Справа 340/455/16-ц

Номер провадження № 2/340/249/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І.,

з участю: секретаря Ласкурійчук С.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ОСОБА_2 звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 21.03.2008 року між АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та ОСОБА_4 було укладено договір про готівковий кредит №4148/6, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 30000,00 дол. США зі сплатою 13,5 % річних, на строк з 21.03.2008 року по 20.03.2018 року на споживчі цілі.

Кредит надано в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, платності з оплатою за процентними ставками, встановленими кредитним договором. Позичальник здійснює повернення кредиту у готівковій або безготівковій формі на відкритий банком позичальнику позичковий рахунок згідно з графіком. В разі невиконання графіку погашення кредиту відсоткова ставка буде підвищена до 27% річних. Позичальник зобов’язаний здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використовувати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені договором. Моментом повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки банку суми кредиту, процентів, комісії та неустойки, визначених договором. Строк позовної давності до вимог за цим договором (в тому числі щодо стягнення неустойки) становить 10 років.

В забезпечення виконання позичальником умов Договору №4148/6 АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" було укладено договори поруки, а саме: 21.03.2008 року Договір поруки №4148/1/6 з поручителем ОСОБА_5 та 19.03.2010 року з поручителем ОСОБА_6

Позивач свої зобов’язання за Договором №4148/6 виконав в повному обсязі надавши відповідачу грошові кошти, на відміну від відповідачки, яка взяті на себе зобов’язання виконувала не належним чином.

У зв’язку з порушенням позичальником умов Договору №4148/6 АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та рішенням вищезазначеного суду від 20.08.2013 року по справі №0907/13555/2012 позов було задоволено , стягнуто солідарно з відповідачів на користь АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" заборгованість в сумі 266548,73 грн. та по 1073,00 судового збору з кожного. Однак рішення Івано-Франківського міського суду від 20.08.2013 року, яке набрало законної сили, боржником та поручителями ні в добровільному, ні в примусовому порядку не виконано. Станом на 17.08.2016 року, у зв’язку з тим, що рішення суду не виконано заборгованість ОСОБА_4 перед АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" складає 4 475504,51 грн.:

- заборгованість по кредиту 28665,97 дол. США (719948,88 грн.);

- заборгованість за процентами, нарахованими за період з 21.03.2008 року по 26.12.2012 року за ставкою 13,5 % річних 604,77 дол. США (15188,88 грн.);

- заборгованість за процентами, донарахованими за період з 21.03.2008 року по 26.12.2012 року за ставкою 13,5 % річних (до 27,0% річних) 16336,76 дол. США (410300,03 грн.);

- заборгованість за процентами, донарахованими за період з 27.12.2012 року по 16.08.2016 року за ставкою 27,0% річних 30747,72 дол. США (772233,32 грн.);

- пеня/неустойка за прострочення сплати кредиту 25412,28 дол. США (638233,0 грн.);

- пеня/неустойка за прострочення сплати процентів, нарахованих за період з 21.03.2008 року по 26.12.2012 року за ставкою 13,5 % річних 9824,13 дол. США (246734,41 грн.);

- пеня/неустойка за прострочення сплати процентів, донарахованих за період з 21.03.2008 року по 26.12.2012 року за ставкою 13,5 % річних (до 27,0% річних) 26480,22 дол. США (665054,46 грн.);

- пеня/неустойка за прострочення сплати процентів, донарахованих за період з 27.12.2012 року по 16.08.2016 року за ставкою 27,0% річних 15800,77 дол. США (396838,57 грн.);

- неустойка – 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України за неправомірне користування чужими грошовими коштами) за основним зобов’язанням (кредитом) 823,38 дол. США ( 70909,59 грн.);

- неустойка – 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України за неправомірне користування чужими грошовими коштами) за несплаченими процентами, нарахованими за період з 21.03.2008 року по 26.12.2012 року за ставкою 13,5 % річних 1091,61 дол. США (27415,94 грн.);

- неустойка – 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України за неправомірне користування чужими грошовими коштами) за несплаченими процентами, нарахованими за період з 21.03.2008 року по 26.12.2012 року за ставкою 13,5 % річних (до 27,0% річних) 2942,29 дол. США (73896,03 грн.);

- неустойка – 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України за неправомірне користування чужими грошовими коштами) за несплаченими процентами, нарахованими за період з 27.12.2012 року по 16.08.2016 року за ставкою 27,0 % річних 1755,67 дол. США (44093,90 грн.);

- неустойка за невиконання чи неналежне виконання умов Договору про готівковий кредит №4148/6 від 21.03.2008 року 12966,40 дол. США (325652,96 грн.);

- штрафні санкції за порушення умов Іпотечного договору від 21.03.2008 року за реєстром №480 1500,00 дол. США (37672,71 грн.);

- штрафні санкції за порушення умов Іпотечного договору від 21.03.2008 року за реєстром №480 31380,83 грн.;

21.03.2008 року з метою забезпечення виконання умов Договору №4148/6 між банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка, площею 1,3100 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Кривопілля, урочище Крива Верховинського району Івано-Франківської області, яка належить відповідачці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №893885, виданого Верховинським районним відділом земельних ресурсів 19.02.2007 року на підстві рішення Кривопільської сільської ради №17 сесії 4 скл. від 10.11.2005 року.

