ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 року                                                    Справа № 813/2543/14

11 год. 16 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя                                        Кравців О.Р.,

секретар судового засідання                              Приймак С.І.,

від позивача                                                  ОСОБА_1,

від відповідача                                        ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть справи.

25 березня 2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” (далі – позивач, ДП «Стрийський вагоноремонтний завод») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2014 року №0000054210/3427, №0000044210/3426.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що передача вантажних вагонів на підставі наказів Укрзалізниці №231-Ц від 25.06.2012, № 250-Ц від 11.07.2012., № 360-Ц від 08.10.2012. здійснена у межах єдиного виробничо-технологічного комплексу, а не між підприємствами різних сфер підпорядкування, для забезпечення ефективного використання рухомого складу у єдиному технологічному процесі, зниження собівартості і підвищення рентабельності перевезень та подальшої реструктуризації галузі.

При обліку даних господарських операцій керувався Методичними рекомендаціями щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з перерозподілу (передачі) між залізницями та підприємствами Укрзалізниці об’єктів рухомого складу, розробленими Головним фінансово-економічне управління Укрзалізниці відповідно до умов ст. 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Зокрема зазначає, що підприємства, які отримують безоплатно об’єкти рухомого складу, їх вартість у податковому обліку не включають до складу доходів та збільшують балансову вартість відповідної групи основних засобів, і нараховують амортизацію. При цьому сума нарахованої амортизації не визнається доходом.

Тобто, залізниці при передачі рухомого складу його залишкову вартість не включили до складу інших витрат, а зменшили суму статутного капіталу. Підприємством вартість отриманого рухомого складу відображено у складі іншого додаткового капіталу, який після прийняття рішення про збільшення статутного капіталу підприємства буде зараховано до складу його статутного капіталу. Оскільки єдиним учасником державного підприємства є держава, то передача майна відповідно до розпорядчих документів Укрзалізниці є внеском учасника в статутний капітал підприємства.

При такій передачі залізниці не нараховують витрати, а підприємства не нараховують доходи, оскільки суть такої господарської операції – перерозподіл майна між підприємствами залізничного транспорту у зв`язку з єдиним технологічним процесом та реструктуризацією галузі.

Також позивач зазначив про безпідставність нарахування штрафних санкцій відповідно до Податкового кодексу України за податковим повідомленням-рішенням №0000054210/3427 від 04.03.2014 р., оскільки платіж – частина чистого прибутку (доходу) – згідно з нормами Податкового кодексу України не являється податком чи збором.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, клопотаннях та касаційній скарзі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову /Т.1, а.с.88-92/, апеляційній скарзі та поясненнях по справі /Т.5, а.с.15-16/. Вважає податкові повідомлення-рішення підставними, обґрунтованими та такими, які слід залишити в силі, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того, в судовому засіданні 01.06.2016 року в порядку, передбаченому ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну відповідача на його процесуального правонаступника – Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі – відповідач, СДПІ) /Т.5, а.с.9, 11-12/.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ДП «Стрийський вагоноремонтний завод зареєстроване 14.06.2001 року як юридична особа Виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області; ЄДРПОУ 20770332 /Т.1, а.с.8/

СДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання підприємством вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 62/28-06-42-10/20770332 від 13.02.2014 року /Т.1, а.с.7-45/.

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем:

1) п. 137.17 ст. 137 Податкового кодексу України чим занижено податок на прибуток на загальну суму 5773887,00 грн., в т.ч.: 3 кв. 2012р. на суму 2994418,00 грн., 4 кв.2012р. на суму 2779469,00 грн.

2) п.7, п.9 та п.28 ОСОБА_3 (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, п. 5 та п.21 ОСОБА_3 (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п.7 ОСОБА_3 (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 та абзаців 7 тексту до рахунку бухгалтерського обліку 42 “Додатковий капітал” та 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів”, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, п. 1-3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. № 138, занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями на загальну суму 4124205,00 грн., в тому числі по періодах: ІІІ-й кв. 2012р. 2138870,00 грн., ІV-й кв. 2012р. 1985335,00грн. /Т.1, а.с.45/

Позивач, не погоджуючись із висновками податкового органу, надав заперечення до акту перевірки № ЮВ-27 від 20.02.2014 р./Т.1, а.с.46-49/.

