ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1313/16

07 грудня 2016 р.м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

при секретарі судового засідання Павловського Ю.Б.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання нечинним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання нечинним та скасування наказу начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області № 1177 від 13.10.2016 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області № 1177 від 13.10.2016 на підставі плану-графіку проведення документальних плановик виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016 року призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, дотримання вимог правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2015 по 31.12.2015 терміном 10-ть робочих днів з 28.10.2016.

Прийнятий відповідачем вказаний наказ вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, відповідно до критерій які визначені п. 5 розділу IV Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків осіб, позивач відноситься до само зайнятих осіб з середнім ступенем ризику, а тому згідно із п. 77.2 ст. 77 ПК України планова документальна перевірка в нього повинна проводитись не частіше одного разу на 2 роки.

Враховуючи те, що попередня документальна планова перевірка у ФОП ОСОБА_3 проводилась 28.12.2015 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, то оскаржуваний наказ відповідачем винесено з порушенням п. 77.2 ст. 77 ПК України.

Крім того, позивач зазначив, що даний наказ винесений також з порушенням пункту 3 розділу ІІ Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, оскільки даним законом передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Однак, відомостей про те, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області на проведення вказаної перевірки ФОП ОСОБА_3 відповідачем не було надано, а також докази того, що наказ прийнятий згідно з рішення суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України відсутні. Крім того, будь – яких заяв позивач до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області щодо проведення перевірки не подавав та згідно із копії податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_3 за 2015 рік, сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2015 рік становить 9168957 грн. 66 коп., тобто менше 20 мільйонів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що наказ Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області № 1177 від 13.10.2016 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та посилаючись на пояснення викладені у письмовому заперечені, просив у задоволені позову відмовити.

Додатково відмітив, що згідно із інформаційно – аналітичної довідки щодо господарської діяльності самозайнятої особи, яка включається до плану – графіка проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання на 4 квартал 2016 року, позивач відноситься до суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику аж за трьома критеріями які визначені п. 5 розділу IV Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків осіб.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини.

Як слідує з матеріалів справи, що наказом начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області № 1177 від 13.10.2016 (арк. справи 10) на підставі плану-графіку проведення документальних плановик виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016 року призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, дотримання вимог правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2015 по 31.12.2015 терміном 10-ть робочих днів з 28.10.2016.

Повідомлення від 13.10.2016 № 000783 (арк. справи 9) про проведення вказаної перевірки та копію наказу про її проведення ФОП ОСОБА_3 отримано 20.10.2016 (арк. справи 39).

Не погоджуючись із вказаним наказом позивач звернувся з позовом у суд.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 77.1. ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані - графіку проведення планових документальних перевірок.

Пунктом 77.2. ст. 77 ПК України визначено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 4 розділу ІV Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02 червня 2015 року № 524 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 серпня 2016 року № 723), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за № 751/27196 (далі – Порядок № 524) до плану-графіка в першу чергу включаються платники податків - самозайняті особи, які мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов'язкових платежів.

Підпунктом 1 пункту 5 розділу ІV Порядку № 524 розширено ряд критерій за якими платників можна віднести до суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику. Зокрема, до платників із високим ступенем ризику відносяться фізичні особи – підприємці у яких:

- наявність розбіжностей між сумою чистого оподатковуваного доходу, відображеною в декларації про майновий стан і доходи, та сумою доходу, зазначеною у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, на 5 та більше відсотків;

- нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

- загальна сума витрат, відображених у декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального доходу, задекларованого у такій декларації.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 524 разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків засобами інформаційних систем ДФС.

Разом з тим, листом Державної фіскальної служби України "Щодо перевірок осіб, які провадять незалежну професійну діяльність" № 8763/7/99-99-17-01-01-17 від 16.03.2015 надано роз’яснення, що формуванню плану-графіка проведення документальних перевірок передує здійснення ґрунтовного аналізу фінансово-господарської діяльності самозайнятої особи, опрацювання інформації щодо можливого використання схем ухилення від оподаткування, попереднє виявлення можливих розбіжностей в задекларованих показниках, з'ясування питання наявності у приватній власності платника активів, визначення адекватності рівня сплати податків тощо.

Результати такого аналізу та опис схеми роботи платника оформлюються у вигляді інформаційно-аналітичних довідок та погоджуються керівництвом управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у областях, м. Києві.

Як слідує з матеріалів справи, що контролюючим органом у відповідності до вимог Порядку № 524 сформовано інформаційно-аналітичну довідку щодо господарської діяльності самозайнятої особи, яка включається до плану – графіка проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання на IV квартал 2016 року, яка погоджена начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_4 (арк. справи 40-42).

Згідно висновку зазначеної довідки встановлено, що позивач відноситься до суб'єктів господарювання із високим ступенем ризику аж за трьома критеріями, що наведені вище підпунктом 1 пункту 5 розділу ІV Порядку № 524.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що будь - які порушення зі сторони контролюючого органу щодо включення позивача до плану - графіка проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016 року – відсутні.

Пунктом третім розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII (далі – Закон № 71-VIII) визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які. здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підр. 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначений пункт не є зміною або доповненням до ПК України, це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи. Винятки встановлено лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій. Тобто без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті суб’єкти господарювання, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень або ті які ввозять на митну територію України та/або реалізують підакцизні товари, а також перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Слід зазначити, що наведені висновки також знайшли своє відображення в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016 у справі № К/800/38796/15 (арк. справи 43 - 46).

Судом встановлено, що оскаржуваним наказом на підставі плану-графіку проведення документальних плановик виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016 року призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, дотримання вимог правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2015 по 31.12.2015.

За таких обставин суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що відповідачем призначено перевірку з порушенням Закону № 71-VIII, оскільки даний закон не поширюється на перевірки з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наказ Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області № 1177 від 13.10.2016 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними й задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання нечинним та скасування наказу начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області №1177 від 13 жовтня 2016 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки" -відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 грудня 2016 року.

Головуючий суддя                                                                      Подлісна І.М.