Згідно п. 7.1 іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов’язання по кредитному договору в цілому або в його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов’язків встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору, продажу; продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору (п. 7.4 іпотечного договору).

Згідно із звітом про експертну грошову оцінку суб’єкта оціночної діяльності ТДВ "НЕКОС" станом на 11.08.2016 року вартість земельної ділянки становила 614400,00 грн.

10.06.2014 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та розпочато процедуру ліквідації АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" (постанова правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339). Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11.06.2014 року розпочато ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 896 від 02.06.2016 процедуру ліквідації АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" продовжено, та делеговано повноваження ліквідатора строком на два роки по 10.06.2018 року включно.

Просить в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним Договором про готівковий кредит №4148/6 від 21.03.2008 року у розмірі 614400,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку, площею 1,3100 га для ведення особистого селянського господарства , що розташована за адресою с. Кривоплля, урочище Крива Верховинського району Івано-Франківської області (кадастровий номер 2620885001:01:001:0137), що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №893885, виданий Верховинським районним відділом земельних ресурсів 19.02.2007 року на підстві рішення Кривопільської сільської ради №17 сесії 4 скл. від 10.11.2005 року) за ціною 614400,00 грн., шляхом визнання за АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" права власності на цю земельну ділянку.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, подала до суду заперечення, в якому позовні вимоги не визнала, зокрема, зазначила що не погоджується із нарахованою банком сумою заборгованості, оскільки вважає її такою, що нарахована безпідставно, так як, по кредитному договору №4148/6 всі суми заборгованості вже були стягнуті рішенням суду, яке набрало законної сили, тим більше вважає, що оскільки банком розпочата ліквідаційна процедура та відкликано банківську ліцензію, то він не має права здійснювати будь які банківські операції, а зокрема нараховувати проценти. Позивачем також не взято до уваги те, що відповідачкою ОСОБА_4 08.11.2013 року, 28.04.2014 року та 24.10.2014 року частково здійснено платежі на погашення заборгованості за вказаним кредитним догором. Крім цього, вважає, що заборгованість за кредитним договором, яка вже стягнута з відповідачів рішенням суду значно менша ніж вартість земельної ділянки. Не погодилась вона також із обраним позивачем способом захисту свого права щодо звернення стягнення, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, оскільки відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. П. 7.6. іпотечного договору сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі, однак іпотекодержатель не реалізував такого способу позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності не відповідає вимогам закону. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Також подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення та заяву відповідачки, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 60 ЦПК України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна особа зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 21.03.2008 року між АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та ОСОБА_4 було укладено договір про готівковий кредит №4148/6, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 30000,00 дол. США зі сплатою 13,5 % річних, строк повернення 20.03.2018 року. Майновими поручителями по забезпеченню виконання боржником зобов’язань за умовами даного договору виступали ОСОБА_5 та ОСОБА_6І.(а.с. 6-9).

Відповідно до вимог ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання зобов'язання.

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.549 цього Кодексу у разі порушення зобовязання боржник зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Відповідно до вимог ст.ст. 612,623 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливость виконання ним грошового зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.08.2013 року по справі №0907/13555/2012, у зв’язку з порушенням позичальником та поручителями умов Договору №4148/6 АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" було стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" заборгованість в сумі 266548,73 грн. та по 1073,00 судового збору з кожного (а.с. 46).

10.06.2014 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та розпочато процедуру ліквідації АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" (постанова правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339). Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11.06.2014 року розпочато ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 896 від 02.06.2016 процедуру ліквідації АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" продовжено та делеговано повноваження ліквідатора строком на два роки по 10.06.2018 року включно. (а.с. 54-56)

Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що основними завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до п. 1 ст. 36 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Згідно з ч. 2 згаданої статті - на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 37 вищезазначеного Закону, уповноважена особа фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 37 Закону уповноважена особа фонду має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду - діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; видає накази та розпорядження, дає доручення, обовязкові до виконання працівниками банку (п.1,2 ч.4 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб). Згідно ст. 48 Закону уповноважена особа у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення заборгованості позичальників перед Банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Отже, тимчасова адміністрація та ліквідація банку здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, яка призначає Упоноважену особу для забезпечення ефективної процедури під час здійснення тимчасової адміністрації виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідацію, а також захист прав і законних інтересів вкладників банку. Уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

Представники АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в даній справі діяли на підставі довіреностей, виданих уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" .