28.02.2014 р. надійшов лист «АПР надання відповіді на заперечення» № 3227/28-06-42-10/428, відповідно до якого заперечення позивача податковий орган залишив без задоволення /а.с.80-85/.

З врахуванням виявлених порушень на підставі акта перевірки від 13.02.2014 року відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 04.03.2014 року № 0000044210/3426 за платежем: податок на прибуток; на суму 8660830,50 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2886943,50 грн.) /Т.1, а.с.58, 59/;

- податкове повідомлення-рішення від 04.03.2014 року № 0000054210/3427, за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету; на суму 6186307,50 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2062102,50 грн.) /Т.1, а.с.56, 57/.

Позивач вважаючи такі протиправними, безпідставними та такими, що слід скасувати звернувся з позовом до суду.

Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 876/3536/15 від 26.11.2015 року апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 р. по справі № 813/2543/14 – скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовлено /Т.4, а.с.120-127/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/53049/15 від 05.04.2016 року касаційну скаргу Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” задоволено частково; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року – скасовано; справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду /Т.4, а.с.210-215/.

Вказана справа надійшла на адресу суду 18.05.2016 року та ухвалою від 19.05.2016 року вказану прийнято до провадження суддею Кравцівим О.Р.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Так, щодо податкового повідомлення-рішення №0000044210/3426 від 04.03.2014 року, за платежем: податок на прибуток, судом встановлено наступне.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що позивачем допущено порушення п. 137.17 ст. 137 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (далі – ПК України), що мало наслідком заниження податку на прибуток на загальну суму 5773877,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.03.2014 року, контролюючим органом встановлено заниження ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” показників у рядку 03 ІД Декларації “Інші доходи” на загальну суму 27494700,00 грн.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р. згідно з наказами Укрзалізниці від 25.06.2012 р. № 231-ц, від 11.07.2012 р., № 2580-ц, від 08.10.2012 р., №360-ц від інших підприємств підпорядкованих Укрзалізниці, на баланс ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” безкоштовно передано рухомий склад (зерновози, вагони-думпкари, платформи), за 2011 рік залишкова вартість переданих вагонів склала 9 705577,29 грн., за перше півріччя 2012 року залишкова вартість переданих вагонів склала 297678842,00 грн.

За період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р. отримані вищезазначені зерновози, вагони-думпкари, платформи оприбутковано за первісною вартістю 258074074,61 грн. за дебетом балансового рахунку 1055 “Вагони вантажні” за балансовою (залишковою) вартістю на суму 4752010,43 грн. (07.2012 р. на суму 4021355,97 грн., 10.2012 р. на суму 730654,46 грн.) - за кредитом рахунку 425 “додатковий капітал” та на суму нарахованої амортизації за кредитом рахунку 13111 “Знос виробничих основних засобів, які є об’єктами операційної нерухомості” - 253 322 064,18грн. (07.2012 р. на суму 65 559 216,50 грн., 10.2012 р. на суму 22 529 689,74 грн., 12.2012 р. на суму 165 233 157,94 грн.). Також у вересні 2012 р. вартість отриманих у попередньому періоді вагонів віднесено до складу додаткового капіталу (Дт 425 “Додатковий капітал” та Кт рах. 4241 “Безоплатно одержані необоротні активи на суму 9 705 577,29 грн.)

ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” за період перевірки з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р. по безоплатно отриманих основних засобах нараховано амортизації (за виключенням амортизації, нарахованої на дооцінену вартість вагонів, та на вартість понесених витрат по модернізації вагонів) на загальну суму 27494700,00 грн.

По податковому обліку суму нарахованої амортизації по безоплатно отриманих основних засобах віднесено до витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування на загальну суму 27494700,00 грн., в тому числі в розрізі періодів: ІІІ-й кв. 2012 р. - 14 259 135 грн., IV-й кв.2012р. – 13235565,00 грн.

