ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом  Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

( м. Дніпропетровськ  )

до  Приватного підприємця ОСОБА_1 ( м. Дніпропетровськ )

про стягнення 1 385 грн. 45 коп.

                                                                                                           Суддя  Кощеєв І.М.

                                                                 Представники:

  Від позивача:       Кравцова Н. М. - ( дов. від 14.02.2006 р. № 632 )

  Від відповідача:  не з'явився. 

                                                     СУТЬ СПОРУ:

         Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення з  Приватного підприємця ОСОБА_1 на  користь  Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” суму загальної заборгованості за Додатковою угодою НОМЕР_1 про встановлення бланкових кредитних лімітів на корпоративні платіжні картки яка становить  1 385 грн. 45 коп. Ціна позову складається з : основного боргу у сумі 434 грн. 77 коп.; боргу по відсотках у сумі 648 грн. 28 коп.; боргу по пені у сумі 302 грн. 45 коп.

         Представник Відповідача двічі на виклик суду у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про місце і час проведення судових засідань.

         На підставі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.  

         В судовому засіданні за згодою представника Позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.      

         Дослідивши матеріали справи,  вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

22.04.2003 р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 Та Закритим акціонерним товариством “ПриватБанк“  був укладений  договір НОМЕР_1 на здійснення розрахунково-касового обслуговування  ( Договір).

22.04.2003 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду НОМЕР_1 про встановлення бланкових кредитних лімітів на корпоративні платіжні картки      ( Додаткова угода).

На виконання п. 1.1 Додаткової угоди, Відповідачу було видано корпоративну кредитну картку зі строком дії до 04.06.2004 р. включно, на яку було встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 грн.

Погашення заборгованості за кредитним лімітом повинно було проводитись згідно  п. 3.1 Додаткової угоди.

За несвоєчасне погашення кредиту Відповідач повинен сплачувати  Позивачу відсотки у розмірі  подвійної поточної ставки.

На час розгляду справи, Відповідач свої зобов'язання за Додатковою угодою не виконав ( доказів не надано ).

        Згідно зі ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР ( що діяла на час укладання угоди ), зобов”язання повинні були виконуватися  належним чином і в установлений договором строк, одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускалася.

За даними Позивача, згідно розрахунку суми заборгованості за Додатковою угодою НОМЕР_1 про встановлення бланкових кредитних лімітів на корпоративні платіжні картки  загальна сума боргу становить 1 385 грн. 45 коп. і складається з: основного боргу у сумі 434 грн. 77 коп.; боргу по відсотках у сумі 648 грн. 28 коп.; боргу по пені у сумі 302 грн. 45 коп.

         Виконання забов`язань забезпечувалося згідно договору неустойкою (штрафом, пенею) -ст. 178 ЦК УРСР.

          У відповідності зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

           Пунктом 4.1. Додаткової угоди встановлена відповідальність сторін -  за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми Кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день  просрочення.

Отже, факт невиконання Відповідачем зобов'язань за кредитним договором матеріалами справи доведений, Позичальником не спростований.    

  Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

  Задовольняючи  позовні вимоги, суд також виходячи з наступного.

         З 01.01.2004 р. набрав чинність Господарський кодекс України ( в подальшому ГК України), який відповідно до ст. 1 визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

         Згідно Прикінцевих положень ГК України, Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

         Вказані у позові господарські відносини, пов”язані з поверненням відповідачем заборгованості за договором  кредиту виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, але вони продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями, тому господарським судом зазначені положення також застосовуються.

     Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться . До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  

            Цивільний Кодекс України (далі ЦК України) також набрав чинності з 01.01.2004 р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України -ЦК Української РСР втратив чинність з 01.01.2004 р.

            Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України також застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків , що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

            Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмов від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом. 

     Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться        ( ст.526 ЦК України) . 

     Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти               ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

     Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою ( ст. 546 ЦК України ).

     Ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

     Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

            Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк  ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк .

            Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

В И Р І Ш И В :

            Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2   АДРЕСА_1 ) на користь Закритого акціонерного товариства  Комерційний банк  “ПриватБанк“ ( 49094 , м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 4360570, К/р  32009100400 в Обл. Управлінні НБУ МФО 305299 )  - 1 385 грн. 45 коп. загальної заборгованості; 102 грн. 00 коп. судові витрати  по сплаті державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ.

Суддя                                                                         І.М. Кощеєв

               (  рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 05.07.2006 р. )

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

( вступна та резолютивна частина рішення )

За позовом  Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

( м. Дніпропетровськ  )

до  Приватного підприємця ОСОБА_1 ( м. Дніпропетровськ )

про стягнення 1 385 грн. 45 коп.

                                                                                                           Суддя  Кощеєв І.М.

                                                                 Представники:

  Від позивача:       Кравцова Н. М. - ( дов. від 14.02.2006 р. № 632 )

  Від відповідача:  не з'явився. 

          Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

В И Р І Ш И В :

            Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2       АДРЕСА_1 ) на користь Закритого акціонерного товариства  Комерційний банк  “ПриватБанк“ ( 49094 , м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 4360570, К/р  32009100400 в Обл. Управлінні НБУ МФО 305299 )  - 1 385 грн. 45 коп. загальної заборгованості; 102 грн. 00 коп. судові витрати  по сплаті державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ.

Суддя                                                                         І.М. Кощеєв