником рішення суду самостійно у строк, наданий державним виконавцем, державний виконавець мав розпочати примусове виконання рішення суду.

Частиною 3 статті 20 Закону » (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання), визначено, що державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Статтею 32 Закону » (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання), визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 Закону (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень - це заключна стадія судового процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту прав, у цьому разі, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням органів Державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення відповідний дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що державним виконавцем не було вчинено жодних необхідних дії з метою належного та своєчасного виконання рішення суду, а тому скарга товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД" державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві підлягає задоволенню в частині вимог про визнання незаконною бездіяльність державного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві, що проявилась у не вчиненні необхідних виконавчих дій та невжитті заходів примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. справі № 910/5445/16.

Як вбачається з матеріалів, 14.09.2016р. Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві було отримано заяву стягувача про накладення арешту на грошові кошти боржника та арешту на майно боржника, яка залишена державним виконавцем поза увагою.

Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання), у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 57 Закону (в редакції на дату пред'явлення наказу до виконання), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Отже, оскільки рішення суду в добровільному порядку у визначений державним виконавцем строк виконано не було, суд вважає за можливе задовольнити скаргу стягувача в частині зобов'язання державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві винести постанову про накладення арешту на кошти та майно боржника.

Згідно з п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року № 9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86,1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОЗДОББУД" на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві, що проявилась у не вчиненні необхідних виконавчих дій та невжитті заходів примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. справі № 910/5445/16.

3. Зобов'язати державного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у м. Києві накласти арешт на кошти та майно боржника шляхом винесення відповідних постанов та фактично розпочати примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2016 у справі № 910/5445/16.

Суддя А.І. Привалов