Відповідно до п. 137.17 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), доходи платника податку у вигляді вартості основних засобів, отриманих з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку відповідно до цього Кодексу, з метою оподаткування визнаються доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованої у порядку, передбаченому цим Кодексом, у момент нарахування такої амортизації у разі:

безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до зазначених мереж;

безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;

безоплатно отриманих підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств.

Беручи до уваги вищенаведене слід зазначити, що якщо основні засоби безоплатно передаються за правилами встановленими пп. 136.1.16 п. 136.1 ст. 136 ПК України, то їх вартість не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а порядок їх безоплатної передачі здійснюється відповідно до Постанови № 145.

При цьому відповідно до п.137.17 ст.137 ПК України, доходи платника податку у вигляді вартості основних засобів, безоплатно отриманих з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку на підставі пп.136.1.16 п.136.1 ст.136 ПК України визнаються в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованої згідно зі ст.145 ПК України, одночасно з її нарахуванням.

Як наслідок, встановлено, що ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213, дохід в сумі нарахованої амортизації безоплатно отриманих основних засобів при виконанні вимог встановлених пп.137.17 ст.137 ПК України, за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р. не відображено у рядку 03.28 "Інші доходи" Додатка ІД до рядка 03 Декларації.

Тому, ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” в порушення п. 137.17 ст. 137 ПК України, занижено дохід в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованих у порядку, передбаченому цим Кодексом, у момент нарахування такої амортизації по безоплатно отриманих основних засобах (за виключенням амортизації, нарахованої на дооцінену вартість вагонів, та на вартість понесених витрат по модернізації вагонів) на загальну суму 27494 700 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000054210/3427, перевіркою повноти нарахування частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за період з 01.07.12 р. по 31.12.12 р. встановлено заниження на загальну суму 4 124 205,00 грн., в тому числі по періодах: ІІІ-й кв.2012р. - 2138870,00 грн., ІV-й кв.2012р. - 1 985 335,00 грн.

Актом перевірки зафіксовано, що за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р. внаслідок невідображення по бухгалтерському обліку ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” доходу на суму нарахованої амортизації, занижено показник рядка 01 "Чистий прибуток (дохід)" Розрахунку за 9-ть місяців 2012року, за 2012 р. та показник, наведений підприємством у рядку 220 Звіту за формою № 2 за 9-ть місяців 2012 року, за 2012 р.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16.07.1999 р. № 996 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (із змінами та доповненнями, далі - Закон України № 996)

Відповідно до ст. 2 Закону України № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Так, метою державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні є: створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку складання фінансової звітності, які є обов'язкові для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Закону України № 996 (в редакції Закону, що діяла у періоді, що перевірявся) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

ОСОБА_3 (стандартів) бухгалтерського обліку застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Облікова політика ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» затверджена у наказі по підприємству із змінами від 30.03.2012 р. № 180 та погоджена у встановленому порядку Міністерством транспорту та зв'язку України. Відповідно до пп.8.1-8.2 Облікової політики ДП “Стрийський вагоноремонтний завод”, на підприємстві доходи визнаються та нараховуються згідно П(С) БО 15 “Дохід”, відображення витрат підприємством здійснюється відповідно до П(С)БО 16 “Витрати”.

Відповідно до п.5 ОСОБА_3 (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 (далі П(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Крім того, п.21 вказаного П(С)БО визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Згідно з п.10 ОСОБА_3 (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 (далі П(С)БО 7), первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Пунктом 22 П(С)БО 7) визначено, що об'єктом амортизації є вартість всіх основних засобів, окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій. Суму нарахованої амортизації підприємства, згідно з п.30 П(С)БО 7), відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Згідно з п.9 ОСОБА_3 (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 (П(С)БО 3), якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди. А п.7 П(С)БО 3) визначено, що за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

Положенням бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Одночасно, відповідно до п.7 ОСОБА_3 (стандарту) 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Статтею 4 Закону України № 996 до принципів ведення бухгалтерського обліку, зокрема, віднесено принцип нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Відповідно до абз. 7 тексту до рахунку бухгалтерського обліку 42 “Додатковий капітал” Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, на субрахунку 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” відображається вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб, залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується на суму визнаного доходу протягом строку корисного використання безоплатно одержаних об'єктів необоротних активів (окрім землі) і при вибутті таких активів і землі.