Встановлено, що 21.03.2008 року з метою забезпечення виконання умов Договору №4148/6 між банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка , площею 1,3100 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Кривопілля, урочище Крива Верховинського району Івано-Франківської області, яка належить відповідачці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №893885, виданого Верховинським районним відділом земельних ресурсів 19.02.2007 року на підставі рішення Кривопільської сільської ради №17 сесії 4 скл. від 10.11.2005 року (а.с.39-43).

Згідно із звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 2620885001:01:001:0137), загальною площею 1,3100 га, що розташована за адресою: с. Кривопілля, урочище Крива Верховинського району Івано-Франківської області, яка знаходиться у власності ОСОБА_3 визначену суб’єктом оціночної діяльності ТДВ "НЕКОС" ринкова вартість цієї земельної ділянки станом на 11.08.2016 року становить 614400,00 грн. (а.с. 44-45).

Позивач в своєму позові зазначає, що вищезазначене рішення Івано-Франківського міського суду від 20.08.2013 року щодо сплати заборгованості в сумі 266548,73 грн. на даний час боржником та поручителями ні в добровільному, ні в примусовому порядку не виконано. Станом на 17.08.2016 року заборгованість ОСОБА_4 перед АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" за кредитним договором №4148/6 склає 4475504,51 грн., а тому посилаючись на умови договору іпотеки від 21.03.2008 року вказує, що він має право у даному випадку в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки у межах його вартості (614400 грн.) шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на цей предмет іпотеки.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Іпотечного договору від 21.03.2008 року іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобов’язання, що випливає з кредитного договору передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки. Іпотекодавець на підставі цього договору забезпечує як виконання основного зобов’язання за кредитним договором, так і вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за основним зобов’язаннямі зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, у випадку, передбаченому п. 4.5 Договору; збитків, завданих внаслідок порушення основного зобов’язання та умов цього договору.

Згідно п. 7.1 іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов’язання по кредитному договору в цілому або в його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов’язків встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору, продажу; продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору (п. 7.4 іпотечного договору).

Відповідно до п. 7.5. іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених умовами договору.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частинах 1,3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно із ч.1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст.39 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (ч.1 ст. 328 цього Кодексу).

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Таким чином, аналізуючи положення ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України суд дійшов до висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (ч.1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

Отже, відповідно до положень Закону України "Про іпотеку" та умов іпотечного договору визнання права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом захисту права.

В матеріалах справи відсутні дані про застосування позивачем позасудового способу врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, що передбачено умовами іпотечного договору.

За таких обставини, суд вважає, що підстави для захисту прав позивача у вибраний ним спосіб, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на обтяжене іпотекою майно в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань із застосуванням норм статей 33,36,37,39 Закону України "Про іпотеку" - відсутні.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду України від 02.11.2016 року (справа № 6-2457цс16).

Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Крім цього , суд вважає, що позивачем належним чином не обгрунтовано позов в частині суми часткового погашення заборгованості за кредитним Договором про готівковий кредит №4148/6 від 21.03.2008 року. Так, в мотивувальній частині позовної заяви позивач вказує на те, що загальна сума заборгованості за цим договором станом на 17.08.2016 року становить 4475504,51 грн. із наведенням складових цієї заборгованості. При цьому в прохальній частині позовної заяви позивач, просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за договором в розмірі 614400,00 грн., не вказуючи при цьому загальну суму заборгованості (4475504,51 грн.) та з яких складових складається заборгованість в сумі 614400,00 грн.

Таким чином, суд оцінивши досліджені в судовому засіданні докази прийшов до переконання про безпідставність та не доведеність заявлених позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. ст. 16, 328, 392, 525, 526, 530, 533, 589, 590, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", керуючись правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду України від 02.11.2016 року (справа № 6-2457цс16), ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 15, 57-61, 209, 213-218, 360-7 ЦПК України, суд -,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про звернення стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним Договором про готівковий кредит №4148/6 від 21.03.2008 року у розмірі 614400,00 грн. на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 1,3100 га для ведення особистого селянського господарства , що розташована за адресою с. Кривопілля, урочище Крива Верховинського району Івано-Франківської області (кадастровий номер 2620885001:01:001:0137), що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №893885, виданий Верховинським районним відділом земельних ресурсів 19.02.2007 року на підстві рішення Кривопільської сільської ради №17 сесії 4 скл. від 10.11.2005 року) за ціною 614400,00 грн. (визначеною суб’єктом оціночної діяльності ТДВ "НЕКОС" станом на 11.08.2016 року) шляхом визнання за АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" права власності на цю земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Р.І. Атаманюк