Згідно з абз. 7 тексту по рахунку бухгалтерського обліку 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів” Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, інформація про доходи від безоплатно одержаних необоротних активів узагальнюється на рахунку 745. При цьому зазначено, що дохід від безоплатно одержаних необоротних активів, що підлягають амортизації, визначається у сумі пропорційній сумі амортизації відповідних активів одночасно з її нарахуванням.

Актом перевірки, зокрема, зафіксовано, що ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” за період перевірки з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р. (впродовж періоду експлуатації підприємством таких основних засобів) по бухгалтерському обліку нараховано амортизації по безоплатно отриманих основних засобах (за виключенням амортизації, нарахованої на дооцінену вартість вагонів, та на вартість понесених витрат по модернізації вагонів) на загальну суму 27 494 700 грн.

Сума вищевказаної нарахованої амортизації по бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності відображена у складі операційних витрат підприємства за витратними рахунками 903 “Собівартість реалізованих послуг” та 9059 “Собівартість від робіт і послуг допоміжного виробництва”. (Дт 9059 Кт1311/2, Дт 23872 Кт 1311/2, Дт 9034 Кт23872). Позаяк судом встановлено, що всупереч вищенаведених нормативно-правових актів дохід на суму нарахованої амортизації на вказані безоплатно отримані основні засоби, не нараховувався.

Відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. №138 (далі - Порядок № 138), частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У результаті невідображення доходу від безоплатно одержаних необоротних активів, що підлягають амортизації, який визначається у сумі, пропорційній сумі амортизації відповідних активів одночасно з її нарахуванням ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” занижено обсяг інших доходів за період 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 27 494 700 грн., що призвело до заниження чистого прибутку за перевіряємий період на суму 27 494 700 грн.

У результаті допущеного порушення у фінансовій звітності за 2012 р. (ф.№2 “Звіту про фінансові результати”) за перевіряємий період занижено суму чистого прибутку на суму 27 494 700 грн., чим порушено п. 1 ст. 3 та пп. 1, 8 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Відповідно занижено розрахункову суму доходу при визначенні частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Серед іншого, судом встановлено, що за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року позивачем задекларовано частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями 1220400,00 грн. За результатами перевірки підприємства контролюючим органом зафіксовано заниження такого на загальну суму 4124205 грн.

Як справедливо зазначив представник відповідача вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у період дії Податкового кодексу України.

Відповідно до імперативної норми 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов’язаний визначити суму грошових зобов’язань за штрафними санкціями платникові податків в тому разі. Якщо таким платником податків порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи. Такий обов’язок є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій. Пояснив, що поняття грошового зобов’язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення норм законодавства, дотримання якого контролюють податкові органи. Не є винятком і законодавство щодо чистого прибутку.

З огляду на аналіз законодавчих положень Податкового кодексу України (зокрема ст. 54, 113, 14, 58) суд констатує, що у разі виявлення порушень вимог законодавства, яке регулює відрахування чистого прибутку, якщо таке тягне за собою визначення грошових зобов’язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов’язаний прийняти податкове повідомлення-рішення. З врахуванням викладеного, на переконання суду рішення контролюючого органу щодо визначення платнику податку зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку до бюджету є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями п.п. 3, 8 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позивач не довів суду обставини викладених у позовній заяві, а відповідач належними, допустимими доказами спростував твердження позивача.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що контролюючий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України сплачені позивачем судові витрати у виді судового збору поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 17-20, 50, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 12.12.2016 року.

Суддя                                                                                 Кравців О.Р.